Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

VP_zadachi_isprr.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.07.2025

Размер:

9 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 52 3 4 5 > Следующая >>>

978,3 Грн. На одну вісь.

Відповідно 978,3∙1,369=1339,3грн

Плата за перевезення ваг. Відправки, у тому числі рейкового рухомого складу, для яких базова ставка плати визначена за одну тонну або за одну вісь, округлюється до 0,1.

1339,3∙4=5357,2 грн.

Плата за перевезення складає:

76319,7 +585,1+5357,2=82262грн.

ПДВ -20% складає:

82262∙0,2=16452,4 грн.

З урахуванням ПДВ -20% , плата складає:

82262+16452,4=98714,4 грн.

Відповідь: Плата за перевезення складає 98714,4 грн.

Задача 9

Від станції Індустріальна Південної залізниці до станції Новоукраїнка Одеської залізниці відправлено в поїзді вантажною швидкістю на орендованому 20 – вісному транспортері вантажопідйомністю Р_вп =300 т парогенератор масою Q, кг, який має одночасно верхню і нижню негабаритність 3-ї ступені, а також бокову негабаритність 4-ї ступені. Транспортер не має прикриття.

Визначити перевізну плату C, грн, якщо коефіцієнт зміни тарифу К_т (згідно з діючими нормативними документами), а ПДВ=20%. Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q, кг	255233	265230	275245

Розв’язок. Вариант 1,2,3

Відповідно збірника тарифів,розділ II, пункт 18 за перевезення габаритних на транспортерах і не габаритних вантажів у вагонах плата нараховується і негабаритних вантажів у вагонах плата нараховується незалежно від маси вантажу за кожний вагон парку залізниць.

Згідно з умовою задачі вантаж відправляється в поїзді. Тобто приймаємо 22 схему для розрахунку.

Відповідно до Збірника Тарифів плата за перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах визначається на загальних підставах зі знижкою 5 % для 3-верхньої ,3- нижньої,4-ї бокової видів негабаритності .

Відповідно до Збірника Тарифів для вантажів які перевозяться в окремому вагоні або в одному з вагонів зчепа та мають різні види і ступені негабаритності або один чи декілька з них негабаритним,плата за перевезення нараховується за вищий ступінь негабаритності.

Вантаж має 4 бокову негабаритність,тобто плата нараховується за схемою для 3,4 нижньої ,4 бокової,3 верхньої.

При завантаженні вагонів прикриття іншим вантажем плата за перевезення визначається за тарифом для цього вантажу,так як за умовою задачі транспортер не має прикриття, то плата не нараховується.

За Тарифним керівництвом №4 визначаємо тарифну відстань :

Індустріальна Півд. 440609:

Основа- 16км. ТП(131)

Новоукраїнка Од.411808:

Памошна - 18 км. ТП(139)

Черноліська – 106км. ТП(198)

Тарифна відстань через визначені ТП

ТП1(131)÷ТП2(139)+16+18=493+16+18=527км.

ТП1(131)÷ТП2(198)+16+106=369+16+106=491км.

Для розрахунку приймаємо найменшу тарифну відстань 491км.

Відповідно за Тарифною Схемою 22 визнаємо базову ставку, яка дорівнює 33798 грн.

Згідно телеграми Кт=1369 плата складає:

33798∙1,369=46269,462 грн.

Згідно Збірника Тарифів округлення проводиться до цілих гривень. При округленні до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49 грн. не враховується, від 0,5 до 0,99 збільшується до цілих гривень. Плата складає – 46269грн.

Відповідно до знижки 5% плата складає:

46269∙0,95=43955,55 грн.

ПДВ 20% становить:

43955,55∙02=8791,11грн.

Загальна плата за перевезення складає:

43955,55+8791,11=52746,66грн.

Відповідь: Плата за перевезення вантажу з урахуванням Кт=1,369 , скидки 5%, ПДВ 20% становить 52746,66 грн.

Задача 10

Розрахувати термін доставки Т_д, діб, швидкопсувного вантажу (м’ясо птиці домашньої) масою Q= 25550 кг вагонною відправкою в АРВ з охолодженням, який відправлено зі станції Одеса–Порт Одеської залізниці на станцію призначення згідно з вихідними даними. Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані

1 варіант

2 варіант

3 варіант

Станція і залізниця призначення

Удрицьк Львівської залізниці

Феодосія Придніпровської

залізниці

Люботин Південної залізниці

Варіант 1.

У відповідності з тарифним керівництвом № 4 встановлюємо тарифну відстань між станціями. Визначаємо відстань між ними (км). Так як вантаж швидкопсувний, він доставляється великою швидкістю.

Одеса-Порт Од.(400305) ТП(128)

Удрицьк Льв. (356403) ТП(117)

ТП1(128)÷ТП2(117)=876км.

У відповідності до правил перевезень вантажів (ч І) вантаж повинен бути доставлений для АРВ з індивідуальним охолодженням з охолодженням зі швидкістю 1 доба на кожні повні та неповні 350км.

Обчислимо термін доставки:

де - тарифна відстань між початковою та кінцевою станцією;

- швидкість доставки вантажу;

- час на додаткові операції, приймаємо 1 добу на операції, пов’язані з відправленням та прибуттям вантажу.

Відповідь: термін доставки становить 4 доби.

Варіант 2.

Одеса-Порт Од.(400305) ТП(128)

Феодосія Придн. (471601) ТП(182)

ТП1(128)÷ТП2(182)=587км.

Обчислимо термін доставки:

де - тарифна відстань між початковою та кінцевою станцією;

- швидкість доставки вантажу;

- час на додаткові операції, приймаємо 1 добу на операції, пов’язані з відправленням та прибуттям вантажу.

Відповідь: термін доставки становить 3доби.

Варіант 3.

Одеса-Порт Од.(400305) ТП(128)

Люботин Півд. (449608) ТП(108)

ТП1(128)÷ТП2(108)=782км.

