3. Вимоги щодо організації безпечних умов при роботі користувачів пк

 Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. “Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа одного робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 6 м², а об’єм – не менше 20 м³.

Конструкція робочого місця користувача ПК повинна відповідати сучасним вимогам ергономіки, характеру виконуваної роботи і забезпечити оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою “миша”, принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей.

Монітор на робочому місці встановлюється так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей.

На думку німецьких вчених найбільш уразливими при роботі з ВДТ ПК є нервова, імунна, зорова, ендокринна, опорно-рухова та репродуктивна системи користувачів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Директиви Європейського союзу, Міжнародні стандарти ISO-9241 відносять комп’ютеризовані робочі місця до категорії небезпечних для стану здоров’я людини. У Німеччині робота на ПК віднесена до 10 найнебезпечніших професій для здоров’я людини.

Оптимальна робоча поза:

• ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);

• стегна – в горизонтальній площині;

• передпліччя – вертикально;

• лікті – під кутом 70-90⁰ до вертикальної площини;

• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20⁰ відносно горизонтальної площини;

• нахил голови – 15-20⁰ відносно вертикальної площини. 

Для збереження здоров’я користувачів ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід дотримуватися вимог ДСан ПіН 3.3.2.007-98 щодо режиму праці та відпочинку. Для цього призначаються регламентовані перерви для відпочинку.Протягом робочого дня мають передбачатися: 

• перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

• перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

• додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

4. Пожежна безпека

Пожежа — це горіння, яке вийшло з-під контролю людини, унаслідок якого знищуються чи пошкоджуються матеріальні цінності, створюється небезпека для життя і здоров'я людей.

Горіння — це хімічна реакція окислювання, що супрово­джується виділенням продуктів згоряння, тепла і випроміню­ванням світла. Процес виникнення горіння поділяють на кілька видів: спалах, загоряння, запалення, самозаймання, самозапа­лювання, вибух.

Пожежна безпека об'єкта — стан об'єкта, при якому ви­ключається можливість виникнення пожежі, а у випадку її вини­кнення мінімізується вплив на людей небезпечних факторів по­жежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Протипожежний режим — це комплекс установлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на гарантування пожежної безпеки.

Система пожежного захисту — комплекс організаційних і тех­нічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей не­безпечних факторів пожежі й обмеження матеріальних збитків[5].

Екстремальні ситуації під час пожеж характеризуються на­бором небезпечних факторів, відповідно до ГОСТ 12.1.004 - 91 «Пожежна безпека. Основні терміни і поняття»:

1. Відкритий вогонь, підвищена температура;

2. Теплове випромінювання;

3. Дим;

4. Знижена концентрація кисню;

5. Небезпека вибухів і обвалення.