Виробнича санітарія та гігієна праці
Параметри мікроклімату при опаленні і вентиляції приміщень слід приймати за СанПиН 2.2.4.548-96[8] для забезпечення метеорологічних умов і підтримки чистоти повітря на робочих місцях.
Параметри мікроклімату при кондиціонуванні приміщень слід передбачати для забезпечення нормованої чистоти і метеорологічних умов повітря в межах оптимальних норм за ДСН 3.36.042-99[5] в приміщенні і по ГОСТ 12.1.005-88[9]. Відносна вологість повітря при відсутності спеціальних вимог не нормується.
Теплопостачання будівлі здійснюється від централізованого джерела тепла (від теплових мереж систем теплопостачання населеного пункту).
Кондиціювання повітря здійснюється для забезпечення необхідних параметрів мікроклімату, коли вони не можуть бути забезпечені вентиляцією в теплий період року без застосування штучного охолодження повітря. При кондиціонуванні швидкість руху повітря тримається в межах допустимих норм.
Природну витяжну вентиляцію розрахована на різницю питомих ваг зовнішнього повітря температурою 5°С і внутрішнього повітря температурою для холодного періоду року.
В даному приміщенні приймальний отвір для видалення повітря системами загальнообмінної витяжної вентиляції з верхньої зони приміщення розміщений під стелею не нижче 2м від підлоги до низу отвору – для видалення надлишків теплоти, вологи згідно з СНиП 41-01-2003[10].
У будівлі частина приточного повітря (в обсязі не більше 50% необхідного повітря) подається в коридори. Для нормалізації параметрів повітряного середовища періодично здійснюється провітрювання приміщення і вологе прибирання.
При колірному рішенні даного приміщення відповідно до норм СН 181-70[3] враховано:
загальний характер робіт;
ступінь точності робіт;
санітарно-гігієнічні умови в приміщенні.
В кабінеті присутні елементи декору та кімнатні рослини для створення приємного естетичного вигляду.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007 – 98[4] робоче місце з ВДТ розташоване відносно світлового прорізу так, що природне світло падає збоку зліва.
Робочі столи мають простір для ніг висотою не менше як 600мм, в ширину не менше ніж 500мм, глибиною (на рівні колін) не менше як 450мм, на рівні простягнутої ноги – 650мм.
Робочі стільці є підйомно-поворотними, регульованими по висоті, з кутом нахилу сидінь та спинки, поверхні сидінь є плоскими , передні краї є заокругленими. Регулювання по кожному з параметрів здійснюється незалежно, легко і надійно фіксується.
Для збереження здоров'я працюючих , запобігання професійних захворювань і підтримки працездатності передбачені внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007–98[4].
Техніка безпеки
Відповідно до українського законодавства обов'язки щодо забезпечення безпечних умов і охорони праці покладаються на роботодавця, конкретно – на першу особу підприємства. Кожен працівник зобов'язаний: дотримуватися вимог охорони праці; проходити навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж з охорони праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог; негайно сповіщати свого безпосереднього керівника про будь-які ситуації, які загрожують життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, що відбувся на виробництві, або про погіршення стану свого здоров'я; проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди.
Крім обов'язків, кожен працівник має права та гарантії права на безпечні та здорові умови праці, які сформульовані в українському законодавстві.
Інструкція з охорони праці – нормативний акт, що встановлює вимоги з охорони праці при виконанні робіт у виробничих приміщеннях, на території підприємства та в інших місцях, де виконуються службові обов'язки.
В кабінеті секретаря Вченої ради НМетАУ діє інструкція з охорони праці для працівників, зайнятих на роботах із персональним ЕОМ. Інструкція для працівників містить наступні розділи:
загальні вимоги охорони праці (включає посадові обов'язки працівника);
вимоги охорони праці перед початком роботи;
вимоги охорони праці під час роботи;
вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях;
вимоги охорони праці після закінчення роботи.
Інструкція з охорони праці зберігається в кабінеті секретаря Вченої ради.
Правовою основою пожежної безпеки являється Конституція України, Закон України «Про пожежну безпеку», та інші нормативні акти. Згідно Закону, забезпечення пожежної безпеки являється складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадовців та робітників.
У відділі проводяться інструктаж з питань пожежної безпеки та інструктаж з охорони праці. По призначенню і часу проведення інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводяться безпосередньо керівником структурного підрозділу. Про проведення усіх видів інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робляться записи з підписами осіб, з якими проводили інструктаж, і тих, хто його проводили. Запис про проведення цільового інструктажу робиться в документі, який дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл). Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою канцелярії. Зберігаються журнали на кафедрах у уповноваженого з ОП та БЖД – у зав. лабораторією.
На основі аналізу, приміщення за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до І класу, тобто це приміщення без підвищеної загрози (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів), відповідно до ПУЕ[11] та НПАОП 40.1-1.32-01[13].
Потенційну небезпеку для людини представляють електричні прилади й установки, що живляться небезпечною для життя людини напругою 220В. Ураження людини електричним струмом може відбутися в результаті дотику до відкритих струмоведучих частин при ушкодженні ізоляції мережних шнурів, при пробої, при короткому чи замиканні в результаті неправильних дій самої людини.
Корпуса сучасних ПЕОМ виготовлені з пластмас (передня панель) і металу (верхня кришка і задня панель). При дотику до металевих частин корпуса ПЕОМ, у випадку пробою на корпусі, людина попадає під небезпечну для життя напругу. Тому конструкцією ПЕОМ передбачена спеціальне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих частин корпуса, що виявляються під напругою. Для цього в ПЕОМ застосовується спеціальна мережна вилка с трьома контактами (два контакти служать для підключення живлення, а третій для підключення до занулюючого проводу).
Корпуса дисплеїв виготовляються з неструмопровідних матеріалів, а живлення здійснюється спеціальним кабелем, що підключається до ПЕОМ, так щоб виключити ураження людини електричним струмом. Тому ураження струмом при дотику людиною до корпуса дисплея неможливо.
Крім того, сучасні ПЕОМ розробляються відповідно до вимоги по електробезпеки для побутових приладів, тому які-небудь додаткові засоби захисту від поразки електричним струмом не вимагаються.
У приміщенні застосовуються наступні засоби захисту: недоступність струмоведучих; малі напруги; захисне відключення у блоках живлення; ізоляція струмоведучих частин; попереджувальні написи та індикатори; занулення струмопровідних частин.
Таким чином, норми електробезпеки згідно ГОСТ 12.1.038-82[12], ПУЕ[11] та НПАОП 40.1-1.32-01[13] виконані.