Обчислимо термін доставки:

де - тарифна відстань між початковою та кінцевою станцією;

- швидкість доставки вантажу;

- час на додаткові операції, приймаємо 1 добу на операції, пов’язані з відправленням та прибуттям вантажу.

Відповідь: термін доставки становить 4 доби

Задача 11

Встановити число К_под і чергу n подач вагонів до ангарного складу, на під’їзну колію та контейнерний пункт при роботі одного маневрового локомотива, якщо:

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
m_а, ваг.	15	18	21
t_а, хв.	28	32	34
, ваг.	5	6	7
m_пк, ваг.	4	5	6
t_пк, хв.	20	22	24
, ваг.	2	3	4
m_кп, ваг.	9	10	11
t_кп, хв.	18	20	22
, ваг.	3	4	5

Розв'язання

Варіант 1

Кількість подавань-прибирань визначається в залежності від місткості вантажного фронту, від тривалості вантажних операцій, від витрат на виконання операцій та визначається за формулою:

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

Для «А»

Приймаємо 3 подачі.

Для «КП»

Приймаємо 3 подачі.

Для «ПК»

Приймаємо 2 подачі.

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Для «А»

Приймаємо 5 ваг /подачi

Для «КП»

Приймаємо 3 ваг /подачi

Для «ПК»

Приймаємо 2 ваг /подачi

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

Для «А»

Для «КП»

Для «ПК»

Відповідь: Першим буде обслуговуватися той вантажний пункт, для якого витрати лок.-хвилин на подачу одного вагону найменші.

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Варіант 2

Кількість подавань-прибирань визначається в залежності від довжини вантажного фронту,від місткості фронту, від тривалості вантажних операцій, від витрат на виконання операцій та визначається за формулою:

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

Для «А»

Приймаємо 3 подачі.

Для «КП»

Приймаємо 3 подачі.

Для «ПК»

Приймаємо 2 подачі.

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Для «А»

Приймаємо 6 ваг /подачi

Для «КП»

Приймаємо 3 ваг /подачi

Для «ПК»

Приймаємо 2 ваг /подачi

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

Для «А»

Для «КП»

Для «ПК»

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Варіант 3

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

Для «А»

Приймаємо 3 подачі.

Для «КП»

Приймаємо 3 подачі.

Для «ПК»

Приймаємо 2 подачі.

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Для «А»

Приймаємо 7 ваг /подачi

Для «КП»

Приймаємо 3 ваг /подачi

Для «ПК»

Приймаємо 3 ваг /подачi

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

Для «А»

Для «КП»

Для «ПК»

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Задача 12

Скільки з відправлених зі станції П₀ вагонів мали тільки одну вантажну операцію, а скільки – дві, якщо коефіцієнт подвійних операцій К_по=1,35.

Зробити перевірку розрахунків.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
П₀	250	300	350

Розв'язання

Коефіцієнт подвійних операцій – це якісний показник роботи станції. Він показує, скільки вантажних операцій прийшлось у середньому на один вагон, і розраховується по формулі:

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Виходячи з того, що з кожним вагоном повинна виконуватись хоча б одна вантажна операція, то дві вантажні операції пройшли , тоді одну вантажну операцію пройшли вагонів.

1варіант

Коефіцієнт подвійних операцій – це якісний показник роботи станції. Він показує скільки вантажних операцій прийшлось у середньому на один вагон і розраховується по формулі:

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Приймаємо 338 операцій.

Всього на станції із 250 вагонами виконано 338 операцій. При чому з місцевими виконується хоча б одна вантажна операція, тоді для других складає: 338-250=88 операцій.

Так як максимальна кількість вантажних операцій з вантажним вагоном – дві, то приймаємо кількість вагонів, які пройшли 2 вантажні операції 88 вагонів.

Тоді одну вантажну операцію пройшли всі інші вагони 250-88=162 ваг.

Відповідь: Із 250 місцевих вагонів 88 вагонів пройшли – дві вантажні операції, 162 вагони – інші.

2 варіант

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Всього на станції із 300 вагонами виконано 405 операцій. При чому з місцевими виконується хоча б одна вантажна операція, тоді для других складає: 405-300=105 операцій.

Так як максимальна кількість вантажних операцій з вантажним вагоном – дві, то приймаємо кількість вагонів, які пройшли 2 вантажні операції 105 вагонів.

Тоді одну вантажну операцію пройшли всі інші вагони 300-105=195.

Відповідь: Із 300 місцевих вагонів 105 вагонів пройшли – дві вантажні операції, 195 вагони – інші.

3 варіант

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Приймаємо 473 операцій.

Всього на станції із 350 вагонами виконано 473 операцій. При чому з місцевими виконується хоча б одна вантажна операція, тоді для других складає: 473-350=123 операцій.

Так як максимальна кількість вантажних операцій з вантажним вагоном – дві, то приймаємо кількість вагонів, які пройшли 2 вантажні операції 123 вагонів.

Тоді одну вантажну операцію пройшли всі інші вагони 350-123=227.

Відповідь: Із 350 місцевих вагонів 123 вагонів пройшли – дві вантажні операції, 227 вагони – інші.

Задача 13

Встановити норму статичного навантаження Р_ст, т/ваг, на липень 2010 року для Ясинувацької дирекції при відправленні вантажів згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Найменування продукції, що відвантажується	Рід вагона	Обсяг перевезень, т			Технічна норма завантаження, т/ваг.
		1 вар	2 вар	3 вар
Чорні метали	Піввагон	7600	7700	7800	70.00
Шлаки гранувальні	Піввагон	675	715	755	65.00
Будівельні матеріали	Піввагон	80	100	120	69.00
Будівельні матеріали	Платформа	60	80	100	50.00
Металеві конструкції	Платформа	7600	7700	7800	25.00
Машини і улаштування	Піввагон	300	320	340	40.00
Машини і улаштування	Платформа	520	550	570	40.00
Мінеральні добрива	Мінераловоз	450	500	550	55.00
Залишкові продовольчі вантажі	Критий	80	100	120	50.00

Варіант 1.

