Тема 2 методологія оцінки фінансової безпеки домогосподарства

План

1. Індикатори фінансової безпеки домогосподарства

2. Аналіз майнового стану, ліквідності та платоспроможності домогосподарства.

Моніторинг і аналіз інформації про фінансовий стан, а також розрахунок індикаторів фінансової безпеки домогосподарств і порівняння показників з пороговими значеннями безпосередньо проводиться державою. Дана інформація необхідна для змін у фінансовій політиці держави, якщо це буде необхідно.

Індикатори фінансової безпеки домогосподарств охоплюють не тільки фінансову сторону життєдіяльності домогосподарства, але і нерозривно з нею зв’язану соціальну, а також решту сфер суспільного життя.

Індикатори фінансової безпеки домогосподарств

Сфери суспільного та особистого життя	Індикатори
Економічна	– ВВП на душу населення – рівень інфляції на рік
Соціальна	– соціальні витрати на душу населення; – показник соціальної нерівності; – рівень споживання на душу населення; – частка зайнятих у загальній чисельності працездатних; – рівень безробіття; – динаміка оплати праці; – часткам неоплаченого боргу з заробітної плати населенню; – динаміка пенсійного забезпечення
Освіта та здоров’я	– співвідношення хворих людей до здорових; – тривалість життя; – динаміка кількості людей, які одержують освіту; – часка населення, що навчається у вищих навчальних закладах, у загальній чисельності тих, що навчаються
Особиста	– зміна особистих витрат на душу населення; рівень витрат на товари тривалого користування; збільшення сум доходів над сумами витрат на одне домогосподарство

2. Метою оцінки фінансового стану домогосподарств є пошук потенційних можливостей для покращення якості життя, виконання своїх зобов’язань перед іншими суб’єктами економіки та для інвестування .

Оцінка фінансового стану домашніх домогосподарств не може бути повною мірою об’єктивною при розрахунку одного або декількох показників, а тільки за допомогою комплексу показників, який характеризує їх фінансовий стан детальніше. Для проведення оцінки фінансового стану домашнього господарства запропоновану таку систему показників, які можуть бути згруповані в такі групи:

1. показники майнового стану домогосподарств;

2. показники ліквідності та платоспроможності домогосподарств;

3. показники фінансової стійкості і незалежності домашніх господарств від позикових коштів.

Аналіз фінансово-майнового стану домогосподарств здійснюється через вертикальний і горизонтальний аналіз, оскільки в процесі життєдіяльності домогосподарства величина та структура активів і джерел їх фінансування змінюється.

Розрахунок фінансово-майнового стану домогосподарств ускладнюється відсутністю інформації, оскільки неможливо визначити існуючу вартість активів, якими розпоряджаються домашні господарства.

Аналіз фінансово-майнового стану можна поділити на дві групи: аналіз стану необоротних активів і аналіз стану оборотних активів. Аналіз стану необоротних активів неможливо провести, оскільки в статистичних даних не відображається вартість необоротних активів на певну дату. Дослідження домашніх господарств статистикою обмежується обліком наявності у них тих чи інших основних засобів.

Життєдіяльність сучасного домогосподарства практично неможлива без наявності майна. Так відсутність житла у домашнього господарства характеризує його майновий стан як нестійкий, оскільки саме житло посідає одну з перших ієрархічних сходинок життєвих потреб.

Показники житлового фонду домашніх господарств

Загальна площа житлового фонду України зростає, проте, це зростання незначне. (якщо в 2004 р. 23 тис. домогосподарств отримали квартири, то в 2008 р. лише 11 тис.).

За міжнародними стандартами річний обсяг будівництва житла повинен складати 1 кв. м. на людину. Разом з тим останніми роками в Україні на одну людину будується 0,13-0,22 кв. м., що в 2-3 рази поступається навіть пост радянським країнам (Росії, Білорусії, Казахстану), не кажучи вже про країни Європейського Союзу та США.

У 2008 р. на 1 жителя України припадає 23 кв. м, що на 1,2 кв. м. більше, в порівнянні з 2004р. Частина площі до 9 кв. м. на одного громадянина складає 15%. Таким житлом забезпечено переважно бідну частину населення. Найбільш високий рівень забезпечення житлом характерний для населення з високими доходами, більше від 37% з них мають понад 30 кв. м. на одного члена сім’ї.

