- •Робочий зошит
- •Пояснювальна записка
- •Тема №1. Вступ до мікробіології. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №2. Ознайомлення з організацією та обладнанням бактеріологічної лабораторії, принципами основних методів мікробіологічних досліджень
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №3. Поживні середовища. Техніка посіву на живильні середовища. Виділення чистої культури мікроорганізмів
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №4. Вчення про імунітет. Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія. Поняття про алергію. Типи алергійних реакцій
- •Тема №5. Патогенні коки. Збудники кишкових бактерій. Умовно-патогенні бактерії
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №6. Збудники особливо небезпечних інфекцій
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №7. Збудники повітряно-краплинних інфекцій
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №8. Патогенні клостридії. Неклостридіальні анаероби. Патогенні спірохети
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №9. Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми. Патогенні гриби
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Тема №10. Віруси
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Основна
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
з теми «Вступ до мікробіології. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів».
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: - внесок вітчизняних вчених у розвиток мікробіології – І.Мечников, Д.Заболотний, М.Гамалея, Д.Івановський, Л.Громашевський, С.Дяченко, Г.Мінх, О.Мочутковський. |
Запишіть у конспект внесок українських вчених у розвиток мікробіології, зверніть увагу на те, що на межі ІХ – ХХ століть у нашій країні формувалися цілі школи мікробіологів. |
|
Матеріали для самоконтролю
Дайте відповіді на контрольні питання:
1. Значення робіт І.Мечникова для розвитку вітчизняної і світової мікробіології.
2. Внесок Д.Заболотного у розвиток вітчизняної мікробіології.
3. Д.Івановський засновник науки вірусології.
4. Творчі праці і вклад в вітчизняну медичну науку академіка Л. Громашевського.
5. Діяльність М. Гамалея, цікаві сторінки його біографії.
6. Що Вам відомо про стан інфекційних захворювань в Україні?
7. Основні досягнення і завдання медичної мікробіології на сучасному етапі.
8. Підготуйте повідомлення:
Роботи І.Мечникова і його внесок в розвиток мікробіології.
Д.Івановський – засновник науки вірусології.
Цікаві сторінки з історії мікробіології. Діяльність, праці М. Гамалея, Л.Громашевського, Д.Заболотного, Г.Мінха, О.Мочутковського.
Контроль:
Практичне заняття №1 «Ознайомлення з організацією та обладнанням бактеріологічної лабораторії, принципами основних методів мікробіологічних досліджень».
Тема №2. Ознайомлення з організацією та обладнанням бактеріологічної лабораторії, принципами основних методів мікробіологічних досліджень
Актуальність теми: Мікробіологічні лабораторії в лікувально-профілактичних установах проводять дослідження для ранньої діагностики інфекційних хвороб. Матеріалом для мікробіологічних досліджень частіше є виділення хворої людини. Медична сестра повинна знати правила взяття, транспортування матеріалу при різних інфекційних захворюваннях. Основна вимога до бактеріологічної лабораторії – створити умови, які забезпечують проведення досліджень при дотриманні стерильності і гарантують безпеку персоналу від зараження.
Зміст теми (опорний конспект): На мікробіологічне дослідження у хворих відбирають патологічний матеріал для діагностики інфекційних хвороб, у здорових людей з метою профілактичного обстеження та з навколишнього середовища – для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану.
У лабораторію доставляють від людей випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунку, бронхів, мокротиння, кров, сечу, виділення ран, скрібки, ліквор, жовч, вагінальні виділення, пунктати кісткового мозку, лімфатичних вузлів, абсцесів, біопсійний і секційний матеріал, тощо, а з навколишнього середовища – воду, грунт, повітря, харчові продукти тощо.
Патологічний матеріал відбирають стерильним інструментом в стерильний посуд, до нього оформлюють направлення.
Вимоги до взяття і транспортування матеріалу – до вживання хворим антибіотиків, антимікробних препаратів, захист матеріалу від сторонньої мікрофлори, доставка у лабораторії не більше чим через 2-3 години після взяття матеріалу, матеріал в спеціальних біксах, сумках-холодильниках, футлярах, термосах з нарочним на спеціальному транспорті.
Рекомендована література
Основна: Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С., «Мікробіологія. Вірусологія. Імунологія», стор. 26-31, 35-37.
Допоміжна: Люта В.А., Кононов О.В. «Практикум з мікробіології», стор. 17-19, 20-23.