За обсягами навантаження і технічними нормами завантаження обчислюємо кількість вагонів, що використовуються для перевезення і-ого вантажу:

Статичне навантаження - це кількість вантажу у тонах, що приходиться на 1 вагон при його завантаженні.

де - кількість вантажу, завантаженого у вагони по всім вантажам, т;

- кількість завантажених вагонів.

Відповідь: статичне навантаження становить 37,8т/ваг.

Варіант 2.

Статичне навантаження - це кількість вантажу у тонах, що приходиться на 1 вагон при його завантаженні.

де - кількість вантажу, завантаженого у вагони по всім вантажам, т;

- кількість завантажених вагонів.

Відповідь: статичне навантаження становить 38,04 т/ваг.

Варіант3.

Статичне навантаження - це кількість вантажу у тонах, що приходиться на 1 вагон при його завантаженні.

де - кількість вантажу, завантаженого у вагони по всім вантажам, т;

- кількість завантажених вагонів.

Відповідь: статичне навантаження становить 38,06 т/ваг.

Задача 14

Розрахувати термін доставки вантажу Т_д, діб, (повагонна відправка) вантажною швидкістю від станції Харків-Балашівський Південної залізниці до станції призначення згідно з вихідними даними.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Станція і залізниця призначення	Удрицьк Львівської залізниці	Феодосія Придніпровської залізниці	Красноперекопськ Придніпровської залізниці

Варіант 1

Термін доставки залежить від відстані, за яку нараховується провізна плата, швидкості доставки та умов перевезення.

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503):не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Удрицік Льв. ТП(177): код 356405

ТП1(131)÷ТП2(177)+6= 1030+6=1036 км.

Відстань від Харків-Балашівський до Удрицька - 1036км.

Відповідно до Правил перевезення вантажів (Частина 1, Розділ 5) та Статуту залізниць України (ст. 46, 116) у разі перевезення вантажу вантажною швидкістю вагонними відправками нормативна швидкість руху дорівнює одна доба на кожні повні та неповні 200км.

Згідно з пунктом 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41, 116 Статуту) термін доставки вантажу збільшуються на одну добу на операції, що пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Розділу 5 Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

t_дод- додатковий час на накопичення і сортування вантажів або інших випадках, передбачених пунктом 2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41, 116 Статуту), доб.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Удрицьк вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 7 діб.

Варіант 2

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503):не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Феодосія Придн. ТП(182): код 471601

ТП1(131)÷ТП2(182)= 729+6=735 км.

Відстань від Харків-Балашівський до Феодосії - 735км.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Розділу 5 Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Феодосія вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 5 діб.

Варіант 3

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503):не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Красноперекопськ Придн. (472604):

Джанкой – 60 км ТП (039)

Херсон – 131 км ТП (184).

ТП1(039)÷ТП2(131)=611+60+6= 677 км.

ТП1(131)÷ТП2(184)= 633+6+131=770 км.

Приймаємо за тарифну відстань найменшу - 677км.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Розділу 5 Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Красноперекопськ вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 5 діб.

Задача 15

Визначити потрібне число автомобілів А_а і автомобілів з причепами А_ап для вивезення і завезення вантажів, якщо відомі: Q_річ, т; α_н; δ; γ_а; β_а; О_а,О_ап,год ; g_а=5,0 т; g_п=4,0 т; Т_а=8,0 год.

Привести схеми роботи автотранспорту, вказати сфери їх застосування, переваги та недоліки.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_річ	90000	80000	70000
α_н	1,15	1,10	1,05
δ	0,35	0,34	0,33
γ_а	0,8	0,75	0,7
β_а	0,75	0,73	0,71
О_а	2,7	2,6	2,5
О_ап	3,3	3,2	3,1

Розв'язання

Потрібну кількість автомобілів без причепів при централізованому вивезенні вантажів визначають як:

де - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів

О_а- оборот автомобіля, год;

2 – максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один оборот;

- коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу);

gа- вантажопідйомність автомобіля, т;

Та- середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, т;

- коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю;

- добовий вантажообіг, т:

де Q_річ- річний вантажообіг, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу.

∑ Q_с^ск

Потрібну кількість автомобілів з причепами при централізованому завезені та вивезенні вантажів визначають як:

де О_ап- оборот автомобіля з причепом, год.;

g_п- вантажопідйомність причепа, т;

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження) та курсують при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів за трикутниковою схемою:

Перевагою цієї схеми є скорочений порожній пробіг автотранспорту, недоліками – неможливість застосування спеціалізованих автомобілів, збільшення часу їх обороту та кількості.

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор та папір розвозять за маятниковою схемою:

Перевагами маятникової схеми завезення-вивезення є застосування спеціалізованих автомобілів та короткий їх оборот, що потребує меншого автопарку, ніж для трикутникової схеми; недоліком є великий порожній пробіг.

Варіант 2

Потрібну кількість автомобілів без причепів при централізованому вивезенні вантажів визначають як:

де - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів

О_а- оборот автомобіля, год;

2 – максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один оборот;

g_а- вантажопідйомність автомобіля, т;

Т_а- середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, т;

- коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю;

- добовий вантажообіг, т:

де Qріч- річний вантажообіг, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу.

∑ Q_с^ск

де О_ап- оборот автомобіля з причепом, год.;

g_п- вантажопідйомність причепа, т;

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор та папір розвозять за маятниковою схемою:

Варіант 3

Потрібну кількість автомобілів без причепів при централізованому вивезенні вантажів визначають як:

де - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів

О_а- оборот автомобіля, год;

2 – максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один оборот;

g_а- вантажопідйомність автомобіля, т;

Т_а- середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, т;

- коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю;

- добовий вантажообіг, т:

де Q_річ- річний вантажообіг, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу.

