- •Розкрити поняття, визначення та предмет екології.
- •Розкрити коротку історію становлення екології, як науки.
- •Охарактеризувати рівні організації живої матерії.
- •Охарактеризувати закони та критерії екології.
- •Перерахувати методи екології.
- •Проаналізувати екологію, як теоретичну базу заходів з охорони природи.
- •Охарактеризувати водне середовище існування
- •Проаналізувати природне середовище існування.
- •Розкрити поняття середовища існування.
- •Проаналізувати ґрунтове середовище існування.
- •Охарактеризувати повітряне середовище існування
- •Розкрити поняття екологічний фактор.
- •Проаналізувати температуру, як екофактор та його вплив на живі організми
- •Проаналізувати вологість, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Проаналізувати газовий склад атмосфери, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Охарактеризувати «Закон мінімуму» ю.Лібіха.
- •Охарактеризувати «Закон толерантності» в. Шелфорда.
- •Проаналізувати біотичні фактори.
- •Перерахувати та проаналізувати форми біотичних відносин.
- •Проаналізувати антропогенні фактори.
- •Обґрунтувати організацію на популяційному рівні.
- •Визначити динаміку популяції. Загальні уявлення та поняття.
- •Охарактеризувати структуру популяції.
- •Перерахувати та проаналізувати типи взаємовідносин між популяціями.
- •Визначити коливання та регуляцію чисельності популяції.
- •Проаналізувати зростання чисельності популяції, криві вростання та виживання.
- •Охарактеризувати практичне значення вчення про популяції
- •Визначити поняття біоценози (угруповання), їх таксономічний та функціональний склад.
- •Проаналізувати систематику біоценозів.
- •Охарактеризувати трофічну структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати просторову структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати екологічну структуру біоценозу.
- •Проаналізувати видову структуру угруповань та способи її виявлення.
- •Визначити концепцію біотичного угруповання.
- •Охарактеризувати класифікацію елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Розкрити поняття про екологічну нішу.
- •Проаналізувати динаміку біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин.
- •Обґрунтувати основні типи сукцесій
- •Охарактеризувати індикативне значення організмів
- •Охарактеризувати співвіднесеність понять "біогеоценоз" (в.М. Сукачов) та "екосистема" (а. Тенслі)
- •Проаналізувати складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування
- •Охарактеризувати основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах.
- •Обґрунтувати втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •Проаналізувати первинну продукцію - продукцію автотрофних організмів
- •Охарактеризувати екологічну ефективність екосистем
- •Охарактеризувати екологічну піраміду, піраміду мас, чисел та енергії.
- •Обгрунтувати загальні принципи стійкості екосистем
- •Розкрити поняття про біосферу
- •Охарактеризувати структуру біосфери та живу речовину біосфери.
- •Проаналізувати розподіл життя у біосфері
- •Охарактеризувати кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері.
- •Проаналізувати біогеохімічні цикли.
- •Охарактеризувати антропогенний вплив на природні цикли основних біогенних елементів
- •Проаналізувати стабільність біосфери.
- •Розкрити поняття про ноосферу та охарактеризувати управління біосферою
- •Обґрунтувати розвиток другої глобальної екологічної кризи.
- •Дати визначення екологічній катастрофі та навести приклади
- •Визначити основні завдання екології ххі століття.
- •1. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3 особини, а через 8 годин збільшилась до 24 особин.
- •2. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 500 особин, а через 4 години збільшилась до 720 особин.
- •3. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 320 особин, а через 2 години збільшилась до 500 особин.
- •4. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 8 особин, а через 4 години збільшилась до 32 особини.
- •5. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 10 особин, а через 6 годин збільшилась до 64 особини.
- •6. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 124 особини, а через 1 годину збільшилась до 150 особин.
- •7. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 1200 особин, а через 10 годин збільшилась до 2000 особин.
- •8. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 58 особин, а через 2 години збільшилась до 64 особин.
- •9. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 23 особини, а через 10 годин збільшилась до 105 особин.
- •10. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 140 особин, а через 12 годин збільшилась до 524 особини.
- •11. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 820 особин, а через 2 години збільшилась до 1200 особин.
- •12. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 351 особин, а через 7 годин збільшилась до 600 особин.
- •13. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 45 особин, а через 5 годин збільшилась до 225 особин.
- •14. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 15 особин, а через 2 години збільшилась до 30 особин.
- •15. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 20 особин, а через 15 годин збільшилась до 300 особин.
- •16. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 30 особин, а через 8 годин збільшилась до 240 особин.
- •17. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 37 особин, а через 3 години збільшилась до 111 особин.
- •18. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 44 особин, а через 6 годин збільшилась до 264 особин.
- •19. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 52 особини, а через 9 годин збільшилась до 468 особин.
- •20. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 68 особин, а через 7 годин збільшилась до 476 особин.
- •21. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 73 особини, а через 2 години збільшилась до 146 особин.
- •22. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 77 особин, а через 4 години збільшилась до 308 особин.
- •23. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 100 особин, а через 8 годин збільшилась до 820 особин.
- •24. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 160 особин, а через 13 годин збільшилась до 2080 особин.
- •25. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 230 особин, а через 7 годин збільшилась до 1610 особин.
- •26. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 723 особин, а через 6 годин збільшилась до 4338 особин.
