- •1. Вступ
- •Епізоотичний моніторинг Сказу в Україні
- •1.1 Таблиця випадків сказу на території України
- •2.Огляд літератури Загальна характеристика сказу
- •3.Епізоотологічне обстеження лікарні
- •3.1. Коротка характеристика лікарні
- •3.1.Таблиця тварин, яких обслуговує лікарня на території м. Біла церква
- •3.2.План організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів із профілактики та ліквідації захворювання
- •Епізоотичний стан м. Біла Церква
- •Коротка характеристика господарства
- •3.3.Розрахунок суми витрат на проведення оздоровчих ветеринарних заходів
- •4. Узагальнення,висновки,рекомендації
- •6.Список використаної літератури
3.3.Розрахунок суми витрат на проведення оздоровчих ветеринарних заходів
На вакцинацію:
Усього лікар зробив 6500 підшкірних ін’єкцій, на кожну з них згідно наказу № 524 він витратив 3 хв., отже всього він витратив 6500x3=19500 хв робочого часу.
Було проведено 100 клінічних оглядів і термометрій, на яких було витрачено 300 хв.
Вартість робочого часу лікаря 2500 грн.:21 день:465хвх19500=4992грн., оскільки тривалість робочого дня 7 год 45 хв, а це 465 хв. Нарахування на заробітню плату – 36,3%, тому з їх урахуванням вартість робочого часу лікаря становитиме: 4992 х36,3%:100%=1797грн.
Заробітня плата буде становити 6789 грн.
Матеріальні витрати:
Антирабічна вакцина “Рабістар” – 1300 флакона по 65000/флакон – 50 грн.
вата з розрахунку 0,2 г на 1 ін’єкцію – 0,2*6500=1300г по 6,25 грн/100г=81,25грн.
Спирт з розрахунку 0,5 мл на ін’єкцію – 0,5*6500=3250 г по 85 грн\кг – 276 грн.
Халат лікаря: його вартість на рік – 69,3 грн, тому 69,3:12міс:21день:465хв*19500 = 11,5 грн.
Сумарні витрати :
6789+ 81,25+276 +69,3+11,5=7227,05 грн.
4. Узагальнення,висновки,рекомендації
Узагальнення. На підставі епізоотологічного обстеження м. Біла Церква та критичного аналізу виконання заходів з ліквідації сказу тварин можна зробити наступні узагальнення:
Причиною виникнення та поширення захворювання в м. Білій Церкві є недотримання загальноприйнятих правил, наприклад те, що потрібно щеплювати диких м’ясоїдних тварин та недопущення проникнення диких м’ясоїдних тварин на територію міста.
Джерелом збудника можуть бути хворі та вірусоносії, а фактори передачі – укус, молоко сперма, сеча, екскременти
Діагноз на сказ обов’язково встановлюють комплексно, з урахуванням епізоотичних даних, клінічних ознак захворювань, патологоанатомічних змін і результатів лабораторних досліджень. Особливу увагу приділяють диференційній діагностиці. Сказ диференціюють від хвороби Ауєскі, гострого менінгоенцефаліту, чуми собак, шляхом бактеріологічного і вірусологічного дослідження
Основною складовою профілактичних щеплень є специфічна профілактика щеплення тварин згідно настанови про застосування.
При проведенні повного комплексу оздоровчих заходів їх ефективність є достатньо високою, але слід враховувати, що матеріальні витрати та витрати робочого часу( особливо – лікаря ветеринарної медицини) на його здійснення є дуже великими, і тому набагато раціональніше буде профілактувати хворобу.
Висновки. На основі даних літератури та власних спостережень і досліджень можна зробити наступні висновки
Сказ –гостре вірусне захворювання, яке небезпечне для всіх теплокровних тварин і людини (зооантропонозов). Характеризується передачею збудника через укус і ознаками дисемінованого поліенцефаломіеліта (незвичайна поведінка тварин, агресивність, паралічі).
Сприйнятливі тварини різного віку
Розрізняють два типи сказу: міський (вуличний), лісовий. Відповідно до різних типів будуть різними патогенез, клінічні ознаки, можна виділити:
буйна, паралітична, атипова
Патолого-анатомічні зміни при сказі різноманітні
Діагноз встановлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патолого-анатомічних, епізоотологічних, а також результатів лабораторного дослідження.
Профілактика ґрунтується на виконання “ Інструкції з профілактики та бородьби з сказом тварин”
Лікування не ефективне.
Заходи боротьби та профілактики ґрунтується на “ Інструкції з профілактики та бородьби з сказом тварин”
Рекомендації
Основними джерелом збудника є лисиці і хворі тварини. Розповсюдженню хвороби сприяє не вчасна вакцинація домашніх тварин і диких м’ясоїдних.
Дотримання вище перерахованих правил є набагато ефективнішим, ніж ліквідація спалаху хвороби в наслідок не дотримання загальноприйнятих правил
