Геотермальна енергія
Буквально – це геотермальні ресурси або тепло землі. Геотермальна енергетика використовує теплову енергію, що існує під землею. Гарячі скелі під водою нагрівають воду і це виробляє пару. Якщо в таких регіонах просвердлити отвори, то пар, який злітає вгору очищують і використовують для приводу турбіни, які живлять електрогенератори.
Переваги. Якщо все зроблено правильно, то геотермальна енергетика не виділяє шкідливих побічних продуктів.
Після того, як геотермальну станцію вже збудовано, то, як правило, її вже не потрібно контролювати.
Геотермальні електростанції, як правило, невеликі і мають незначний вплив на природний ландшафт.
Недоліки. Якщо все зроблено неправильно, геотермальна енергетика може привести до забруднення.
Неправильне буріння в землі може виділити небезпечні мінерали і гази.
Геотермальні пари можуть вичерпатися.
Гідроенергетика
Гідроелектростанції працюють завдяки потенційній енергії води у стоячих водоймах, що призводить в рух турбіну і генератор води. Інший варіант полягає у використанні кінетичної енергії води або текучих вод, таких як припливи. Гідроенергетика працює шляхом використання гравітаційних спусків річки, що після довготривалого руху стикається з греблею або каналом. Це створює місце, де зосереджено тиск і витрати води можна використати для обертання турбін та водяних коліс. Вони можуть керувати електричним генератором. Електричні генератори на базі ГЕС можна запускати в зворотному напрямку в якості мотору, щоб перекачувати воду назад для подальшого використання.
Переваги. Електрика може виробляти постійно, тому що немає ніяких зовнішніх сил, що впливають на наявність води, на відміну від інших форм альтернативної енергії.
Гідроелектростанції не виробляють відходів або забруднень, так як немає хімічної реакції для отримання енергії.
Воду, яку використовують для ГЕС можна використати повторно.
Недоліки. Греблі можуть бути дуже дорогими.
Повинен бути достатній запас води для вироблення енергії, а не усі країни можуть цим похвастатися
Проблеми переробки промислових відходів
Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн т Загальна маса накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв.км площі становить близько 40 тис. тонн.
Відходи нагромаджуються у вигляді шламосховищ, териконів, відвалів, різних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис. га. Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної промисловості в Україні домінують відходи, що утворюються під час розробки родовищ (до 75 % загального обсягу) та збагачення корисних копалин (відповідно 13 і 14 %). Значну частину становлять відходи хіміко-металургійної переробки сировини.
З урахуванням сучасного технологічного рівня переробки відходів в Україні серед загальної кількості відходів, які утворюються щороку, реальну цінність становлять 410-430 млн т. До категорії високотоксичних належать лише 1-2 відсотки всіх промислових відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає.
В результаті життєдіяльності одного мешканця України за рік утворюється одна тона відходів. Утилізується лише третина загальної кількості відходів, що свідчить про значні ресурсні резерви. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано з тим, що до переробки залучаються в основному гірничопромислові та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому екологічний ефект переробки відходів є незначним.
Однак до цього часу не збудовано жодного спеціалізованого заводу з переробки токсичних промислових відходів, немає належним чином організованої системи збирання, зберігання та видалення токсичних відходів, відсутні техніка та обладнання для переробки відходів будівництва і комунального господарства. Неефективні норми адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил збирання, зберігання, транспортування та використання промислових й інших відходів.