Тема 1. Основи функціонування глобальної комп’ютерної мережі Іntеrnеt

Глобальна комп’ютерна мережа Іntеrnеt як світова інформаційно-технічна система існує понад 30 років.

Іntеrnеt — всесвітня «мережа мереж», певна сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.

1. ТСР/IP — це:

• інструкції з користування ПЕОМ у локальних і глобальних мережах;

• група стандартних протоколів для обміну даними між комп’ютерами в Іnternet;

• найпоширеніший протокол передавання відеоданих у локальних мережах.

Відповідь: • група стандартних протоколів для обміну даними між комп’ютерами в Іnternet;

Основою функціонування Іntеrnеt є базовий протокол ТСР/IР (Тгаnsmissіоn Соntrоl Ргоtосоl/Intегnеt Ргоtосоl). Він становить сукупність протоколів — систем стандартів і правил зв’язку та передавання інформації у глобальній мережі.

Протокол — домовленості про сигнали, якими обмінюються комп’ютери під час встановлення зв’язку між собою і приймання чи передавання інформації.

На одному комп’ютері можуть одночасно функціонувати декілька програм-серверів, сервер електронної пошти, сервер телеконференцій тощо. S, як правило, на комп’ютері користувача Іпtеrnеt одночасно працюють кілька програм-клієнтів, наприклад дві клієнтські програми: для роботи з електронною поштою і програма-браузер для перегляду гіпертекстових Wеb-документів.

1. Що таке сервер Іntеrnеt?

• спеціалізована ПЕОМ або програмне забезпечення, призначене тільки для передавання інформаційного пакета до місця призначення в мережі;

• комп’ютер і програмне забезпечення на ньому, призначені для обслуговування користувачів Іntеrnеt;

• програмне забезпечення яке дає змогу реалізувати на практиці механізм ОLЕ.

Відповідь: • комп’ютер і програмне забезпечення на ньому, призначені для обслуговування користувачів Іntеrnеt;

Сервер Іntеrnеt — комп’ютер або програма, що надає послуги іншим комп’ютерам чи програмам.

Клієнт — комп’ютер чи програма, що використовує ресурси серверу Іntеrnеt.

Сервери Іпtеrnеt встановлені в організаціях (сервіс-провайдерах), які надають комерційні мережеві послуги індивідуальним і колективним користувачам, а також в академічних інститутах, державних закладах, деяких приватних фірмах. Ці сервери називають ще хостами (від англ. hоst — господар), або вузлами мережі.

Сервіс-провайдери — установи, які надають комерційні послуги з підключення до Іпtеrnеt (Іntеrnеt sеrvісе рrоvіdег, ІSР).

Сервіс-провайдер має в розпорядженні комп’ютерну мережу з постійним сполученням з Іпtеrnеt, у складі якої обов’язково є сервери доступу. 3 їх допомогою здійснюється підключення до Іntеrnеt; абонентів — окремих користувачів або користувачів локальних мереж цілих установ. Зв’язок між серверами доступу підтримується цілодобово завдяки постійно діючій системі магістралей, тунелів і розв’язок, якими безупинно рухається інформація.

Більшість користувачів Internet працюють на звичайних персональних комп’ютерах типу PC IBM або Macintosh. Кількість доступних їм послуг Internet залежить від типу сполучення з мережею.

Існує декілька видів підключення абонентів до Internet:

1. оn-lіnе-режими:

— тимчасове ІР-підключення з допомогою лінії, що комутується (dial-up);

— постійне ІР-підключення;

— тимчасовий (сеансовий) термінальний доступ в режимі on-line;

2. оff-lіnе-режим:

— сеанси зв’язку з передачею електронної пошти за протоколом UUCP.

On-line (он-лайн, на лінії) — «живе» сполучення комп’ютера користувача з віддаленим комп’ютером, сеанс в режимі реального часу.

Off-line (оф-лайн, поза лінією, або в автономному режимі) — робота користувача на комп’ютері до початну сеансу зв’язку з іншим комп’ютером у мережі Internet.

