Економіко-географічне положення Франції

Положення Франції на шляхах, які з'єднують Середземномор'я і північний захід Європи, сприяло її ранньому економічному розвитку. Вже стародавня Галлія вважалась чи не найбагатшою частиною Римської імперії. Головним для зовнішніх стосунків Франції завжди був її східний сухопутний кордон, особливо його північна частина.  Тут проходять найважливіші трансєвропейські шляхи, і звідси тричі (в 1871, 1914 і 1940 рр.) Франція зазнавала воєнного нападу з боку Німеччини.

Політико-географічне положення

ПГП Франції можна вважати більш ніж вдалим. Перебуваючи в центрі Західної Європи , що омивається Біськайською затокою , Середземною і Частиною Північної , Франція займає центральне положення в цьому регіоні. Межує з розвиненими країнами , такими як Іспанія , Бельгія , Італія , Швейцарія . Має з ними тісні політичні та економічні зв’язки . У складі ЄС. Змінювалося ПГП історично. Франція не раз була світовою державою , що володіє цілими колоніями в Африці , Америці . Зараз президентська країна зі стабільною економікою , високим рівнем життя населення ( хоча останні страйки говорять про зворотне ) і надійними партнерськими зв'язками з колишніми колоніями. Є проблеми, пов'язані з великою кількістю мігрантів з країн Африки.

Фізико-географічне положення

Франція знаходиться в західній частині Європи. На півночі має вихід протоками Па-де-Кале і Ла-Манш до Північного моря, на заході омивається водами Біскайської затоки, на півдні — Середземним морем. На півночі межує з Бельгією, на північному сході та сході — з ФРН, на сході — зі Швейцарією, на південному сході — з Італією, на півдні й південному заході — з Іспанією та Андоррою. У Середземному морі Франції належить великий острів Корсика.

Адміністративно-територіальний поділ. Має 95 департаментів та особливу територіально-адміністративну одиницю Корсика. До її складу входять також 4 заморські департаменти (Гваделупа, Гвіана, Мартиніка, Реюньйон) і 4 заморські території (Нова Каледонія, Французька Полінезія, Французькі південно-антарктичні території, Уолліс і Футуна) і спеціальні територіальні одиниці — о-ва Майотта та о-ва Сент-П'єр і Мікелон. Загалом географічне положення Франції є сприятливим для її політичного та соціально-економічного розвитку.

Природні умови та ресурси

За площею Франція є найбільшою країною Західної Європи. Понад 3/5 території становлять рівнини, які тягнуться суцільною смугою від бельгійського кордону до Піренеїв. Гірські території (Арденни, Воґези, Центральний Французький і Армориканський масиви) належать до середньовисотних, сильно зруйнованих і вирівняних.  Надра Франції багаті на залізні руди (Лотарингія), боксити (Прованс), калійну (Ельзас) і кам'яну (Лотарингія) сіль, уранові руди (Центральний масив). На паливні ресурси країна бідна. Вугільні басейни — Північний (одне ціле з бельгійським) і Лотаринзький (одне ціле з Саарським) — невеликі та економічно невигідні. Нафти і природного газу практично немає. Значними є ресурси гідроенергії та енергії припливів.  Важливим природним багатством Франції є її кліматичні умови і родючі рівнинні землі. Більша частина країни лежить у південній смузі помірного поясу. Зима м'яка, літо тепле. Клімат морський, опади рівномірні впродовж усього року. Річна сума їх понижується з заходу на схід від 1200 до 600 мм. На південному узбережжі й Корсиці клімат субтропічний середземноморського типу. Майже 1/5 території країни залишається вкритою лісом.  Природне середовище Франції порівняно мало забруднене, багато земель охороняється. Дуже значними є рекреаційні і туристські ресурси.