∑ Q_с^ск

де О_ап- оборот автомобіля з причепом, год.;

g_п- вантажопідйомність причепа, т;

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор та папір розвозять за маятниковою схемою:

Задача 16

Визначити перевізну плату С, грн, за перевезення вантажною швидкістю повагонної відправки мила господарчого твердого зі станції Харків - Балашівський Південної залізниці до станції Радошин Львівської залізниці. Відомі: маса відправки Q_від, кг; коефіцієнт зміни тарифу К_т(згідно з діючими нормативними документами) ; ПДВ=20%. Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_від	36800	37200	38600

Розв’язання

Відповідно до Тарифного керівництва №4 визначаємо тарифну відстань між ст.:

Харків - Балашівський Пів. Код 440503 не є транзитним пунктом, найближчий є:

Основа- 6км ТП(131)

Радошин Льв.код 358606 не є транзитним пунктом, найближчими є:

Ківерці- 57км ТП(074)

Ковель- 38км ТП(079)

Транзитна відстань через визначені транзитні пункти:

ТП1(074)÷ТП2(131)+57+6=958+57+6=1021км

ТП1(079)÷ТП2(131)+38+6=1029+38+6=1073км

За тарифну відстань приймаємо найкоротшу- 1021км.

Мило господарче тверде (443052) перевозиться в універсальному критому вагоні загального парку залізниць. Плата за його перевезення обчислюється за тарифною схемою №1, згідно Збірника тарифів.

За цією схемою відповідно до Збірника тарифів п.4 для визначення плати за перевезення приймається округлена до повних тонн загальна маса вантажу.

При округлені 500кг і більше округлюються у бік збільшення до повних тонн, менше 500кг не враховується.

36,8т=37т

Для розрахунку плати за вантаж приймається розрахункова маса, яка визначається за табл.1

РМ=35т.

Базова ставка складає:

І+В=С ,грн (1)

7392+1407=8799 грн за вагон

З урахуванням коефіцієнту зміни тарифу для вантажу 3го классу ,відповідно до телеграми УЗ:

8799∙1,684 =14817,52 грн за вагон=14818грн за вагон

При окуглені плати за перевезеня вагонними відправками, для яких базова ставка плати визначається за вагон округлюється до цілих гривень.

ПДВ складає:

14818∙0,2= 2963,6грн

Разом з ПДВ:

14818+2963,6=17781,6грн

Варіант 2

Відповідно до Тарифного керівництва №4 визначаємо тарифну відстань між ст.:

Харків - Балашівський Пів. Код 440503 не є транзитним пунктом, найближчий це:

Основа- 6км ТП(131)

Радошин Льв. код 358606 не є транзитним пунктом, найближчими є:

Ківерці- 57км ТП(074)

Ковель- 38км ТП(079)

ТП1(074)÷ТП2(131)=958+57+6=1021км

ТП1(079)÷ТП2(131)=1029+38+6=1073км

За тарифну відстань приймаємо найкоротшу- 1021км.

При округлені 500кг і більше округлюються у бік збільшення до повних тонн, менше 500кг не враховується.

37,2т=37т

Для розрахунку плати за вантаж приймається розрахункова маса, яка визначається за табл.1

РМ=35т.

Базова ставка складає:

І+В=С ,грн (1)

7392+1407=8799 грн за вагон

З урахуванням коефіцієнту зміни тарифу, для вантажу 3го классу відповідно до телеграми УЗ:

8799∙1,684=14817, 52грн за вагон=14818грн за вагон

ПДВ склада: 14818∙0,2= 2963,6грн

Разом з ПДВ:

14818+2963,6=17781,6грн

Варіант 3

Відповідно до Тарифного керівництва №4 визначаємо тарифну відстань між ст.:

Харків - Балашівський Пів. Код 440503 не є транзитним пунктом, найближчий це:

Основа- 6км ТП(131)

Радошин Льв. код 358606 не є транзитним пунктом, найближчими є:

Ківерці- 57км ТП(074)

Ковель- 38км ТП(079)

ТП1(074)÷ТП2(131)=958+57+6=1021км

ТП1(079)÷ТП2(131)=1029+38+6=1073км

За тарифну відстань приймаємо найкоротшу- 1021км.

При округлені 500кг і більше округлюються у бік збільшення до повних тонн, менше 500кг не враховується.

38,6т=39т

Для розрахунку плати за вантаж приймається розрахункова маса, яка визначається за табл.1

РМ=40т.

Базова ставка складає:

І+В=С ,грн (1)

7533+1407=8940 грн за вагон

З урахуванням коефіцієнту зміни тарифу, для вантажу 3го классу відповідно до телеграми УЗ:

8940∙1,684=15054,9 6грн за вагон=15055грн за вагон

ПДВ складає:

15055∙0,2= 3011грн

Разом з ПДВ:

15055+3011=18066 грн

Задача 17

Розрахувати і підібрати дротові розтяжки для кріплення вантажу з низьким центром маси від повздовжніх та поперечних поступальних переміщень, якщо відомі: маса вантажу Q_т,кг; довжина L= 8000 мм; ширина B= 2000 мм; висота H= 1200 мм; коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагона µ= 0,30; кут нахилу розтяжки до підлоги вагона α = 45⁰; кут між проекцією розтяжки на горизонтальну площину і повздовжньою віссю вагона β_пр = 30⁰; відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона l_ван = 400мм; база вагона l_б = 9720мм; зусилля, яке приходиться на одну нитку дроту діаметром 6мм, складає r=3,1 кН; α₂₂ =12,0 кН/т; α₉₄ =9,7 кН/т; α_с =3,3 кН/т; α_ш=5,5 кН/т; коефіцієнт, що враховує спосіб опирання вантажу на підлогу вагона, к=5.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_т	2440	3660	4880

Варіант 1

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22,a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

При опорі вантажу на один вагон а_п=3,3 кН/т, т.к. центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперечній площині, яка проходить через середину вагона, а_ш=5,5 кН/т, якщо центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперчній площині, яка проходить через шкворневу балку вагона.

Вертикальна інерційна сила:

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для чотиривісних вагонів:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн.

