3.2 Вибір системи конструювання одягу та її обґрунтування

Проектування одягу являється одним з найважливіших етапів формування якості швейних виробів та ефектності їх виробництва.

На цьому етапі визначаються основні художні, технічні і економічні показники, тому підвищення якості проектних робіт - актуальна задача швейної промисловості, в вирішенні якої значне місце відводиться методам проектування одягу.

В період з 1976 по 1980 рр. була розроблена країнами Східної Європи "Єдина методика конструювання одягу на встановлені для країн - членів СЕВ типові фігури", розроблений та узгоджений цілий комплекс матеріалів по конструюванню одягу.

Студенти коледжу досконало вивчають систему ЄМКО КСЄ, як майбутні спеціалісти підприємств швейної промисловості України. Тому за основу пропонується брати систему конструювання ЄМКО КСЄ, але можуть бути вибрані інші системи з повним їх обґрунтуванням досконалості та ефективності.

(ЄМКО КСЄ. Теоретичні основи. Том 1.с.5-8).

Далі студент повинен привести характеристику системи ЄМКО КСЄ і показати її відмінні риси: єдині методи побудови конструкцій жіночого, чоловічого та дитячого одягу, засновані на єдиній системі розмірних ознак, прибавок, структурі формул, послідовності побудови конструкцій.

Обґрунтуйте, чому ЄМКО КСЄ є найбільш сучасною, науково-обгрунтованою і перспективною методикою конструювання одягу.

3.3 Вихідні дані для побудови креслень базової конструкції

Вихідними даними дія побудови креслень базової конструкції являються:

- абсолютні величини розмірних ознак типової фігури;

- прибавки, які вибирають у відповідності з завданням дипломного проекту.

3.3.1 Розмірні ознаки та характеристика фігури

На підставі ведучих розмірних ознак типової фігури, які задані студенту темою дипломного проекту, необхідно визначити додаткові розмірні ознаки, необхідні для розрахунку величин конструктивних відрізків проектованого виробу. Вони визначаються по галузевим стандартом «Розмірні ознаки для проектування одягу» - ОСТ 17-326-81, ОСТ 17-325-86 або використовуючи таблиці додатка. Дані подаються в табличній формі.

Таблиця 3.2 - Розмірні ознаки фігури Т1-Т16-Т19(Т18) 164-96-104

Розмірна ознака, Т	Величина розмірної ознаки, см	Розмірна ознака, Т	Величина розмірної ознаки, см
1	2	3	4
Т7	103,2	Т33	68,9
Т9	45,4	Т34	25,2
Т12	73,6	Т35	і т. д.
Т13	37,0	Т36
Т14	91,8	Т38
Т15	100,8	Т39
1	2	3	4
Т18	76,0	Т40
Т19	104,0	Т44
Т25	106,1	Т45
Т26	104,2	Т46
Т29	16,5	Т47
Т32	45,3	Т57

3.3.2 Прибавки

Розміри конструкції одягу в цілому і по окремих ділянках визначають відповідно до розмірів фігури і степеню прилягання виробу до тіла людини.

На опорних ділянках одяг прилягає до тіла, на ділянках, розташованих нижче опорної поверхні, між одягом і тілом людини утворяться повітряні зазори. Різницю між внутрішніми розмірами одягу і відповідними розмірами фігури називають збільшеннями на вільне облягання. Далі необхідно привести коротку характеристику прибавок, використовуваних при проектуванні одягу по системі ЄМКО КСЄ і застосованих при розробці дипломного проекту - ПС, ПП, Пси, ПТ, П.

Таким чином, формули для розрахунку величин основних конструктивних відрізків (А - В) включають розмірні ознаки типових фігур (Т) з коефіцієнтами (к), вільні члени формул (а), прибавки і припуски (П). Отже, основний тип формул конструктивних відрізків має наступний вид:

А-В = кТ + а + П

Розмірні величини вільних членів формул, коефіцієнтів припусків приведені в таблицях ЄМКО КСЄ том 1,2,3.

У дипломному проекті для формул і розробки креслення конструкції деталей виробів варто скористуватися таблицями додатка.

Для визначення прибавок конструктивних по силуетах і загальних служать таблиці додатка. Прибавка конструктивна (ПК) по силуетах визначається по лініях грудей, талії, стегон, обхвату плеча і вноситься в таблицю відповідно відрізку. Прибавка загальна до відрізка (П) є сумою прибавки конструктивної (ПК) і припуску технологічного (ПТ).

Припуск технологічний (ПТ) визначається для кожного конструктивного відрізка в абсолютній величині в залежності від властивостей матеріалу і його здатності до усадки при волого-тепловій обробці чи термічному дублюванні. Припуск технологічний для вовняної тканини приймається рівним 1 % від довжини конструктивної ділянки (див. таблицю).

Знайдені дані заносяться в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 - Прибавки до конструктивних відрізків. Жакет жіночий. Силует напівприлеглий 164-96-104.

Номер системи	Відрізок	Прибавка конструктивна на силует, ПК	Прибавка загальна, П
1	11-19		2,10
2	11-21		1,38
3	11-31		1,41
4	11-41		1,66
5	41-51		0,19
6	31-33		1,05
7	33-35		3,60
8	35-37		1,4
9	31-37	5,45	6,05
10	37-47		0,22
11	47-57		0,19
12	47-97		1,3
13	33-13		1,41
14	35-15		1,49
15	33-331		4,5
16	35-351		4,5
27	11-12		0,45
29	12-121		0,4
32	31-32		0,5
45	47-46		0,7
47	46-36		0,15
49	36-372		0,7
51	371-361		0,85
52	R 36-16		1,35
54	16-161		0,95
61	411-470	7,95	8,41
62	511-570	5,20	5,77
71	351-333	3,15	3,35
88	13-333-93		5,7
89	13-33-43		3,2
90	95-937		5,4