Глобальна обчислювальна мережа Internet надає багато послуг: електронна пошта, WWW, Іntеrnеt-пейджери, телеконференції та ін.

Електронна пошта (E-mail). Це просте й дешеве вирішення проблем підтримки постійних контактів між людьми. E-mail дає змогу скласти текстове повідомлення на комп’ютері й відправити його з допомогою мережі іншому користувачеві. Електронною поштою можна також пересилати електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програми тощо.

Як правило, повідомлення електронної пошти складається з тексту в АSСІІ-коді. Різні рядки заголовка перед основною частиною електронного повідомлення мають назву Header i можуть містити такі дані:

— Sender (Отправитель): адреса відправника повідомлення;

— Date (Дата): дата його відправлення;

— Received (Получено): інформація про те, коли (за місцевим часом) і через які вузли пройшло повідомлення;

— Message-Id (ID повідомлення): умовний цифровий код для ідентифікації певного електронного повідомлення, спроможний допомогти в наступних розшуках, якщо повідомлення не отримане адресатом;

— To (Кому): адресат з його адресою в електронній пошті;

— From (От): відправник з адресою в електронній пошті;

— Subject (Тема): тема повідомлення, яку визначає відправник.

Іntеrnеt-пейджери. Це Іntеrnеt-cepвic, який бурхливо розвивається і є альтернативою електронній пошті.

Недолік як традиційної, паперової пошти, так і E-mail полягає в тому, що відправник ніколи не знає, коли його респондент прочитає повідомлення. Тому зручними є Іntеrnеt-пейджери.

Іntеrnеt-пейджери — безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі; альтернатива електронній пошті.

Внісши усіх своїх ділових партнерів, друзів і знайомих до переліку контактів, при натискуванні піктограми On-line y відповідній програмі можна дізнатися, хто з них у цей час перебуває на зв’язку з вами, тобто в Internet.

Сучасні Іntеrnеt-пейджери виконують функції передавання файлів, електронної пошти, повідомлень голосом, новин, біржових котирувань тощо, що для них є підставою в найближчому майбутньому стати універсальними засобами комунікацій. Однак ці програми мають один недолік: користувач програми, наприклад Internet-пейджера від компаній AOL, Yahoo! або Microsoft, спроможний спілкуватися тільки з користувачем такої ж самої служби. Щоправда, ситуація змінюється на краще: майже усі конкуренти AOL об’єдналися з метою створення стандарту для Іntеrnеt-пейджерів.

На нинішньому етапі найкращий Іntеrnet-пейджер — програма ICQ (або, як її називають користувачі Internet, Аська). Цією програмою користуються майже 50 мільйонів осіб. Хоча вона існує тільки в англійській версії, для Гі локалізації на національні мови (в тому числі й на українську), можна завантажити і встановити додаткову програму Lingoware. ICQ виробництва ізраїльських програмістів має найбільше функцій серед усіх Іntеrnеt-пейджерів.

Серед поширених Іntеrnеt-пейджерів — Odigo, Yahoo Messenger, AOL Instant Messenger та ін.

Існує суттєва різниця між такою Іпtеrnеt-послугою, як системою телеконференцій, та WWW-nocnyrolo й послугами FТР-серверів (детально — у темах 2.5. та 2.6.). До WWW- або FТР-серверу користувач звертається безпосередньо, вказавши його мережеву адресу (URL), наприклад http://www.irex.org. Проблеми із зверненням до серверу можуть виникнути тільки в разі перебування його в неробочому стані чи відмови каналів зв’язку.

URL (Universal Resource Locator, уніфікований покажчик ресурсу) — адреса інформаційного ресурсу в Internet, де вказаний протокол, за правилами якого передаються дані, ім’я серверу, на якому зберігається файл, а також може бути вказаний шлях до каталогу файла і безпосередньо ім’я.

2. В Іnternet використовується URL — універсальний засіб ідентифікації ресурсів. Визначте правильний варіант назв складових URL у такому прикладі: http:/ /mуsеrvег.соm/раth/fillе.html.