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

Вітрове навантаження приймаємо нормальним до поверхні вантажу і визначаємо із розрахунку питомого вітрового навантаження, яке дорівнює 0,5 кН/м²:

де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

S_п- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає дії вітру, на вертикальну площину, яка проходить через поздовжню вісь вагону.

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

_{Поперечна
складова с}_ил_и_{тертя не розглядається у подальших
розрахунках.}

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

- кути між проекцією розтяжки на горизонтальну площину та поздовжньої і поперечної осями вагону. є суміжними.

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

де - допустима у дроті напруга на розтяжку

Згідно з частиною 1 Додатку до СМГС кількість ниток у розтяжці повинна бути парною, тому приймаємо у данному випадку кількість ниток 6.

_{Відповідь:
6ниток.}

Варіант 2

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22,a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вертикальна інерційна сила:

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для чотиривісних вагонів:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

де - допустима у дроті напруга на роз тяжіння

_{Згідно
з частиною 1 Додатку 14 до СМГС кількість
ниток у розтяжці повинна бути парною ,
тоді приймаємо кількість ниток рівною
8.}

_{Відповідь
: 8 ниток.}

Варіант 3

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22,a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вертикальна інерційна сила:

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для чотиривісних вагонів:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн.

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

де - допустима у дроті напруга на роз тяжіння

_{Згідно
з частиною 1 Додатку 14 до СМГС кількість
ниток у розтяжці повинна бути менше або
рівним 8, тому обираємо 8 ниток.}

_{Відповідь
: 8 ниток.}

Задача 18

Визначити коефіцієнт запасу стійкості вантажу η_пер, розташованого плазом на підлозі платформи, від перекидання у поперечному та повздовжньому напрямках (використавши нормативні дані), якщо відомі: маса вантажу Q, кг; його лінійні розміри: ширина B= 2000мм, довжина L= 5000мм, висота H= 1600мм; висота центра маси вантажу над рівнем підлоги вагона h_цм= 800мм; відстань від проекції центра маси вантажу на горизонтальну площину до ребра перекидання у поперечному напрямку складає b_ван= 1000мм; відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, l_ван= 1200мм; висота підпірних брусків h_п=100мм; база платформи l_б= 9720мм.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_т	2220	3330	4440

Розв'язання

Коефіцієнт стійкості у повздовжньому напрямі:

У поперечному напрямі:

де l_пвз, b_пвз- найкоротша довжина від проекції ЦВ_ван на горизонтальну площину до ребра перекидання відповідно вздовж та поперек вагона, м:

де L-довжина вантажу

h_цм - висота ЦВ_ван над підлогою вагона чи площиною підкладок, м

h_упв, h_уп - висота відповідно повздовжнього та поперечного упорного бруска від підлоги вагона чи площини підкладок, м

h_цпп- висота центру проекції бокової поверхні вантажу від підлоги вагона чи площини підкладок

Q_ван- маса вантажу,т

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу,кН/т

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

При опорі вантажу на один вагон а_с=3,3 кН/т, т.к. центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперечній площині, яка проходить через середину вагона, а_ш=5,5 кН/т, якщо центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперчній площині, яка проходить через шкворневу балку вагона.

Вітрове навантаження:

де -питоме вітрове навантаження, приймаємо рівним 0,5.

S_нп- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає вітру.

W_п=0,5∙10=5кН/м²

Вантаж є стійким від перекидання відносно підлоги вагону в повздовжньому та поперечному напрямках.

Варіант 2

Коефіцієнт стійкості у повздовжньому напрямі:

У поперечному напрямі:

де L-довжина вантажу

h_цм - висота ЦВ_ван над підлогою вагона чи площиною підкладок, м

h_цпп- висота центру проекції бокової поверхні вантажу від підлоги вагона чи площини підкладок

Q_ван- маса вантажу,т

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вітрове навантаження:

де де -питоме вітрове навантаження, приймаємо рівним 0,5.

S_нп- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає вітру.

W_п=0,5∙10=5кН/м²

Вантаж є стійким від перекидання відносно підлоги вагону в повздовжньому та поперечному напрямках.

Варіант 3

Коефіцієнт стійкості у повздовжньому напрямі:

У поперечному напрямі:

де L-довжина вантажу

h_цм - висота ЦВ_ван над підлогою вагона чи площиною підкладок, м

h_цпп- висота центру проекції бокової поверхні вантажу від підлоги вагона чи площини підкладок

Q_ван- маса вантажу,т

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вітрове навантаження:

Де -питоме вітрове навантаження, приймаємо рівним 0,5.

S_нп- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає вітру.

W_п=0,5∙10=5кН/м²

Вантаж є стійким від перекидання відносно підлоги вагону в повздовжньому та поперечному напрямках.

Задача 19

Визначити повздовжню F_пов, кН, поперечну F_п , кН, горизонтальні та вертикальну F_в, кН, сили інерції, що діють на вантаж, якщо відомі: маса вантажу Q, кг; база вагона l_б=9720мм; відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, l_ван, мм;α₂₂ =12,0 кН/т; α₉₄ =9,7 кН/т; α_с =3,3 кН/т; α_ш=5,5 кН/т; коефіцієнт, що враховує спосіб опирання вантажу на підлогу вагона, к=5.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_т	7000	7200	7400
l_ван	1900	1950	2000

Розв'язання

Варіант 1

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ванз-загальна маса вантажу у вагоні,т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу, кН/т

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м.

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вертикальна інерційна сила:

Розрахуємо питому вертикальну силу:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн.

де к-коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на 1 вагон.

_{Відповідь:}_F_{в=33,18кН;}_F_{п=29,12кН;}_F_{пв=82,46кН.}

Варіант 2

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ванз-загальна маса вантажу у вагоні,т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу, кН/т

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м.

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вертикальна інерційна сила:

Розрахуємо питому вертикальну силу:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн.

де к-коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на 1 вагон.

