- •1. Струминні течії
- •1.1. Конструкція дуттєвих пристроїв
- •1.2. Дозвукові струмені
- •1.3. Звукові і надзвукові струмені
- •1.4. Керування продувкою
- •2. Теорія конвертерних процесів
- •2.1. Взаємодія окислювальних струменів із металом
- •2.2. Фізико-хімічні процеси при взаємодії
- •2.3. Засвоєння кисню дуття
- •2.4. Окислювання кремнію
- •2.5. Окислювання марганцю
- •2.6. Окислювання вуглецю
- •2.7. Десульфурація
- •2.8. Дефосфорація
- •2.9. Окислюваність металу
- •2.10. Азот і водень у сталі
- •2.11. Тепловий бік процесу
- •2.12. Пилоутворення
- •2.13. Шлакоутворення
- •2.14. Перемішування ванни
- •2.15. Керування продувкою
- •3. Процеси повітряного дуття
- •3.1. Будова і схема роботи конвертерів донного повітряного дуття
- •3.2. Бесемерівський процес
- •3.3. Томасівський процес
- •3.4. Мале бесемерування
- •3.5. Збагачення донного повітряного дуття киснем і застосування інших газових сумішей
- •4. Процес із верхньою кисневою продувкою
- •4.1. Історія виникнення і розвитку процесу
- •4.2. Схема конвертера, загальний виклад технології
- •4.3. Фурми, сопла, дуттєвий режим
- •Io2•τ≈const. (4.3)
- •4.4. Механізм окислювальних процесів. Динаміка рідкої ванни
- •4.5. Шихтові матеріали і вимоги до них
- •4.6. Особливості окислювання і виведення домішок
- •4.7. Шлакоутворення
- •4.8. Служба футеровки
- •4.9. Фізичні втрати металу
- •4.10. Матеріальний і тепловий баланси плавки
- •4.11. Теплові втрати конвертерів
- •4.12. Тепловий режим
- •Кількість феросплавів Мфспл і навуглецьовувача* розраховують за формулою
- •5. Донна киснева продувка
- •5.1. Шихтовий режим
- •5.2. Дуттєвий режим
- •5.3. Тепловий режим
- •5.4. Технологічні взаємозв'язки
- •5.5. Фосфористий чавун
- •5.6. Низькомарганцевистий чавун
- •5.7. Ванадієвий чавун
- •6. Комбінована продувка
- •6.1. Типи продувки
- •6.2. Особливості конструкції дуттєвих пристроїв і агрегатів
- •6.3. Дуттєвий режим
- •6.4. Технологічні взаємодії
- •6.5. Тепловий режим
- •6.6. Вибір конвертерного процесу для конкретних умов підприємства
- •7. Варіанти технології
- •7.5. Конвертери (печі) з оптимізованим використанням енергії- eof*
- •7.6. Продувка фосфористих чавунів
- •7.7. Продувка високо.Марганцевистих чавунів
- •7.8. Продувка ванадієвих чавунів
- •7.9. Продувка хромовмісних чавунів
- •7.10.2. Варіанти безперервного сталеплавильного процесу (бсп)
- •7.11. Аргонокисневе рафінування
- •8.1. Попередня обробка чавуну
- •8.1.1. Мета обробки
- •8.1.2. Позадоменна десульфурація чавуну
- •8.1.3. Позадоменна дефосфорація чавуну
- •8.1.4. Задачі і принципи десиліконізації чавуну
- •8.2. Задачі позапічної обробки сталі в конвертерних цехах
- •8.3. Відсікання і виявлення шлаку при випуску металу з конвертера
- •8.4. Сучасні технології розкислювання і легування сталі
- •8.6. Обробка сталі у ковші нейтральним газом
- •8.7. Обробка сталі при зниженому тиску (вакуумування)
- •8.8. Нагрівання сталі у ковші при атмосферному тиску
- •8.10. Якість і призначення конвертерних сталей
- •9. Керування конвертерним процесом
- •9.1. Контроль процесу
- •9.2. Статичне керування
- •9.3. Динамічне керування
- •9.4. Системи автоматизації
- •10.1. Параметри агрегатів
- •10.3. Футеровка
- •10.4. Охолодження й очищення конвертерних газів
- •11. Конвертерний цех
- •11.1. Схема роботи цеху
- •11.2. Вантажопотоки
- •11.3. Планування цеху
- •12.2. Метал
- •12.3. Неметалеві матеріали
- •12.5. Вода
- •13. Техніко-економічні показники
- •14. Аварії і техніка безпеки
1.2. Дозвукові струмені
Існує критичний початковий тиск газу перед соплом, нижче якого витікання газу із сопла буде відбуватися з дозвуковою швидкістю
де
к - адіабатична стала, що дорівнює 1,6 для
одноатомних; 1,4 - для двоатомних і 1,3 -
для багатоатомних газів
-
тиск навколишнього середовища.
