Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕК ТРАНСП МАРК.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
333 Кб
Скачать
☆

Особливості використання маркетингу на залізничному транспорті

Ґрунтуючись на загальних принципах і методах концепції маркетингу, в різних сферах економіки виробляють свої підходи до реалізації цієї концепції з врахуванням специфіки організації виробничо-збутової діяльності відповідних підприємств, компаній і фірм.

Розвиток ринкових стосунків і посилення конкуренції на транспортному ринку вимагають широкого впровадження маркетингових принципів управління на транспорті. Транспортний маркетинг є системою організації і управління діяльністю транспортних і транспортно-експедиційних підприємств, компаній і фірм по наданню транспортних послуг користувачам транспорту на основі комплексного вивчення транспортного ринку і попиту споживачів на транспортну продукцію з метою створення найкращих умов її реалізації.

У зв'язку із збігом процесів «виробництва і реалізації» транспортних послуг слід вважати надання послуг користувачам транспорту одночасно і як реалізацію транспортної продукції. Користувачів транспорту можна вважати також споживачами транспортних послуг. До них відносяться як вантажовласники (відправники і одержувачі вантажів), пасажири, так і посередницькі організації: транспортно-експедиційні підприємства і компанії операторів-перевізників, власників рухомого складу, що користуються інфраструктурою магістрального транспорту.

Основними поняттями транспортного маркетингу є транспортний ринок, користувачі транспорту, транспортна послуга, попит і пропозиція на транспорті, транспортний тариф, конкуренція і конкурентоспроможність на транспорті, транспортна експедиція або посередники, комплекс маркетингу і управління маркетингом на транспорті.

Транспортний ринок — це полігон транспортних комунікацій, на яких діє сукупність транспортних підприємств одного або декількох видів транспорту, що надають (реалізують) транспортні послуги користувачам транспорту на певній території, виходячи зі своїх техніко-економічних особливостей, можливостей і запитів споживачів. Транспортний ринок можна також визначити як систему економічних, технологічних і інших зв'язків, по-перше, між транспортом і його користувачами (клієнтурою), а, по-друге, між видами транспорту і транспортними підприємствами. Основною формою зв'язків першого типу є купівля-продаж транспортних послуг, а другого — взаємодія і конкуренція.

Користувачі транспорту — це його клієнти, відправники і одержувачі вантажів, посередники-експедитори, пасажири, яких обслуговує транспорт в процесі переміщення товарів (вантажів і багажу) або людей в просторі.

Транспортна послуга — це безпосереднє переміщення вантажів і пасажирів та комплекс супутніх послуг, що надаються користувачам транспорту, включаючи оформлення перевізних документів, навантажувально-розвантажувальні і початково-кінцеві операції, посадку і висадку пасажирів, обслуговування у дорозі, на вокзалах і тому подібне.

Попит і пропозиція на транспорті визначають платоспроможні потреби користувачів транспорту на транспортні послуги і виробничі можливості транспорту щодо їх задоволення. Пропозиція транспорту виражається у його провізній і пропускній здатності на конкретному напрямі за певний період часу.

Транспортний тариф — це ціна перевезення і інших видів послуг транспортних підприємств і організацій, що надаються користувачам транспорту, встановлювана на основі собівартості перевезень або співвідношення попиту і пропозиції на транспортні послуги з урахуванням цін конкурентів або іншими способами.

Конкуренція на транспорті є процесом зіставлення відмінних характеристик транспортних послуг за об'ємом, якістю і вартістю транспортного обслуговування клієнтури одним видом транспорту (транспортним підприємством) або в змішаному сполученні у порівнянні з іншими видами транспорту і способами перевезень.

Конкурентоспроможність транспортної послуги — це її здатність відповідати на вимоги конкурентного транспортного ринку в даний момент часу або перевершувати за споживчими властивостями транспортні послуги конкурентів.

Слід розрізняти конкурентоспроможність виду транспорту транспортного підприємства і транспортної послуги, яка може бути здійснена декількома видами транспорту (прямі, змішані, інтермодальні, мультимодальні або комбіновані перевезення).

Маркетингові посередники — це фірми, що допомагають транспортній компанії в просуванні, збуті і поширенні її послуг серед клієнтів.

Транспортна експедиція — це сукупність посередницьких організацій між транспортом і його користувачами, що здійснюють формування попиту на транспортні послуги, платіжно-фінансові і інформаційні послуги, підвезення-вивезення вантажів, навантажувально-розвантажувальні, складські та інші супутні перевезенню операції.

Комплекс маркетингу транспортного підприємства — це набір заходів щодо вивчення попиту, його задоволення і стимулювання споживачів транспортних послуг, включаючи рекламу, знижки, пільги, якість обслуговування клієнтів, що викликають у них бажання звертатися до послуг даного транспортного підприємства (виду транспорту) неодноразово.

Управління маркетингом на транспорті є складовою частиною комплексу транспортного маркетингу і є системою збору інформації, дослідженнями транспортного ринку, планування перевезень і роботи транспортних підприємств, управління попитом і просування транспортних послуг на ринку, а також забезпеченням максимального ефекту при мінімальних витратах.

В умовах ринкової економіки маркетинг повинен охопити практично всі сфери управління транспортним підприємством, роблячи активний вплив на управління фінансами, виробничою (перевізною) діяльністю, системою постачання і збуту, кадрову політику та інш.

Основними принципами маркетингу на транспорті є наступні:

- глибоке і всебічне дослідження транспортного ринку і економічної кон'юнктури для виявлення інтересів користувачів транспортом;

- сегментація транспортного ринку;

- гнучке реагування транспорту на вимоги існуючого і потенційного попиту на транспортні послуги;

- забезпечення інноваційного транспортного виробництва;

- планування і прогнозування, тобто передбачення ситуації на ринку з орієнтацією на позитивний кінцевий результат діяльності транспортних підприємств у довгостроковій перспективі.