_{Відповідь:}_F_{в=34,13кН;}_F_{п=30,17кН;}_F_{пв=84,74кН.}

Варіант 3

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван- маса вантажу, т.

a_пв- питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ванз-загальна маса вантажу у вагоні,т.

Поперечна горизонтальна сила:

де а_п- питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п- визначаємо за формулою:

де l_в- база вагона,м.

l_ван- відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

Вертикальна інерційна сила:

Розрахуємо питому вертикальну силу:

Для розрахунку a_впри завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ванприймається 10 тонн.

де к-коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на 1 вагон.

_{Відповідь:}_F_в=₃₅_,₀₈_{кН
; Fп=27,82кН; Fпв=87,02кН.}

Задача 20

Варіант 1

Відповідно до Правил перевезення вантажів частина 1 розділ 1 результати виконання плану перевезень вантажів за декаду визначаються у такому порядку: у графі 2 підраховуємо кількість вагонів за планом – 100 вагонів, у графі 3 підраховуємо кількість запланованих тонн – 5000т, у графі 4 – кількість поданих для завантаження вагонів – 85 вагонів, у графі 5 – кількість фактично завантажених вагонів – 72 вагона, у графі 6 – кількість фактично завантажених тонн – 3600т.

Зіставленням сум підрахованих у графах 2,3,5,6 визначаємо виконання плану навантаження за декаду: 100-72=28 вагонів; 5000-3600=1400 т.

План за декаду не виконано, тому проводиться такий розрахунок : кількість вагонів, не завантажених з вини залізниці, визначається як різниця між підсумками граф 4 і 2 :

100-85=15 ваг.

Кількість тонн, не завантажених з вини залізниці визначається шляхом множенням кількості не завантажених з вини залізниці вагонів на норму статичного навантаження плану : P_ст= ∑Q/ U ;

Р_ст=1500/300= 50,0 т/ваг;

15·50 = 750т.

Кількість вагонів, не завантажених з вини відправника визначаються шляхом віднімання суми підрахованої за декаду у графі 5 від суми підрахованої у графі 4:

85 – 72 = 13 ваг.

Кількість тонн, не відвантажених з вини відправника визначається шляхом віднімання суми підрахованої у графі 6 та кількості тонн, не завантажених з вини залізниці зі суми підрахованої у графі 3:

5000-3600-750=650 т.

Від вини залізниці (15 вагонів) віднімається кількість вагонів, не поданих з вини відправника (зайнятість фронту завантаження 5 числа 1 декади – 4 вагона, 3 числа 1 декади – не подача 10 вагонів (снігові замети) згідно зі ст.108 Статуту УЗ) :

15-4-10=1 вагон.

Кількість недовантажених тонн з вини залізниці: 1·50=50 т.

5 числа 1 декади залізниця не подає 4 вагони із – за занятості фронту, тому кількість вагонів не завантажених з вини відправника:

13+4=17 вагонів.

Відповідно до ст.107 Статуту УЗ відсутні обставини, що звільняють відправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень в наслідок аварії на підприємстві в результаті якої виробництво на ньому було припинено на 2 доби (1 та 8 числа 1 декади).

Кількість тонн не завантажених з вини відправника:

650+(500-300)=850 т.

Згідно зі ст.106 Статуту УЗ за незабезпечення залізницею подачі вагонів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів чи відмову від вагонів для виконання плану перевезень сплачується штраф у розмірах: за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, з тонни по 5% ставки добової плати за користування вагонами.

Згідно зі Збірником тарифів ставка плати складає 29,2 грн.

Відповідно до коефіцієнту зміни Кт=1,369 :

Добова ставка:

29,2·1,369=39,9 грн (правило округлення до 0,1).

Штраф з вини залізниці складає:

50·39,9·0,05=99,75 грн.

ПДВ 20%: 99,75·0,2=19,95 грн.

Штраф з вини залізниці разом з ПДВ складає:

99,75+19,95=119,7 грн.

Штраф з вини відправника:

850·39,9·0,05=1695,75 грн.

ПДВ 20%: 1695,75·0,2=339,15 грн.

Штраф з вини відправника разом з ПДВ складає:

1695,75+339,15=2034,9 грн.

Дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах і тільки для залізниць України в графах 10-15 Облікової картки.

Підсумки навантаження на залізниці призначення за декаду вказуються у чисельнику – кількість вагонів за планом; у знаменнику – кількість завантажених вагонів.

Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.

Донецька залізниця:

План – 60 ваг.; Завантажено – 62 ваг.; Перевантажено – 2 ваг.

Придніпровська залізниця :

План - 40 ваг.; Завантажено – 10 ваг.; Недовантажено – 30 ваг.

Недовантаження по залізницях складає 30 вагонів.

30 – 28 =2 ваг.

Згідно зі ст. 106 Статуту УЗ за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном:

2·39,9=79,8 грн.

ПДВ 20%: 79,8·0,2=15,96 грн.

Штраф за вагон разом з ПДВ складає:

79,8+15,96=95,76 грн.

За невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовласник сплачує штраф за вагон у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном.

Штраф вантажовідправника складає :

2034,9 + 95,76= 2130,66 грн.

Сальдо на користь залізниці складає:

2130,66 – 119,7 = 2010,96 грн.

Варіант 2

100-85=15 ваг.

Р_ст=1500/300= 50,0 т/ваг;

15·50 = 750т.

85 – 72 = 13 ваг.

5000-3600-750=650 т.

Від вини залізниці (15 вагонів) віднімається кількість вагонів, не поданих ( 3 і 5 числа 1 декади – не подача 10 вагонів і 4 вагони(снігові замети) згідно зі ст.108 Статуту УЗ) :

15-10-4=1 вагон.

Кількість недовантажених тонн з вини залізниці: 1·50=50 т.

Від вини відправника (13 вагонів) віднімається кількість вагонів, не завантажених ( 1 числа 1 декади – не завантаження 2 вагони (снігові замети) згідно зі ст.107 Статуту УЗ) :

13-2=11 вагонів.

