Тема 11. Робота соціального працівника з наркозалежною молоддю.

План.

1. Проблема наркотизму в Україні.

2. Основні види наркотичних препаратів.

3. Профілактичні заходи щодо вживання наркотичних засобів молоддю.

С/р. Розробити виховний захід щодо профілактики наркоманії серед молоді.

В Україні проблема виховання дітей та молоді набуває особливої гостроти, оскільки наше підростаюче покоління формується в складних умовах економічних і політичних суперечностей, неврівноваженості соціальних процесів, криміногенності суспільства.

   Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти одним із стратегічних завдань навчальних закладів усіх рівнів, у тому числі й професійно-технічних училищ, є набуття молодим поколінням соціального досвіду, формування у молоді особистих рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної культури.

Виховання такої особистості - пріоритетний напрям роботи професійно-технічної школи. Проте практика свідчить, що в його реалізації виникає чимало проблем. Серед них особливу тривогу та занепокоєння викликає вживання учнівською молоддю алкоголю та наркотичних речовин.

За оцінками експертів Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна входить до тих країн Європи, де темпи вживання наркогенних речовин є найвищими, .а пов’язані з цим наслідки - найнебезпечнішими. Прогнозується різке погіршення наркогенної ситуації, що може торкнутися половини підлітків України. Наша держава має найвищі темпи зростання ВІЛ-інфікованості в Європі.

За даними Міністерства охорони здоров’я України на 01.01.2002р. кількість зареєстрованих хворих з наркотичними розладами перевищила 107 тисяч осіб. Середній вік тих, хто вживає наркотики, знижується. Більше половини з них - неповнолітні. Близько 4 відсотки підлітків у віці 12-14 років уже спробували наркотики. Серед 15-18-річних з наркотиком познайомився кожний п’ятий. Понад 15 відсотків молоді 19-20-ти років наркозалежні. Можна стверджувати, що віком активного "дегустування" наркотиків є період 15-17 років. Саме в цьому віці до 60 відсотків підлітків спробували їх дію на собі.

Результати досліджень лабораторії профілактики правопорушень серед неповнолітніх Інституту педагогіки АПН України свідчать, що більше 70 відсотків учнів скоюють злочини та правопорушення в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Тому першочерговим завданням професійно-технічних навчальних закладів є рання діагностика та профілактична робота з підлітками, схильними до наркотизації.

Аналіз психологічної літератури свідчить, що основними причинами деструктивної поведінки та вживання підліткаминаркогенних речовин є психологічний дискомфорт, негативні переживання, загальна втрата духовних орієнтирів, девальвація загальнолюдських цінностей, несформованість у значної частини молоді почуття терпимості, милосердя, честі, совісті, доброти, що викликає у них апатію, ненависть до навколишнього світу, нудьгу, відчуття своєї непотрібності, нерозуміння сенсу життя.

Відомо, що наркоманія - це пристрасть до речовин, що викли­кають стан ейфорії. Ці речовини різні як за складом, так і за дією на організм людини, їх вживання наносить шкоду як окремому індиві­ду, так і суспільству в цілому.

За статистичними даними, кількість підлітків, що вживають на­ркотики, в нашій країні складає 7% від загальної кількості населен­ня. Фактично в країні немає людей, які так чи інакше не зіштовху­валися з наркотиками: або вони пробували їх самі, або 'їхнідрузі, знайомі, родичі, або їм пропонували наркотики

За останні чотири роки число школярів і студентів, що вживає наркотики, зросло в 6-8 разів. Поширились «сімейна наркоманія» і навіть прилучення батьками малолітніх дітей.

Число смертних випадків від вживання наркотиків збільшилося за останні десять років серед населення нашої країни в 10 разів (у Росії в 12 разів), серед дітей - у 35 разів (у Росії - у 42 рази). Розпо­всюдження наркоманії різко загострює проблему СНІДу. Щодня в усьому світі 6000 чоловік захворюють на СНІД, з них 70% прихо­дять до цього через внутрішньовенне введення наркотиків

Щорічно в країну ввозиться більш тисячі тонн наркотичних ре­човин, з них близько 80 т героїну. На російському й українському ринку рівень цін на героїн, кокаїн і інші наркотики істотно вищий, ніж у США та Європі, що робить наші країни міжнародним ринком збуту наркотиків. І навряд чи є випадковим той факт, що саме за останні десять років число наркоманів у США зменшилося вдвічі, а в Росії й Україні багаторазово зросло. Наша країна виявилася зо­всім неготовою до наркотичної агресії зовнішнього світу.