• http: — протокол для передавання інформації, mуsеrvег.соm — доменне ім’я серверу, раth — шлях, fillе.html — назва файла;

• http: — протокол для передавання інформації, mуsеrvег.соm — назва файла, раth — шлях, fillе.html — доменне ім’я серверу;

• раth — протокол для передавання інформації, mуsеrvег.соm — доменне ім’я серверу, http: — шлях, fillе.html — назва файла.

Відповідь: • http: — протокол для передавання інформації, mуsеrvег.соm — доменне ім’я серверу, раth — шлях, fillе.html — назва файла;

Телеконференції. Послуга Internet, з допомогою якої абонент може залишити своє відкрите повідомлення у мережі. Його переглянуть зацікавлені в даній темі користувачі й зможуть так само відкрито на нього відповісти. Повідомлення в телеконференціях називається «стаття» (article), a процес розташування повідомлень — «публікація» (posting).

Телеконференції — один із найдавніших сервісів Internet, колективна електронна пошта, тематичні електронні дискусії, призначені для обміну інформацією між людьми через електронні повідомлення.

Оn-lіnе-сполучення з Internet пропонує користувачеві доступ до багатьох інформаційних джерел у всьому світі через надання таких послуг: WWW, FTP, Telnet, Gopher, IRC тощо.

WWW (World Wide Web) — Internet-пocлyгa, призначена для гiпертекстового поєднання мультимедійних документів зі всього світу та організації надійних інформаційних зв’язків між ними, незалежних від фізичного розташування документів.

Вона потребує прямого сполучення з Internet, a також спеціальних програм-браузерів.

FTP (File Transfer Protokol) — Іntеrnеt-сервіс для передавання файлів (в т. ч. програмних) мережею Internet.

Тelnet — підключення користувача Internet до віддаленого комп’ютера і виконання певних програм на ньому.

Gopher — текстова інформаційна система — історична попередниця послуги WWW.

IRC (Internet Relay Chat) — система організації «живих» розмов багатьох користувачів мережі у режимі реального часу.

Доступ до певних послуг Internet залежить від місцеперебування користувача, пропозицій місцевих постачальників мережевих послуг і можливості користувача оплатити ці послуги.

Телеконференції є найбільш економічним і поширеним засобом Internet для спілкування фахівців у конкретній галузі й просто зацікавлених людей. Вони створюються як списки розсилання (mailing lists) i як групи новин (newsgroups).

Списки розсилання існують у формі передплати: користувач робить замовлення електронною поштою на обрану конференцію і отримує всю кореспонденцію, яка надходить до неї. Він спроможний також надсилати свої повідомлення іншим передплатникам. Другий тип конференцій — групи новин — влаштований інакше. В них немає необхідності одержувати і читати одразу все листування учасників. Можна переглянути перелік надходжень і обрати статтю, яка зацікавила вас. Внутрішньомережеві конференції, як правило, відображають спрямованість мережі: академічні мережі підтримують наукові конференції і дошки оголошень з інформацією для академічних кіл, комерційні мережі надають інформацію, цікаву для бізнесменів, тощо.

3. Вкажіть найповніший перелік послуг Іnternet:

• Е-mаіl, трансляція новин, редагування повідомлень у текстових редакторах, списки розсилання, FТР;

• електронна пошта, система телеконференцій, WWW, FТР, Сhаt тощо;

• електронна пошта, списки розсилання, Web, FТР, ІRС, NеtBiоs тощо.

Відповідь: • електронна пошта, система телеконференцій, WWW, FТР, Сhаt тощо;

7. Система телеконференцій — це:

• електронні дискусійні групи в Іnternet, призначені для обміну інформацією між людьми з певної теми; одна з найдавніших форм колективної електронної пошти;

• мережеве спілкування людей у режимах реального часу і RеаІVіdео;

• зручний засіб передачі текстових і двійкових даних великого обсягу в мережі.

Відповідь: • електронні дискусійні групи в Іnternet, призначені для обміну інформацією між людьми з певної теми; одна з найдавніших форм колективної електронної пошти.