Кількість тонн не завантажених з вини відправника:

650-2·50=550 т.

Згідно зі Збірником тарифів ставка плати складає 29,2 грн.

Відповідно до коефіцієнту зміни Кт=1,369 :

Добова ставка:

29,2·1,369=39,9 грн (правило округлення до 0,1).

Штраф з вини залізниці складає:

50·39,9·0,05=99,75 грн.

ПДВ 20%: 99,75·0,2=19,95 грн

Штраф з вини залізниці разом з ПДВ складає:

99,75+19,95=119,7 грн.

Штраф з вини відправника:

550·39,9·0,05=1097,25 грн.

ПДВ 20%: 1097,25·0,2=219,45 грн.

Штраф з вини відправника разом з ПДВ складає:

1097,25+219,45=1316,7 грн.

Донецька залізниця:

План – 60 ваг.; Завантажено – 62 ваг.; Перевантажено – 2 ваг.

Придніпровська залізниця :

План - 40 ваг.; Завантажено – 10 ваг.; Недовантажено – 30 ваг.

Недовантаження по залізницях складає 30 вагонів.

30 – 15-13 =2 ваг.

2·39,9=79,8 грн.

ПДВ 20%: 79,8·0,2=15,96 грн.

Штраф за вагон разом з ПДВ складає:

79,8+15,96=95,76 грн.

Штраф вантажовідправника складає :

1316,7 + 95,76= 1412,46 грн.

Сальдо на користь залізниці складає:

1412,46 – 119,7 = 1292,76 грн.

Варіант 3

100-85=15 ваг.

Р_ст=1500/300= 50,0 т/ваг;

15·50 = 750т.

85 – 72 = 13 ваг.

Кількість тонн, не завантажених з вини відправника визначається шляхом віднімання суми підрахованої у графі 6 та кількості тонн, не завантажених з вини залізниці зі суми підрахованої у графі 3:

5000-3600-750=650 т.

Від вини залізниці (15 вагонів) віднімається кількість вагонів, не поданих ( 3 числа 1 декади – не подача 10 вагонів (снігові замети) згідно зі ст.108 Статуту УЗ) :

15-10=5 вагон.

Кількість недовантажених тонн з вини залізниці: 5·50=250 т.

Відповідно до ст.107 Статуту УЗ за завданням відсутні обставини, що звільняють відправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень.

Кількість тонн не завантажених з вини відправника 650т.

Згідно зі Збірником тарифів ставка плати складає 29,2 грн.

Відповідно до коефіцієнту зміни Кт=1,369 :

Добова ставка:

29,2·1,396=39,9 грн (правило округлення до 0,1).

Штраф з вини залізниці складає:

250·39,9·0,05=498,75грн.

ПДВ 20%: 498,75·0,2=99,75 грн.

Штраф з вини залізниці разом з ПДВ складає:

498,75+99,75=598,53 грн.

Штраф з вини відправника:

850·39,9·0,05=1695,75 грн.

ПДВ 20%: 1695,75·0,2=339,15 грн.

Штраф з вини відправника разом з ПДВ складає:

1695,75+339,15=2034,9 грн.

Донецька залізниця:

План – 60 ваг.; Завантажено – 62 ваг.; Перевантажено – 2 ваг.

Придніпровська залізниця :

План - 40 ваг.; Завантажено – 10 ваг.; Недовантажено – 30 ваг.

Недовантаження по залізницях складає 30 вагонів.

30 – 15-13 =2 ваг.

2·39,9=79,8 грн.

ПДВ 20%: 79,8·0,2=15,96 грн.

Штраф за вагон разом з ПДВ складає:

79,8+15,96=95,76 грн.

Штраф вантажовідправника складає :

2034,9 +95,76 = 2130,66 грн.

Сальдо на користь залізниці складає:

2130,66 – 598,53 = 1532,13 грн.

Задача 21

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
m_а, ваг.	15	18	21
t_а, хв.	28	32	34
, ваг.	5	6	7
m_пк, ваг.	4	5	6
t_пк, хв.	20	22	24
, ваг.	2	3	4
m_кп, ваг.	9	10	11
t_кп, хв.	18	20	22
, ваг.	3	4	5

Розв'язання

Варіант 1

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

А :

_ПК
:

КП :

_{Приймаємо
кількість подач: А=3 подач, ПК-2 подач,
КП-3 подач.}

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Кількість вагонів в подачі:

,ваг

А:

ПК:

КП:

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

А:

ПК:

КП:

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Варіант 2

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

А:

_ПК:

_КП:

_{Приймаємо
кількість подач: А=3 подач, ПК-2 подач,
КП-3 подач.}

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Кількість вагонів в подачі:

А:

ПК:

КП:

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

А:

ПК:

КП:

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Варіант 3

За місткістю :

де m-добова кількість вагонів, яку слід подати відповідно до АС, п/к, КП

m_фр- місткість відповідно кожного фронту АС, п/к, КП

А:

ПК:

КП:

_{Приймаємо
кількість подач: А=3 подач, ПК-2 подач,
КП-3 подач.}

Черговість подач і прибирань вагонів встановлюються за використанням локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону.

Кількість вагонів в подачі:

А:

ПК:

КП:

Витрати локомотиво-хвилин на подачу 1 вагону:

А:

ПК:

КП:

Умова: в 1 чергу подається до А, в 2гу до КП, в 3 до ПК відповідно за витратами локомотиво-хвилин на подачу.

1 - «А»; 2 – «КП»; 3 – «ПК»; «А»- 3 подачі; «КП»-3 подачі; «ПК»- 2 подачі.

Задача 22

Скільки з відправлених зі станції П₀ вагонів мали тільки одну вантажну операцію, а скільки – дві, якщо відомий коефіцієнт подвійних операцій К_по.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
П₀	250	270	300
К_по	1,55	1,60	1,65

Розв’язання

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Виходячи з того, що з кожним місцевим вагоном повинна виконуватись хоча б одна вантажна операція, то дві вантажні операції пройшли , тоді одну вантажну операцію пройшли вагонів.

