Лекція 10

Переважно,в початковий період розробки газового родовища, приуроченого до пластової водонапірної системи тиск падає як при газовому режимі. Тривалість цього періоду збільшується із розмірами родовища, а також залежить від темпу відбору газу, продуктивності відкладів, та характеристик законтурної частини родовищ. Сповільнення надходження води в газові родовища пов’язане з:

• Наявністю граничного gradP у водоносному пласті

• Розгазування пластових вод при зниженні тиску

• Погіршення проникності пористого середовища в області початкового контуру газоносності

• Розбухання глин в заглинізованих пластах при контакті їх з водою

Як показує досвід розробки, водонапірний режим починає проявлятись після зниження пластового тиску від 3 до30% від .

З промислової практики також відомо коли вода почала надходити тільки на заключній стадії розробки родовища.

У випадку введення в пласт додаткової енергії реалізується газовий або газонапірний режим або їх поєднання. В процесі розробки по мірі відбору газу можливий прояв різних режимів і їх поєднання.

Визначення за промисловими даними режиму розробки газових родовищ

Для оцінки режиму розробки родовища та особливостей його проявів за пром. даними будують залежність

. - середньозважений за поточним газонасиченим об’ємом порового простору тиск на певний момент часу t.

Для газового режиму у випадку нестисливих колекторів названа залежність є прямолінійною і відтинає на осі абсцис відрізок, який рівний початковим запасам газу

Для колекторів, що деформуються при зниженні пластового тиску ця залежність розміщується вище відповідної лінії при відсутності деформації порід, що пояснюється зниження в часі порового об’єму в покладі.

При водонапірному режимі ця залежність в початковий період відбору газу практично збігається з лінією газового режиму. Надходження води в газонасичену частину пласта сповільнює темпи падіння падіння . Тому з даного моменту часу дана залежність водонапірного режиму відхиляється від газового і розміщується вище. А в заключний період в зв’язку із зменшенням запасів газу в газонасиченій частині пласта і викликаного цим зменшення відтинає на осі абсцис відрізок, що відповідає в обводненій частині пласта.

Зменшення темпу відбору газу в заключний період розробки родовища може призвести до стабілізації або навіть до його зростання. При невеликих розмірах родовища і високій активності пластових вод після зниження на деяку величину можливе стабілізування на певному рівні.

В практиці розробки газових родовищ бувають випадки, коли залежність характеризується прямою лінією при водонапірному режимі, однак вона розміщується значно вище лінії газового режиму.

Для правильного встановлення режиму розробки та закономірностей розробки продуктив відкладів потрібно використовувати додаткові дані:

1. Дані про зміну в часі (положення статичного рівня рідини і вибійної є в п’єзометричних свердловинах

2. Результати промислово-геофізичних досліджень видобувних і контрольних свердловин для визначення поточного положення контуру газоносності і газонасичених і обводнених інтервалів.

3. Дані про зміну в часі дебітів газу, води, водного фактору, мінералізації пластової води, їх складу.

4. Результати газогідродинам досліджень св.-н на стаціонарному і нестаціонарному режимах фільтрації

5. Дані про зміну в часі питомого видобутку складу і фізикохім властивостей конденсату.

Про прояв водонапірного режиму свідчить зниження тиску (рівня води), підвищення в п’єзометричних свердловинах, переміщення газоводяного контакту, зростання водного фактора, підвищення мінералізації в інших компонентів.

У випадку газоконденсатного родовища про прояв водонапірного режиму свідчить зростання видобутку конденсату, зростання густини видобувної рідини.

Підвищення газовилучення з газових родовищ в умовах газового режиму

Фактори, що впливають на газовилучення з газових родовищ в умовах газового режиму

Коеф газовіддачі характеризує ступінь вилучення газу з родовища і є відношенням кількості видобутого газу до його початкових запасів

Залежності для визначення коеф газовіддачі можна отримати використовуючи р-ня матер балансу для газового родовища при газовому режимі:

Підставляючи в р-ня (2) значення початкових і залишкових запасів газу отримаєм вирази для визначення коефгазовіддачі для газового і газоконд родовищ при газовому режимі:

Аналізуючи отримані залежності отримуємо, що коеф кінцевої газовіддачі при газовому режимі залежить в основному від поточного і кінцевого пластового тиску.

