1. Індивідуальні бесіди, консультації.

В ході яких батьки отримують відповіді на запитання, що їх цікавлять.

В бесіді з батьками вчитель повинен не наказувати,не стверджувати,а радити, домовлятися про спільні дії, методи впливу на дитину.

Такі бесіди і консультації можуть проводитися і з навчальною метою (виконання домашнього завдання), і з виховною.

2. Запршення батьків до школи.

Класний керівник може періодично запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, приносячи цим самим радість матері і батькові, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють у певному класі, з'ясування можливих причин, які ведуть до появи певних труднощів у діяльності дитини безпосередньо в школі, надання допомоги у подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватись планово і не повинно обумовлюватись кожного разу негативною поведінкою дитини, що не має виступати домінуючим фактором у спілкуванні вчителя з батьками.

Важливо дотримуватись і певної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист вчитель передає батькам їхньою дитиною.

3. Знайомство з життям учня в сім'ї.

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співдружності в сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Вчитель має змогу встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомлення з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитись про єдині вимоги до школяра.

Перш ніж відвідати родину, треба мати початкові відомості про неї та її зв'язки зі школою (особова справа учня, класний журнал, бесіди з учителями, з самим учнем), з'ясувати основні дані про самого учня, його успішність, поведінку, стосунки з учителями, товаришами, продумати запитання, щоб отримати відомості, які вчителю необхідно отримати (звички, стан здоров'я, рівень розвитку, чи є своя кімната і місце для виконання домашнього завдання).

Перше відвідування сім'ї бажано провести до початку навчального року. Перше відвідування - це відповідальний момент, який часто вирішує чи будуть батьки довіряти вчителю, прислухатись до його порад, чи налагодиться в них контакт на взаєморозуміння. З самого початку зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довір'я і доброзичливості. В сім'ях які не мають систематичного зв'язку зі школою, візит учителя розглядають як сигнал біди, батьки насторожуються готуються до захисту дитини. Тому завітавши в сім'ю, слід одразу ж „зняти" будь-яку настороженість батьків. Бесіду про дітей починають з позитивних сторін характеру і поведінки. Залучаючи батьків до бесіди, поступово переходять до обговорення негативного у поведінці учня. Свої судження про нього слід висловлювати спокійно, тактовно, наводячи незаперечні докази і уважно слухаючи пояснення батьків.

Після відвідування вчитель робить короткі записи своїх спостережень, намічає шляхи роботи з даною сім'єю.

Прийшовши в сім'ю вдруге, вчитель обов'язково перевіряє виконання його порад, цікавиться, що змінилося.

Відвідування сім'ї має бути тактовним. Впродовж навчального року вчитель має побувати в кожній сім'ї не менше двох разів.

Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми в школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.

Через учня вчитель завчасно попереджує і узгоджує з ними день і час свого візиту.

Головне завдання відвідування сім'ї школяра - вияснити, чи все можливе робиться в сім'ї для правильного виховання дитини.