- •2. Стисла фізико-географічна характеристика району розташування діючого об’єкТа
- •2.1. Кліматична характеристика району розташування об’єкту
- •2.2. Геологія району розташування
- •2.3. Ґрунтові води району розташування
- •2.4. Характеристика флори і фауни району розміщення об'єкту
- •2.5. Наявність об'єктів природно-заповідного фонду
- •3. Загальна характеристика об'єкту
- •4. Відходи виробництва, їх знешкодження та утилізація
- •Відомості про склад і властивості небезпечних відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров’я людини
- •4.1. Оцінка впливів на навколишнє середовище відходів
- •Відходи іі класу небезпеки
- •5. Оцінка впливів господарської діяльності
- •5.1. Клімат і мікроклімат
- •5.2. Повітряне середовище
- •5.2.1. Перелік видів та обсягів забруднюючих речовин, які викидаються
- •5.2.2. Обґрунтування повноти і достовірності вихідних даних (г/с, т/рік)
- •5.2.3. Заходи щодо регулювання шкідливих викидів при несприятливих
- •5.2.4. Розрахунок рівня забруднення атмосфери
- •5.2.5. Аналіз рівня забруднення атмосфери
- •5.2.6 Аналіз відповідності запланованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом до встановлених
- •5.2.7 Оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях
- •5.2.8. Організація моніторингу стану атмосферного повітря,
- •5.2.10. Оцінка шумового навантаження та вібрацій
- •5.2.11. Оцінка впливу теплових викидів, ультразвуку, електромагнітного і іонізуючого випромінювання на навколишнє середовище
- •5.3. Геологічне середовище
- •5.3.1 Оцінка впливу на геологічне середовище
- •5.4. Водне середовище
- •5.4.1. Поверхневі води
- •5.4.2. Гідрогеологічні умови
- •5.4.3. Кар'єрний водовідлив
- •5.4.4. Оцінка впливу на гідросферу
- •5.5. Ґрунти
- •5.5.1 Оцінка впливу на грунти
- •5.6. Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти
- •5.6.1 Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6. Оцінка впливів господарської діяльності
- •7. Оцінка впливів господарської діяльності
- •8. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •Заява про екологічні наслідки господарської діяльності
5.2.5. Аналіз рівня забруднення атмосфери
Розрахунок приземних концентрацій проводився для найбільш несприятливих метеорологічних умов при найбільшій кількості викидів забруднюючих речовин. Тому максимальна приземна концентрація в розрахунковій точці спостерігається рідко. Методика розрахунку приземних концентрацій показує, що для утворення приземних концентрацій необхідно сполучення декількох умов. Значення швидкості вітру повинно відповідати середньозваженій швидкості для цієї точки, температура зовнішнього повітря повинна відповідати розрахунковій, а кількість забруднюючих речовин – максимальному одночасному завантаженню устаткування, при якому має місце найбільше виділення забруднюючих речовин.
Розрахунок розсіювання приземних концентрацій шкідливих речовин виконувався з урахуванням фонових концентрацій. На меті ставиться визначення у розрахунковій точці найбільшої концентрації.
Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на підприємстві запропоновано здійснити комплекс заходів, реалізація яких дозволить при мінімальних витратах знизити викиди забруднюючих речовин і досягти рівня, який не перевищує граничнодопустимих концентрацій.
Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин в районі розміщення об’єкту прийняти відповідно даним, які надані Кременчуцькою ЛСЗА (Додаток).
Для міст (з населенням до 250 тис. чоловік) та інших населених пунктів, у яких не проводяться регулярні спостереження за забрудненням атмосфери, у випадку відсутності значних промислових джерел викидів, беруться величини фонових концентрацій для основних загальнопоширених забруднювальних речовин відповідно до п. 4.8 Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.07.2001 р. № 286 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2001 р. за № 700/5891. Для інших забруднюючих речовин (при неможливості визначення фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення множенням коефіцієнта 0,4 на величину максимальної разової граничнодопустимої концентрації відповідної речовини.
Таблиця 5.3
Величини фонових концентрацій для інших забруднювальних речовин
№ з/п |
Забруднююча речовина |
Фонова концентрація |
найменування |
в долях ГДКм.р. |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
Оксид вуглецю |
0,7206 |
2 |
Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту) [NO+NO2] |
0,1855 |
3 |
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа) |
0,1327 |
4 |
Сірки діоксид |
0,0054 |
5 |
Вуглеводні граничні |
0,4 |
6 |
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (пил неорганічний з вмістом двоокису кремнію 20-70%) |
0,4 |
В зв’язку з тим, що дослідно-промислова дільниця не входить в санітарну класифікацію підприємств, виробництв та будівель, для яких встановлюються нормативна санітарно-захисна зона (СЗЗ), зона впливу розглядає мого об’єкту встановлена на підставі розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в приземному прошарку атмосфери.
В якості розрахункових прийняті контрольні точки №№ 1-8, розміщені на межі розрахункової СЗЗ об’єкта, що дорівнює 300 м.
З метою визначення показників стану атмосферного повітря на межі найближчого населеного пункту, в якості розрахункових також прийняті точки №№ 9-10. Найближчим населеним пунктом являється с. Бондари, розташоване на північному заході від дослідно-промислової дільниці на відстані 0,7 км.
Результати розрахунків розсіювання наведено в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4
Результати розрахунків розсіювання забруднюючих речовин
Найменування забруднюючих речовин |
Приземні концентрації, в долях ГДК |
|||||
без фону |
з урахуванням фону |
|||||
максимальна концентрація |
на межі СЗЗ |
на житловій забудові |
максимальна концентрація |
на межі СЗЗ |
на житловій забудові |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Оксид вуглецю |
0,14 |
0,021 |
0,009 |
0,86 |
0,740 |
0,729 |
Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту) [NO+NO2] |
2,31 |
0,341 |
0,149 |
2,5 |
0,527 |
0,335 |
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа) |
0,57 |
0,102 |
0,045 |
0,7 |
0,235 |
0,178 |
Продовження таблиці 5.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сірки діоксид |
0,14 |
0,022 |
0,010 |
0,15 |
0,027 |
0,015 |
Вуглеводні граничні |
0,1 |
0,018 |
0,008 |
0,5 |
0,416 |
0,407 |
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (пил неорганічний з вмістом двоокису кремнію 20-70%) |
0,9 |
0,140 |
0,056 |
1,3 |
0,535 |
0,441 |
Група сумації №31 |
2,3 |
0,362 |
0,159 |
2,5 |
0,553 |
0,350 |
Для оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту) [NO+NO2], речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (пил неорганічний з вмістом двоокису кремнію 20-70%) та групи сумації №31максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин перевищують 1 ГДК, але спостерігаються на території підприємства і не виходять за границю нормативної СЗЗ, що допускається санітарними нормами. Допускається перевищення максимальної приземної концентрації на 30 % від ГДКр.з. відповідно до «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць».
Результати розрахунків розсіювання забруднюючих речовин показали, що на відстані 300 м. перевищень граничнодопустимих концентрацій не спостерігається ні по одній забруднюючій речовині. Тому СЗЗ для дослідно-промислової дільниці ТОВ «Біланівський ГЗК» приймається 300 м., що відповідає 3 класу санітарної класифікації відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, м. Київ, 1996 р.».
Результати розрахунків розсіювання забруднюючих речовин та карти розсіювання наведені у Додатку.
Згідно з нормативно-технічною документацією нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечує раціональне використання і відтворення природних ресурсів за умови сталого розвитку господарської діяльності.