- •27. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 904 особини, а через 2 години збільшилась до 957 особин.
- •28. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 521 особин, а через 12 годин збільшилась до 1252 особин.
- •29. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 2120 особин, а через 3 години збільшилась до 3250 особин.
- •30. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3014 особин, а через 5 годин збільшилась до 4015 особин.
Обґрунтувати організацію на популяційному рівні.
У даному розділі спинимось докладніше на розгляді питань біотичних взаємовідносин у природі. З огляду на визначення самої екології як науки про вивчення взаємовпливів одного організму на інший ці питання мають на меті розкрити загальні принципи функціонування окремого рівня організації живої матерії — популяції. Сучасна демекологія — потужний механізм керування природою.
При будь-якому біологічному дослідженні виникає необхідність розмежування матеріалу на певні одиниці, далі яких розподіл уже не проводиться. В генетиці — це ген, у систематиці — вид, при вивченні екосистем біогеоценозу, характеристику якого висвітлюватимемо в наступних темах, — це популяція, яка володіє певними характеристиками системи. Популяція є цеглиною, з якої і розпочинається власне екологія організмів будь-якої екосистеми, є першою надорганізмовою біологічною системою.
Термін "популяція" запозичений з демографії В. Йогансеном у 1905 р. на позначення групи особин одного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом життя багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угруповань.
Найістотнішими параметрами популяцій є динаміка чисельності особин, структура — вікова, статева, просторова, ієрархічна і густота населення. В загальних рисах під популяцією розуміють групу організмів одного біологічного виду, що займає певну територію та вирізняється наявністю серед цих організмів функціональних зв'язків та спільності структур.
Як і більшість понять екології, термін "популяція" неоднозначний. Спеціалісти різного профілю, виділяючи популяції у природі, користуються різними критеріями. У генетиці популяції розглядають як структурні одиниці, що утворюють таксономічний вид. Обов'язковою умовою виділення окремої популяції в цьому випадку є наявність вільного обміну генами між усіма особинами даної популяції, що забезпечує спільність генофонду. Такі популяції називають менделівськими. Вони невеликі за розмірами. Річ у тім, що у рослин при вітрозапиленні та при запиленні комахами пилок розноситься, як правило, на невеликі віддалі. У вітрозапильних чагарників і дерев вона не перевищує 100—150 м. В ентомофільних рослин комахи можуть розносити пилок на віддалі, не більші за 1—3 км, але звичайно взяток береться в радіусі всього кількасот метрів. Невеликі шлюбні території й у тварин. У менделівських популяціях особини теоретично мають бути цілковито ідентичні. Але звичайно це не спостерігається. Така ідентичність наявна лише тоді, коли живі організми розмножуються автогамно, тобто нестатевим шляхом. Так формуються популяції кореневищної рослини пирію, гермафродитних тварин типу паразитичного ціп'яка або партеногенетичних скельних ящірок,
У ботаніці критеріями виділення популяції слугує її розміщення в межах певного біоценозу. Такі популяції називають ценотичними. Розміри ценопопуляцій можуть бути різними. У невеликих ценозах вони невеликі, а в монотонно-однорідних типу тайгового лісу можуть охоплювати території у сотні й тисячі гектарів і складатися з багатьох мільйонів особин.
В екології та зоології популяції частіше виділяють за ознаками їхнього розподілу на певній території та достатньої відмежованості від популяцій того ж виду. У цьому разі популяцію називають локальною.
Механізми ізоляції окремих популяцій бувають двох типів: територіальні та репродуктивні. У першому випадку межами між популяціями виступають певні бар'єри: гірський хребет, річка і т.п. У другому випадку причиною ізоляції є неможливість схрещування між особинами різних популяцій. Наприклад, особини конюшини гірської на південному та на північному схилах одного й того ж пагорба можуть належати до різних популяцій, оскільки цвітіння на північному схилі починається тоді, коли на південному схилі воно вже пройшло.
Вивчення популяційної структури виду має надзвичайно важливе теоретичне і практичне значення при здійсненні заходів з раціонального природокористування. Важливо знати загальні біологічні властивості виду, а також як впливає зовнішнє середовище на його формування. Знання екології популяцій особливо необхідні під час цілеспрямованої інтродукції. Досвід попередніх років засвідчив, що навіть "корисні" види, їх інтродукція можуть призвести до цілковитої перебудови екосистеми та зникнення абориґенних видів. Як класичний приклад можна згадати інтродукцію кролика, який за короткий період став основним конкурентом усім травоїдним тваринам на Австралійському континенті.
Слід зауважити, що це явище легше прослідкувати на тваринах і набагато складніше на рослинах. Разом з тим рослини-інтродуценти є не менш активними чинниками при деструктивних змінах екосистем. Як правило, інтродукований вид є агресивнішим стосовно до абориґенних видів, йому на початкових етапах людина створює більш сприятливі умови. Отже, штучно скорочується час адаптації виду до нових умов. Нерідко нові види привносять з собою і види, які трофічно з ними пов'язані, але, як не дивно, нерідко шкодять більше аборигенним видам. Вивчаючи популяцію, ми визначаємо не тільки її сучасний стан, а й намагаємось проаналізувати стан цієї популяції в минулому та спрогнозувати її зростання під впливом різних факторів.