Дві вантажні операції:

Одну вантажну операцію:

Відповідь: одну вантажну операцію-112вагонів; дві вантажні операції-138вагонів.

Варіант 2

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Дві вантажні операції:

Одну вантажну операцію:

Відповідь: одну вантажну операцію-108вагонів; дві вантажні операції-162вагона.

Варіант 3

де - кількість місцевих вагонів.,

- кількість вантажних операцій.

Визначимо загальну кількість вантажних операцій:

Дві вантажні операції:

Одну вантажну операцію:

Відповідь: одну вантажну операцію-105вагонів; дві вантажні операції-195вагонів.

Задача 23

Визначити перевізну плату, якщо коефіцієнт зміни тарифу К_т(згідно з діючими нормативними документами), а ПДВ=20% при перевезенні з вантажної станції Харків-Балашівський в республіку Білорусь на відстань L=783км (в межах України L₁=311км) вантажною швидкістю домашніх речей масою Q, кг в контейнері масою брутто P_k= 5,0т. Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q, кг	1870	1950	2120

Розв'язання

Плата за перевезення вантажів у міжнародному сполучені визначається згідно до загальних правил Збірника тарифів за тарифом вагона у якому перевозиться вантаж:

експортний – від станції відправлення залізниць України до кордону. Тарифна відстань складає 311км.

Відповідно Збірника плата за перевезення вантажів контейнерними відправками визначається за кожний контейнер залежно від типу контейнера, його маси брутто, довжини, стану, належності вагона та контейнера.

Приймаємо що контейнер парку залізниць у вагоні парку залізниць, масою брутто 5т(за завданням),розрахунок проводимо за схемою 9.1.

Базова ставка складає : 296,1грн за контейнер.

Для домашніх речей к_т=0,342 296,1∙0,342=101,27 грн за контейнер ≈101 грн за контейнер.

Плата за перевезення контейнерними відправками округлюється до цілих гривень.

При округлені до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49грн не враховується, від 0,5 до 0,99грн збільшується до цілих гривень.

На покриття витрат, пов’язаних з митним доглядом експортних вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи за контейнерну відправку середньотонажного контейнера складає 7,0грн.

З урахуванням коеф.зміни тарифу:

1,369∙7=9,772грн

Округлення зборів здійснюється до 0,1. При округлені суми від 0,1 до 0,4коп. не враховується, від 0,5 до 0,9 збільшується до цілих копійок. Вона складає 9,8грн.

101+9,8=110,8грн

При перевезеннях у міжнародних сполученнях ПДВ 20% нараховується

110,8∙0,2=22,16грн

Разом з ПДВ:

110,8+22,16=132,96грн

Задача 24

Розрахувати термін доставки Т_д , діб, вантажу (повагонної відправки) вантажною швидкістю від станції Харків-Балашівський Південної залізниці до станції призначення, вказаної в вихідних даних таблиці. Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Станція призначення	Дарниця, П-Зах	Краматорськ, Дон	Львів, Льв

Варіант 1

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503) не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Дарниця, П-Зах. ТП (036): код 320007

ТП1(036)÷ТП2(131)+6=480+6= 486 км.

Відстань від Харків-Балашівський до Дарниці- 486км.

Відповідно до Правил перевезення вантажів та Статуту залізниць України у разі перевезення вантажу вантажною швидкістю вагонними відправками нормативна швидкість руху дорівнює одна доба на кожні повні та неповні 200км.

Згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів термін доставки вантажу збільшуються на одну добу на операції, що пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

t_дод- додатковий час на накопичення і сортування вантажів або інших випадках, передбачених Правилами обчислення термінів доставки вантажів ,доб.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Дарниця вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 4 доби.

Варіант 2

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503) не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Краматорськ(491802), Дон. ТП(090):

ТП1(090)÷ТП2(131)+6=214+6= 220 км.

Відстань від Харків-Балашівський до Краматорська- 220км.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Розділу 5 Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Краматорськ вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 3 доби.

Варіант 3

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. ( 440503) не транзитний пункт,

найближчим є Основа – 6 км ТП (131)

Львів Льв. (370006) ТП(107):

ТП1(107)÷ТП2(131)+6=1183+6= 1189 км.

Відстань від Харків-Балашівський до Львова- 1189км.

Обчислюємо термін доставки вантажу за наступною формулою:

де S_т - тарифна відстань, за яку нараховується провізна плата, км.

V - нормативна швидкість відповідно до Правил перевезення вантажів.

t_п-в - час на операції, що пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу, 1 доба.

Термін доставки вантажу від ст. Харків-Балашівський до ст. Львів вантажу вагонною відправкою вантажною швидкістю складає 7 діб.

Задача 25

Визначити необхідну площу складу F_c, м², навалочних вантажів, якщо відомі: вантажообіг (по прибуттю) Q_д, т/добу; α=1,12; р=1,10 т/м²; t_з=3,0 доби; β=1,50, та установити його розміри (L_с, B_с).

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q_д, т/добу	600	700	800

<<< < Предыдущая 12 / 52 3 4 5 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
14.03.2015749 Кб7Varianty_LRno1_Var_ryady.doc
#
22.11.2019244 Кб3ves_konspekt_po_sots.doc
#
11.02.2015752 Кб11Vizualizatsia2014.pdf
#
01.05.2025357 Кб2vopr_ieem_1.doc
#
11.06.2015112 Кб34Voprosy на сайт_2015.doc
#
01.07.20259 Мб1VP_zadachi_isprr.doc
#
08.12.201841 Кб6vruzk507-1990[1]закон.doc
#
11.02.2015532 Кб11VSTUP_22.docx
#
11.02.201527 Кб14Vstup_переделать-1.docx
#
14.11.2018238 Кб7VYeS_KONSPYeKT_33.doc
#
13.11.20191 Мб29z1_Рл1_Клас,х-ки ЗПН_2012.doc