За даними Міжнародної організації охорони здоров'я, в кожно­му шкільному класі 3-4 учня - наркомани. Підраховано, що кожен наркоман втягує в наркозалежність від 10 до 15 чоловік на рік, а значить ця соціальна хвороба прогресує. Поряд з цим велика части­на наркоманів хвора на гепатит, СНІД та інші невиліковні хвороби. Спілкуючись, вони заражають оточуючих людей.

За 1997 рік в Україні більш ніж на 40 тисяч підлітків заведені кримінальні справи за розповсюдження наркотиків. В даний час не­обхідно прийняти ряд законів по боротьбі з наркоманією, оскільки кількість наркоманів продовжує неухильно зростати. Щоб зрозумі­ти таку складну соціальну проблему, як наркоманія, необхідно нау­ково обґрунтувати причини виникнення і поширення наркоманії, виявити соціальні, біологічні, психологічні механізми її виникнення і взаємодії, створити соціально-психологічні служби, націлені на профілактику наркоманії в шкільних колективах, неформальних об'єднаннях і за місцем проживання, оскільки мова йде не про здо­ров'я окремої людини, а про здоров'я всього суспільства, яке не мо­же почувати себе в безпеці, не знайшовши ефективного механізму попередження наркоманії, її лікування й організації соціального ко­нтролю над її поширенням.

Перші відомості про використання наркотичних засобів у медицині належать до VI ст. до н.е. Наркотики набули широкого розповсюдження з середини ХІХ ст. і перетворилися у серйозну соціальну проблему на межі ХІХ-ХХ ст. і залишилися такою ж проблемою і у ХХІ ст. Фахівці відзначають, що наркоманія як соціальне явище має загальні риси розвитку, прояву і перебігу хвороби. Визначають ІІІ ознаки наркоманії:

–  Психічна залежність

–  Фізична

–  Толерантність.

Наркоманія – це психічний, а іноді і фізичний стан, що виникає як наслідок взаємодії між живим організмом і наркотичними засобами. Його характеризує особливість поведінки та інші реакції, які завжди включають потребу в постійному або в період поновлення прийому цього наркотичного засобу з метою відчуття його психічного впливу або уникнути дискомфорту пов’язаною з його відсутністю.

В соціально-педагогічному аспекті наркоманія – це форма девіантної поведінки, яка виражається у психічній чи фізичній залежності від наркотиків, що поступово веде організм до фізичного і психічного виснаження і соціальної дезадаптації особистості.

Головна небезпека наркоманії не стільки у фізичній шкоді для організму, стільки в деградації особистості, яка в 10-20 раз швидша, ніж за алкоголізму.

Слабшають і припиняються корисні соціальні зв’язки, виникають складні стосунки у сім’ї, колективі, розвиваються егоїстичні риси характеру – брехливість і увага концентрується лише на проблемі придбання наркотиків.

Наркотична речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні її в організм може змінити одну або декілька його функцій, в разі багаторазового вживання – призвести до психічної і фізичної залежності (адикція).

Поведінка, яка характеризується хворобливою залежністю від психоактивних речовин (алкоголізм і наркоманія) називаєтьсяадиктивною.

ІІІ стадії захворювання:

І  Відзначають синдром психічної залежності, з неусвідомленого в свідомий потяг до наркотику, постійні думки про наркотики домінують, стан наркотичного сп’яніння стає найціннішим. Стійкість до наркотиків збільшується у десятки разів.Від 0,5 год. до кількох років.

ІІ            До психічної залежності додається фізична. У разі відсутності в організмі наркотику виникає абстинентний синдром, який притуплює всі інші потреби, прагнення і бажання. Водночас спостерігається порушення у психіці відчуття злостивості, тривоги і порушення фізичного стану (нежить, чхання, серцебиття, холод, жар, болі у м’язах, суглобах, судоми). Проявляються ознаки раннього старіння, виснаження, випадають зуби, волосся, спад життєвої активності, інтелекту, пам’яті, втрачаються соціальні та особисті інтереси, зв’язки з рідними і близькими. Потреба у великих коштах на наркотики штовхають людину на протиправні дії.

ІІІ           Стійкість до наркотиків навпаки падає. Попередні дози викликали гостре отруєння, моральну та соціальну деградацію, хворий перетворюється на інваліда, його життя перебуває під постійною загрозою.