Для кисню ркпроч «0,189 МПа при звичайному для навколишнього середовища тиску 0,1 МПа.
При тиску перед соплом рнавк > р%ч і в циліндричному чи соплі, що конічно збігається, швидкість на виході із соплам^ стає відповідною швидкості звуку у витікаючому середовищі.
где R' = 8319/М - питома газова постійна; Тпоч - температура газу перед соплом; М -молекулярна маса газу.
Швидкість
витікання дозвукового газового струменя
при
,
без врахування втрат статичного
тиску газу у соплі на тертя і місцеві
опори, становитиме
где рпоч - густинність газу перед соплом.
Відповідно тиск газу на виході із сопла
а його густинність
При
розширення газу у соплі відбувається
адіабатично і
Рвих ~ Рнавк' густинність газу на виході із сопла буде
а температура -
За виразами (1.6) - (1.8) можна розрахувати, наприклад, параметри витікаючих струменів при продувці в томасівському і малобесемерівському процесах.
За межами сопла дозвуковий струмінь взаємодіє з навколишнім середовищем: атмосферою конвертера, як при малому бесемеруванні з розташуванням сопла вище рівня ванни, або з атмосферою утвореної газової бульби, як у томасівському процесі і при малому бесемеруванні з розташуванням сопла нижче рівня ванни.
Оскільки в обох випадках навколишнє середовище має більш високу температуру і, отже, меншу густинність газу, то витікання струменя у навколишнє середовище відбувається в неізотермічному режимі, який характеризується параметром неізотермічності:
Швидкість газу на виході із сопла досить велика, щоб критерій Рейнольдса струменя
И
Динамічна в’язкість газу, що витікає, більшою за критичну величину Rе > 2000 . Тому струмінь, що витікає, буде турбулентним.
Склад навколишнього газу для різних конвертерних процесів, наведених нижче, і РНІІвк розраховується за правилом адитивності густинності складових газу, з урахуванням їх об'ємних концентрацій. В процесі продувки в конвертері температура ванни зростає і, відповідно, зростає температура навколишнього середовища, яка у першому наближенні може дорівнювати температурі ванни. Густинність же навколишнього середовища, при збільшенні його температури, зменшується і, відповідно, зменшується величина параметра неізотермічності.
Якщо газовий турбулентний струмінь витікає в необмежений стінками, затоплений (нерухоме навколишнє середовище), заповнений газом простір, то, в результаті змішування газів струменя і навколишнього середовища, швидкість газу на осі струменя змінюється так, як показано на рис. 1.3, а. Існує початкова ділянка довжиною lпоч, у межах якої швидкість на осі струменя залишається відповідною швидкості газу на виході із сопла (wвісь = wвих), а нижче по потоку швидкість на осі зменшується за законом
де х - відстань від сопла точки, що розглядається на осі струменя.
Найчастіше довжини lпоч виражають не в абсолютних одиницях, а відносно вихідного
діаметра сопла
Для дозвукового турбулентного затопленого неізотермічного струменя
а напівкут розкриття меж струменя дорівнює
і, таким чином, зі зменшенням параметра неізотермічності далекобійність
газового струменя збільшується.
Фактично в умовах конвертера дуттєві струмені витікають у простір, обмежений стінками конвертера вище рівня ванни або поверхнею газової бульби, якщо струмінь витікає, під рівень ванни, при цьому рухається навколишнє середовище. Закономірності поведінки таких струменів вивчені ще недостатньо і в першому наближенні можна користуватися виразами (1.10) - (1.12).