У регіональному зрізі існують відмінності в забезпеченості житлом. Краща вона в Черкаській області (25,6 кв. м. на 1 особу), Вінницькій (25,6 кв. м.), Чернігівській (24,2 кв. м), Київській (28,4 кв. м). Гірша ситуація в АРК (19,4 кв. м), Волинській (19,7 кв. м).

Вартість житлового майна домашніх господарств щорічно змінюється, оскільки відбувається зростання або зниження середньої вартості 1 кв. м..

Показники забезпеченості земельними ділянками

Згідно з Конституцією України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Земельними ділянками забезпечено трохи більше 50% всіх домогосподарств. Вартість земельного майна розрахувати неможливо через відсутність необхідної інформації про загальну площу земель, що знаходиться у домашніх господарств, ні про середньо визначену вартість 1 сотки землі в Україні.

Показники забезпеченості автотранспортними засобами

Спостерігається незначне зростання забезпеченості автомобілями 4 шт на 100 домогосподарств. Краща забезпеченість населення приватними автомобілями в Запорізькій, Полтавській, Харківській, Київській областях. Найменше забезпечені автомобілями домогосподарства Одеської, Чернігівської, Тернопільської областей.

У Європі рівень автомобілізації в середньому складає 400 авто на 1000 жителів, а в Італії він доходить до 600.

Таким чином майнове забезпечення домашніх господарств України є недостатнім, що обумовлено, з одного боку, украй низькими доходами населення, а з іншого – європейськими цінами на житло, автомобілі тощо.

Для визначеності вартості майна домашніх господарств необхідно:

1. Провести облік необоротних активів домашніх господарств в контексті майбутнього перепису населення, а також за допомогою інших державних органів (ДПАУ, ДКЦПФР).

2. На основі класифікації індивідуального споживання з мето. Визначити вартість основних груп необоротних активів.

Аналіз стану оборотних активів домашніх господарств також неможливий через повну або часткову відсутність необхідної інформації.

Класифікація оборотних коштів домашніх господарств за ступенем ліквідності

Ступінь ліквідності	Елементи оборотних коштів	Джерело інформації про стан
Високоліквідні	1. грошові кошти, зокрема:	НБУ, агрегат МО (частина грошових коштів, що знаходяться у домашніх господарств не виділяється)
	– готівка
	– на кредитних картках	НБУ, кредити та депозити домашніх господарств
	– на депозитних рахунках в національній і іноземній валюті
	– на поточних рахунках в національній і іноземній валюті
	2. золоті злитки	Немає джерела інформації
	3. вироби з дорогоцінних металів	Немає джерела інформації
	4. цінні папери	ДКЦПФР
Середньоліквідні	– дебіторська заборгованість	ДСС (тільки приріст)
Низьколіквідні	Матеріальні оборотні кошти:	ДСС (тільки приріст)
	– тварини на вирощуванні і відгодівлі;	По окремих елементах інформації немає
	– готова продукція;
	– виробничі запаси

Сучасна статистична інформація дозволяє тільки проаналізувати щорічний приріст оборотних коштів в секторі домашніх господарств на підставі рахунків накопичення капіталу в розрізі інституційних секторів економіки.

В цілому в секторі домашніх господарств спостерігається щорічне збільшення оборотних коштів.

Зростання грошових коштів та їх еквівалентів обумовлене збільшенням соціальних виплат населенню, що спряло збільшенню не тільки наявної грошової маси у домогосподарствах, але й зростанню депозитів. В той же час нестабільна політико-економічна ситуація в країні призвела до зростання дебіторської заборгованості, що пов’язано з заборгованістю зокрема по заробітних платах перед населенням. Ліквідність домогосподарства характеризує його здатність повною мірою відповідати за своїми фінансовими та іншими зобов’язаннями. Для характеристики й оцінки ліквідності доцільно використовувати такі показники:

1. грошовий агрегат МдО – сукупність всієї готівки, яка знаходиться в обігу домашнього господарства;

2. грошовий агрегат Мд1, що включає грошовий агрегат МдО і фінансові активи у формі внесків на рахунках у банківських установах, валютні кошти, чеки та інше;

3. грошовий агрегат Мд2, що включає грошовий агрегат Мд1 і фінансові активи у вигляді ринкових цінних паперів; дебіторська заборгованість;

4. дебіторська заборгованість;

5. матеріальні оборотні кошти.