Соціальний працівник повинен знати причини наркоманії. Це передусім незадоволена потреба у самоствердженні, невдачі у навчанні, праці, відсутність розуміння, схвалення, емоційна підтримка з боку близьких людей.

В Україні як і в ін. країнах встановлена кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення і збут наркотичних речовин.

У світі існує понад 500 наркотичних засобів, з них 100 – наркотиків, 50 – психотропних речовин (препарати, що мають наркотичні властивості і зафіксовані в міжнародних документах).

1.                      анальгетики (морфін, кодеїн, опійний мак, героїн та ін.), які застосовуються в медицині як знеболюючі засоби і здійснюють гальмуючу дію на Ц.Н.С. Для людини достатньо 7-12 днів, щоб стати наркоманом.

2.                      депресанти ‑ лікувальні препарати, які застосовують в медицині як снодійні, заспокійливі, анестезія, а при немедичному використанні ці засоби викликають стан сп’яніння (алкоголь, барбітурати, транквілізатори).

3.                      стимулятори (нікотин, кофеїн, кокаїн, амфітамін), мають збуджуючий вплив на Ц.Н.С., викликають підвищення розумової і фізичної активності, відчуття бадьорості, припливу сил, впевненості в собі.

4.                      галюциногени (синтетичний засіб ЛСД, мескалін (з коктосу), псилоцибін (з грибів), буфотеін (отрута з жаб, грибів)) змінюються емоційний стан, відчуття, сприймання і призводять до галюцинацій, в медицині галюциногени не застосовуються.

5.                      психоделітики (з коноплі – маріхуана, гашиш, анаша).

6.                      інгалянти (інгаляційні засоби – ефір, хлороформ, окис азоту).

Різновидом наркоманії є токсикоманія. При ній замість наркотиків вводять хімічні речовини, в тому числі ті, що не застосовують для внутрішнього вживання (пара бензин, засоби побутової хімії та ін.).

Небезпека токсикоманії у тому, що діти і підлітки в результаті інтоксикації організму або гинуть, або скоюють дії, що ведуть до загибелі, а якщо залишаються жити, то вплив парів на дитячий організм призводить до інвалідності і розумової неповноцінності.

Розрізняють токсикоманію двох видів:

І  Пов’язаний із зловживанням стимуляторів, що не належать до наркотиків (чифір, нілоін). Веде до виснаження , підвищення сонливості, в’ялості, погіршує настрій, виникають суїциідальні думки і наміри. Виникає безсоння, результатом є вживання снодійного та перехід до інших наркотиків.

ІІ            Внаслідок вживання одурманюючих засобів, періодичне вживання легкодоступних і поширених засобів побутової хімії (нітрофарби, розчинники, засоби для видалення плям). Інгаляція ароматичних засобів (вдихання парів).

3. Ефективність профілактики щодо підліткової наркоманії дуже низька і однією з причин цього є недостатність знань специфіки підліткового віку. Важливими фактами, що впливає на формування особистості підлітка є такі поведінкові реакції: емансипація, прагнення вийти з під опіки, протест і опозиція (коли у відповідь на тиск дорослих підліток починає демонстративно палити, вживати психоактивні речовини – алкоголь, наркотики), копіювання поведінки дорослих без критичного ставлення до деяких її проявів).

Вживання наркотиків підлітками серйозна проблема, що характеризується:

1.                      Збільшенням зловживань наркотичних препаратів серед дітей і підлітків.

2.                      Омолодження контингенту осіб, що вживають наркотики до віку 12-14 р.

3.                      Перепадом від легкодоступних психоактивних речовин до дорогих, таких як кокаїн, героїн, екстазі.

4.                      Поширенням більш небезпечних форм вживання наркотичних речовин (внутрішньовенне, в групі).

5.                      Задовольняння інтересу підлітка щодо дії різних наркотичних засобів, пізнання нового досвіду, що приносить задоволення.

6.                      Зміна соціального статусу підлітків, що почали вживати наркотичні препарати:

Раніше – із неблагонадійної сім’ї. Сьогодні – із сім’ї з великим достатком.

7.                      Слідування молодіжній моді.

8.                      Поширення різноманітних міфів: в будь-який час можна припинити приймати наркотичні речовини.

Загроза міфів полягає у недооцінці наркотиків підлітками.