Для умов конкретного родовища коеф кінцевої нафтовіддачі буде тим вищий чим нижче значення пластового тиску.

Значення кінцевого відповідає межі рентабельного відбору газу, яку знаходять за технічними розрахунками.

Для оцінки кінцевого коеф газовіддачі при проектуванні газового родовища використовують наступні аналітичні залежності:

Н – середня глибина залягання родовища, м

Коеф кінцевої газовіддачі знайдений з використанням залежностей (5-8) характеризує газовіддачу на момент припинення подачі газу в газопровід. Дані отримані по газових родовищах, розробку яких закінчено або знаходяться на заключних стадіях коеф коливається в досить широких межах , становлячи в середньому

Методи збільшення газовіддачі

Коеф кінцевої газовіддачі пр. газовому режимі залежить від:

1. Геологічної характеристики родовища;

2. Умов розробки родовища;

3. Технологічних умов (віддаль до споживача і умови підготовки)

На коеф газовіддачі найбільш істотно впливає геологічна характеристика родовища - коеф газовіддачі зменшується за наступних факторів:

1. З ростом Н залягання газоносних відкладів

2. Зростання ступеня неоднорідності колекторських властивостей

3. Погіршення продуктивних характеристик родовища

4. У випадку деформації колекторів при зниженні пластового тиску

Мінімалізація значень пластового тиску сприяють:

• Рівномірне відпрацювання продуктивних відкладів у плані і розрізі

• Збільшення k при вибійної зони св-н у випадку низько проникних колекторів

• Зменшення у св-х шляхом застосування компресорних агрегатів з низьким тиском на вході

Крім того для видобування защемленого газу на заключній стадії розробки родовищ мож застосовувати різноманітні витісню вальні агенти, або у випадку тріщинуватих пластів треба підтримувати тиск на певному рівні.

Методи прогнозування кінцевого газовилучення родовищ за промисловими даними

На стадії проектування розробки родовища, коеф кінцевого газовилучення визнач за прогнозним значенням у родовищі.

У зв’язку з тим, що коеф нафтовіддачі залежить від багатьох факторів геолог і умов розробки родовища, значення кінцевого коеф газовилучення уточнюють за промисловими даними

Для цього на практиці використовують методи:

1. «Крива середньої продуктивності»

2. «Метод прямої лінії»

Підвищення газовилучення з газових родовищ при водонапірному режимі.

Визначення коеф. газовилечення газових родовищ в умовах водонапірного режиму

Особливості формування залишкової газонасиченості продуктивних відкладів в умовах прояву водонапірного режиму.

Більшість газових родовищ приурочено до пластових водонапірних систем і розробляється в умовах надходження в газову частину пласта крайових або підошовних вод.

Розробка газових родовищ при водонапірному режимі хар-ся неповним витісненням газу водою з пористого середовища і нерівномірне переміщення газоводяного контуру.

Залежно від фізико літологічних характеристик пласта коеф. залишкової газонасиченості змінюється від 0,1 до 0,5. Вибіркове просування пластової води по площі газоносності викликане неоднорідною будовою і нерівномірним дренуванням газоносних пластів.

Вибіркове просування пластової водипризводить до:

1. Передчасного обводнення св.-н, які розміщені на водо небезпечних напрямках аж до повного відкладання всіх видобувних св.-н при наявності ще значних запасів газу в газових частинах пласта.

2. Вода обходить і відключає за фронтом витіснення окремі ділянки пласта з початковою газонасиченістю.

В обводненій зоні залишається, як мікрозамкнений газ в результаті неповного витіснення газу водою з пористого середовища, так і макрозащемлені об’єми газу, що зумовлені нерівномірним запасом і проявом граничного градієнту тиску в мало проникних прошарках при фільтрації газу і води.

Макрозащемлення газу сприяє зниженню відбору газу із моменту появи води в продукції, проведення ізоляційних робіт в результаті макро- і мікрозащемлення газу зниження коеф. кінцевого газовилучення при водонапірному режимі.

За промисловими даними коеф. кінцевого газовилучення при водонапірному режимі може змінюватися від 40 до 98%, в середньому складатиме 70-80%.