Класифікація і порядок розрахунку показників ліквідності, платоспроможності

Показник	Порядок розрахунку
Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції + дебіторська заборгованість) / поточні зобов’язання
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти і їх еквіваленти / поточні зобов’язання
Коефіцієнт платоспроможності	Грошові кошти / поточні зобов’язання
Коефіцієнт покриття проміжний	(Грошові кошти і їх еквіваленти + дебіторська заборгованість) / короткострокові кредити банків
Коефіцієнт покриття	Поточні активи / поточні зобов’язання

Поточні зобов’язання домогосподарств включають:

1. короткострокові кредити банків;

2. короткострокова заборгованість за товари, роботи, послуги;

3. поточні зобов’язання перед бюджетом, страховими компаніями, іншими фінансовими і не фінансовим інститутами.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану домогосподарства – фінансова стійкість, яка є здатністю домашнього господарства функціонувати в економічному середовищі, зберігати фінансову рівновагу під впливом чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, платоспроможність і право виступати інвесторами.

МВФ розробив показники фінансової стійкості для всіх секторів економіки, у тому числі і для домашніх господарств. Фінансова стійкість домогосподарств визначається показникам фінансової стійкості. Згідно з даною методологією показники фінансової стійкості – це індикатори поточного фінансового стану і стійкості всього сектору фінансових установ країни, а також сектори корпорацій і сектора домашніх господарств, які є клієнтами фінансових установ.

Для розрахунку показників фінансової стійкості МВФ розробив два звітні документи: звіт про доходи і витрати і балансовий звіт, де відображено інформацію про обсяг й структуру доходів і витрат домашніх господарств, про зобов’язання і активи.

На основі даних фінансових звітів проводиться розрахунок індикаторів фінансової стійкості.

Індикатори фінансової стійкості домогосподарств

Індикатори	Основна характеристика	Оцінка показника
Борг / ВВП	Даний ПФС вимірює загальний рівень заборгованості домогосподарств (зазвичай пов’язаною із споживчими кредитами і іпотекою) щодо ВВП.	У динаміці зменшення
Витрати на обслуговування і виплату боргу / дохід	Даний ПФС вимірює здатність домогосподарств проводити свої виплати (% і основної суми) в рахунок обслуговування боргу	У динаміці зменшення
Борг / Вартість заставного забезпечення	Даний ПФС вимірює рівень кредитного ризику	У динаміці зменшення
Борг / Активи	Даний ПФС вимірює здатність домогосподарств до виплати суми боргу за рахунок фінансових активів, а в деяких випадках і нефінансових	У динаміці зменшення
Активи / ВВП	Вимірює загальний рівень фінансових і нефінансових активів домогосподарств по відношенню до ВВП	У динаміці зменшення
Борг / Витрати на обслуговування і виплату боргу	Показник показує частку боргу в загальній сумі заборгованості	У динаміці зменшення

Для посилення фінансової безпеки домогосподарств на державному рівні доцільно провести такі заходи:

– зростання трудових доходів і доходів від інших видів фінансово-господарської діяльності домогосподарств за рахунок зростання мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата повинна в 2-3 рази перевищувати прожитковий мінімум); зниження нерівності населення по доходах за рахунок адресних дотацій, субсидій;

– вирішення майнових проблем домогосподарств в контексті житлової проблеми за рахунок збільшення житлового фонду країни, зменшення процентних ставок по іпотечному кредитуванню;

– розвиток соціальних інститутів по збереженню людського капіталу і розвитку людського потенціалу за рахунок ефективного використання бюджетних ресурсів на медицину, освіту, соціальну допомогу та соціальне забезпечення;

– здійснення заходів щодо подолання інфляції, які включають відсутність дефіцити державного бюджету; збалансовану експортно-імпортну політику; раціональне використання і управління кредитними ресурсами домогосподарств, боротьба з корупцією, розкраданням бюджетних коштів.