1.1.3. Мета і завдання державного екзамену з дисципліни „Потенціал і розвиток підприємства”

Метою державного екзамену з дисципліни є перевірка сформованості у майбутніх економістів системного підходу до формування, оцінювання й розвитку потенціалу підприємства в ринкових умовах господарювання на основі опанування комплексом знань про теоретичні засади, сучасні методи та методики управління окремими складовими потенціалу підприємства та його сукупністю.

На державному екзамені з дисципліни студент має показати знання щодо:

• визначення сутності «потенціалу підприємства», розробки видової класифікації потенціалів, визначення їхньої ролі в управлінні та державному регулюванні економічних процесів;

• методологічних підходів і методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу сучасних підприємств, визначення прикладних моделей вимірювання, оцінки та забезпеченості стратегічних конкурентних переваг;

• принципів, методів і нормативно-методичних положень оцінки потенціалу підприємства як динамічної поліструктурної виробничо-господарської та соціальної системи;

• розрахунків ринкової вартості земельних ділянок, будівель, споруд та інших складових нерухомості;

• методичного інструментарію оцінки вартості машин та обладнання, рівня їх фізичного, функціонального, технологічного та економічного старіння;

• зарубіжного досвіду та вітчизняних підходів до оцінки нематеріальних активів як провідної складової потенціалу сучасних підприємств;

• методологічних підходів до ринкової оцінки потенціалу управлінського і техніко-технологічного персоналу та його впливу на вартість підприємницьких структур;

• алгоритму та оціночній процедурі визначення вартості бізнесу та втілених у ньому потенційних можливостей.

Перелік фахових практичних вмінь, що перевіряються в ході складання державного екзамену з дисципліни:

- визначення меж економічної організації;

- оцінка повноти інформації та процедури її збирання;

- формування методичного апарату та інструментарію діагностичного процесу;

- використання графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства;

- оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства;

- оцінювання потенціалу підприємства з погляду параметрів його поточної і ринкової вартості;

- оптимізація використання ресурсного потенціалу підприємства.

1.1.4. Мета і завдання державного екзамену з дисципліни „Проектний аналіз”

Метою державного екзамену з дисципліни є перевірка сформованості у майбутніх економістів системного уявлення про принципи, методи та засоби прийняття рішень, що дозволяють найбільш раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення суспільних та особистих потреб (концепції, методології, підходи та критерії визначення, порівняння, обґрунтування альтернативних інвестиційних рішень та проектів за умов обмеженості наявних ресурсів).

На державному екзамені з дисципліни студент має показати знання щодо:

• основних концепцій, понять, методів і підходів, які використовуються в світовій практиці при аналізі проектних рішень;

• найважливіших проблем, пов'язаних з реалізацією проектів на національному, регіональному, галузевому та внутрішньофірмовому рівнях;

• процедур, прийомів та методів, які використовуються міжнародними, державними та приватними організаціями при розробці та аналізі проектів;

• термінології, основних понять, якими користуються у практиці ділового спілкування при підготовці та здійсненні проектів;

• існуючих аналітичних підходів та інструментарію, потрібних для проведення передпроектних заходів;

• найважливіших чинників та критеріїв, які мають враховуватися на різних стадіях життєвого циклу проекту;

• можливостей використання економіко-математичних методів та ЕОМ для вирішення завдань проектного аналізу.

Перелік фахових практичних вмінь, що перевіряються в ході складання державного екзамену з дисципліни:

• комплексна діагностика умов впровадження проекту на макро- та мікрорівні;

• визначення альтернативної вартості ресурсів в умовах їх обмеженості;

• визначення цінності проекту з урахуванням маржинальної природи зміни вигод та затрат;

• планування вигод від проекту та затрат на його реалізацію;

• визначення зміни вартості грошей у часі;

• розрахунок грошового потоку за проектом;

• аналіз доцільності реалізації проектних рішень за формалізованими та неформальними критеріями;

• аналіз чутливості результуючих показників проекту до зміни впливових показників;

• врахування впливу інфляційних процесів при оцінці фінансових результатів проекту;

• оцінка та порівняння альтернативних проектів з різним терміном дії;

• оцінка динамічності проекту з урахуванням зміни структуроутворюючих факторів;

• ідентифікація ступеню ризикованості умов, в яких приймається рішення щодо впровадження інвестиційного проекту.