У поперечному перерізі турбулентного затопленого неізотермічного струменя швидкість газового потоку максимальна на осі струменя і при збільшенні відстані від осі г зменшується до нуля на відстані r = R, де R - радіус, на якому знаходяться межі струменя
Для опису зміни швидкості IV у поперечному перерізі за межами початкової ділянки використовується вираз Шліхтинга
або вираз
де kw, - постійна для даної величини р , величина якої зменшується від 100 при р =0,7 -1,0 до 50-60 прир>10.
У зв'язку з недостатньою визначеністю величини kw зручніше користуватися виразом (1.14).
Динамічний
тиск на осі струменя
пов'язаний з динамічним тиском на виході
із сопла
виразом
а в поперечному перерізі струменя за межами початкової ділянки динамічний тиск (рw2) змінюється за профілем Шліхтинга
Внаслідок масообміну турбулентного струменя з навколишнім середовищем останній ежектується у газовий потік і його масові витрати Gна відстані х збільшуються, в порівнянні з вихідним Gвих, за рівнянням
KG - деяка стала, що дорівнює KG = 0,28 - 0,32.
Оскільки в конвертерних процесах дуття містить кисень, а навколишнє середовище -продукти окислення вуглецю, в тому числі монооксид вуглецю, то останній згоряє у кисні дуття й утворюється високотемпературний факел палаючого газу, який містить як гази, що входять до складу дуття (02, N2, Аг, С02, Н20), так і продукти горіння (СО2, Н20).
Рафінування конвертерної ванни, таким чином, здійснюється не газом, витікаючим із дуттєвого пристрою, а газом того складу, який контактує з металом конвертерної ванни. Оскільки в цій суміші головним окислювачем є кисень, що міститься у деякій концентрації, то це не заважає записувати окислювальні реакції, що протікають за участю газової фази, використовуючи як реагент саме О2.
Горіння у струмені дещо змінює газову динаміку дуттєвих струменів внаслідок зміни її температури в результаті горіння. Експерименти показують, що в параметрі неізотермічного плину у якості рнавк повинна бути використана густинність продуктів горіння. Складність і недостатнє знання цих процесів дає змогу в першому наближенні рекомендувати для розрахунків, все-таки, вираз (1.9).
Якщо газовий турбулентний струмінь несе тверді чи рідкі дисперговані частинки, наприклад, порошкоподібне вапно чи рідке паливо, то закономірність руху струменя з диспергованою фазою змінюється. Зокрема, довжина початкової ділянки стає рівною.
де Х=G / Gвих - масова концентрація диспергованої фази; Стп - масові витрати диспер-гованої фази через сопло.
При Х—> 0 довжина початкової ділянки ; lпоч —> 6, як для суто газового струменя.
Газові струмені, що несуть дисперговану фазу, формуються шляхом введення останньої у газовий потік, що тече по трубопроводу до сопла. Дисперговані частинки поступово розганяються у потоці газу за рахунок його кінетичної енергії і їх швидкість wр співвідноситься зі швидкістю газу у трубопроводі wmp відповідно до виразу
де
-
показник тертя; с'f - коефіцієнт тертя;
сf- - коефіцієнт опору форми частинок;
рр, р - густинність речовини частинки і
газу.
Величина показника тертя може бути визначена за виразами
де
;
dр - розмір частинок; dтр - діаметр
трубопроводу, а при кр > 161
f= 0,04,
якщо розмір частинок dр >100 мкм і вони мають, внаслідок цього, досить велику інерцію. Для частинок з dр < 100 мкм
Для досягнення сталої швидкості частинок при русі по трубопроводу необхідна значна
величина
критерію Рейнольдса по частці
,
де η - динамічна в'язкість газу.
Пр;і концентрації диспергованих частинок у газовому потоці х < 1 для цього Rekpp повинно бути
а при x > 1
При густинності частинок, що перевищують на три порядки густинність газу, згідно з (1.20) і (1.22) швидкість частинок у трубопроводі досягає 40-50% від швидкості газу. Експериментально на виході із сопла вона складає близько 40% від швидкості витікаючого газу.
За межами сопла швидкість руху частинок внаслідок більшої, ніж у газу, густинності, і тому інерції, зменшується повільніше, ніж газу, і на деякій відстані від сопла може стати більшою, ніж швидкість газу.
Експерименти показують, що взаємодія з конвертерною ванною газового струменя, що несе дисперговану фазу, може бути розрахована з використанням усереднених по потоку швидкості динамічного напору і густинності.
