Висновки
Основні національні інтереси у сфері економіки концентруються в наступних напрямках: підвищення конкурентоспроможності економіки, її ефективності та стійкості, усунення структурних диспропорцій та інтеграція Італії в світову економіку. Роль транспорту в підвищенні конкурентоспроможності італійської економіки очевидна. Без стійкої роботи транспортної системи і, в першу чергу, без випереджаючого розвитку транспортної інфраструктури, нових ефективних схем доставки товарів неможливо досягти гарантованої доступності транспортних послуг для всіх споживачів та зниження ризику господарської діяльності .
В даний час транспорт має помітний вплив на економічний розвиток країни. Транспорт забезпечує отримання близько 8 % ВВП. Транспортна складова у вартості продукції промисловості і сільського господарства оцінюється величиною порядку 15-20 %
Сприятливі тенденції в розвитку транспорту проявляються в зниженні транспортоємкості, що є мірою «просторової» ефективності його функціонування, та підвищенні рухливості населення. При цьому головні функції транспортної системи залишаються незмінними: транспорт забезпечує єдність національних товарних ринків, взаємозв'язок регіонів, рухливість громадян. Масштаби, напрями і стратегія його розвитку повинні бути підпорядковані сценаріям соціально-економічного розвитку країни в цілому. Не можна допустити, щоб транспорт став чинником, стримуючим економічне зростання.
Завдання розвитку транспортної системи на сучасному етапі розвитку економіки повинні бути безпосередньо націлені на реалізацію соціально-економічних і геополітичних пріоритетів держави.
Розвиток єдиного економічного простору, прискорення руху товару, зниження питомих транспортних витрат в економіці можливі на основі створення в країні опорної транспортної мережі без розривів і «вузьких місць», ліквідації адміністративних бар'єрів у системі товарообігу, ліквідації диспропорцій у розвитку транспортної системи між окремими регіонами.
Забезпечення транспортної доступності на рівні, що гарантує соціальну стабільність, розвиток міжрегіональних зв'язків і національного ринку праці можливе на основі підвищення надійності та доступності послуг магістрального пасажирського транспорту.
Наростаюча автомобілізація країни вимагає системних заходів, спрямованих на обмеження її негативних наслідків для суспільства, при максимально можливої реалізації її переваг і вигод. Зміна геополітичної ситуації і позиціонування Італії у світовому співтоваристві висувають нові вимоги до транспорту як до елементу системи національної безпеки. Традиційний імператив безпеки транспортного процесу доповнюється вимогою забезпечення антитерористичної безпеки на транспорті.
Список використаних джерел
1. Є.П.Качан Економічна і соціальна географія світу. Нав.посібник. Тернопіль,
СМП «Астон», 1999, 368.
2. Б.П.Яценко Економічна географія світу. Підручник, К.; «Артек» 2000,-287.
3. Авилова А. Италия: своеобразие южноевропейского пути развития/
А.Авилова //Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 5.
4. Іванова І. Італія//Краєзнавство. Географія. Туризм.. - 2005. - № 3.
5. Экономическое развитие Италии //Діловий вісник. - 2001. - № 11.
6. Географія зарубіжних країн. – К., 2002.
7. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.
8. Електронний ресурс www.rivitalia.com.
9. Електронний ресурс www.geograf.com.ua.
10. Електронний ресурс www.1-Italy.ru