4. Послідовність виконання курсового проекту

1. Обґрунтування планового обсягу виробництва продукції та трудомісткості річного випуску для базового та планового років

   1. Розрахунок планових обсягів та трудомісткості річної програми виробництва виконується в таблиці 1.

   2. Для наявних виробів (Вироби №1 та №2) на основі вихідних даних (таблиця γ) заповнюються стовпчики 2 і

3.

3. Планову річну програму виробництва (стовпчик 4) визначають наступним чином.

   1. Для виробів №1 і №2 планова програма визначається як добуток базової річної програми (ст. 2) та відсотку зміни планового обсягу порівняно з базовим (ст. 3).

   2. Для нового виробу - №3 – плановий обсяг береться з вихідних даних (таблиця γ - ст. "Річна програма виробництва у плановому році НОВОГО ВИРОБУ (№3), шт.")

4. Нормативна трудомісткість за виробами та середній коефіцієнт виконання норм (ст. 5 та 6) беруться з вихідних даних.

5. Нормативна трудомісткість річної програми виробництва визначається за формулою:

Н н

де:

Н

T_i t_i N_i / 1000

(1)

^Ti - нормативна трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис. н-год./рік;

t

н

i - питома нормативна трудомісткість і-го виробу, н-год./виріб;

^Ni - річна програма виробництва і-го виробу, виріб/рік.

Результати розрахунків для базового та планового років записуються, відповідно, в ст. 7 та 9 табл. 1, з точністю до другого знаку після коми.

6. Фактична трудомісткість річної програми визначається за формулою:

ф Н

де:

ф

T_i  T_i

/ Квн_i

(2)

^Ti - фактична трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис. год./рік;

T

Н

i - нормативна трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис. н-год./рік;

Квн_i

– середній коефіцієнт виконання норм виробітку для і-го виробу.

Результати розрахунків для базового та планового років записуються, відповідно в ст. 8 та 10 табл. 1 з точністю до другого знаку після коми.

2. Розрахунок потреби у технологічному устаткуванні та його первинної вартості для базового та планового років

   1. Розрахунок кількості наявного устаткування та потреби в новому устаткуванні виконується в таблиці 2. У курсовому проекті для спрощення припускається, що кожен виріб виготовляється на однотипному устаткуванні.

   2. Розрахунок кількості одиниць устаткування у базовому та плановому роках передбачає наступну послідовність дій.

      1. Визначається фактична верстатомісткість річної програми виробництва базових виробів у базовому та плановому роках.

де:

ф

ф Ф

T T

В i i

• ^Кбвi , (3)

^TВ i

- фактична верстатомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис. год./рік;

T

Ф

i - фактична трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу в базовому чи плановому році, тис.

год./рік;

Кбв_i

- норма обслуговування одиниці устаткування одним робітником (коефіцієнт багатоверстатності).

(див. вихідні дані – табл. γ).

Розрахунок виконується з точністю до другого знаку після коми.

2. Визначається дійсний річний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи.

^{Д К В СВ ЗМ Рем} , (4)

Ф¹ ((Д Д Д ) Т (1 К )

де:

Ф¹_Д - дійсний річний фонд часу роботи устаткування в одну зміну, год./рік/од. уст.;

Д_К – кількість календарних днів у році, дні/рік;

Д_В – кількість вихідних днів у році (див. вихідні дані – табл. α), дні/рік;