4. Роздрібні

204. Найважливішими у зовнішньоторговельній практиці є ціни:

1. довідкові

2. прейскурантні

3. біржові +

4. Оптові

205. Витрати, пов’язані з підготовкою та отриманням документів про вивіз товарів з країни, завжди оплачує:

1. імпортер товару

2. експортер товару +

3. за згодою сторін

4. за умовами контракту

206. Як назвати ситуацію, що склалася на ринку, збіг обставин чи стан речей, здатних впливати на господарську діяльність конкретного підприємства і розвиток економіки в цілому?

1. кон’юнктура ринку +

2. біржова ціна

3. експорт товару

4. імпорт товару

207. За допомогою яких методів проводиться отримання маркетингової інформації?

1. анкета, інтерв’ю

2. математичний, графічний

3. польовий, лабораторний

4. опитування, спостереження, експеримент, імітаційне моделювання +

208. Джерелом системи заходів, що дозволяє підприємству отримати адекватну ринковому середовищу основу для прийняття управлінських рішень, є:

1. дані державної політики

2. дані, що зібрані фірмою

3. маркетингова інформація +

4. дані для оцінки ефективності заходів

209. До напрямків маркетингових досліджень відносять:

1. дослідження середовища маркетингу товарів, конкурентів, ринку +

2. що купується і ким купується

3. мотиви вибору конкретного товару

4. де купується: місце покупки

210. Які фактори враховуються під час вибору методу прогнозування?

1. час на проведення опитування

2. час на підготовку прогнозу та необхідний рівень точності прогнозу +

3. час на проведення спостереження

4. час на проведення експерименту

211. Чутливість покупців до змін цін буде нижчою, якщо:

1. на ринку існує безліч схожих товарів

2. споживачі можуть довго зберігати даний товар +

3. товар не має аналогів на ринку

4. забезпеченість товаром за попередніми (нижчими) цінами

212. Різновидом оптових цін у ринковій економіці є:

1. біржова ціна +

2. аукціонна ціна

3. комісійна ціна

4. довідкова ціна

213. Від дотримання яких вимог залежить результативність і ефективність маркетингових досліджень?

1. дослідження носять випадковий характер

2. дослідження повинні носити комплексний і систематичний характер, відповідно до принципів чесної конкуренції +

3. цілей і задач

4. дослідження інформації

214. Вихідним пунктом маркетингового дослідження є:

1. збір інформації

2. добір джерел інформації

3. точне формулювання його цілей і задач +

4. звіт про результати дослідження

215. Одним з найважливіших елементів кон’юнктурних досліджень попиту і пропозиції є:

1. оцінка місткості ринку і попиту на товар +

2. співвідношення між ціною та обсягами збуту

3. критерій прибутку

4. товарна і збутова політика

216. До методів кон’юнктурних досліджень належать:

1. методи економічного загальносистемного аналізу

2. економічні і математичні методи

3. економіко-статистичні і методи математичної статистики

4. методи економічного загальносистемного аналізу, економічні і математичні методи, економіко-статистичні і методи математичної статистики +

217. Аналіз кон’юнктури виконується за такими напрямками:

1. аналіз динаміки і циклічності економічних процесів

2. аналіз загальногосподарської кон’юнктури

3. дослідження попиту і пропозиції

4. аналіз динаміки і циклічності економічних процесів, аналіз загальногосподарської кон’юнктури, дослідження попиту і пропозиції +

218. До показників ділової активності і комерційного ризику відносять:

1. обсяг, кількість, частоту і динаміку угод, індекси ділової активності, макроекономічні показники, виробничі (торгові) можливості пропозиції, збутові можливості, рівень комерційного ризику +

2. співвідношення попиту і пропозиції

3. обсяг, кількість продукції для реалізації

4. територіальну структуру ринку

219. До показників кон’юнктури ринкового попиту відносять:

1. середні показники, показники варіації

2. обсяги, структуру, диференціацію і динаміку попиту, ціни, еластичність, функціональні можливості попиту (місткість ринку) +

3. форми кон’юнктурної хвилі

4. темпи і вектори зростання (спаду)

220. Держава закуповує продукцію у сільськогосподарських виробників за такими цінами:

1. виробничими

2. закупівельними +

3. оптовими

4. роздрібними

221. Сільськогосподарські підприємства розраховуються з підприємствами переробної промисловості за такими цінами:

1. закупівельними

2. розрахунковими +

3. роздрібними

4. договірними

222. На вироби підприємств м’ясо-молочної промисловості діють такі ціни:

1. регульовані

2. договірні

3. фіксовані

4. регульовані та договірні +

223. Зі збільшенням відстані перевезень собівартість 1 т/км:

1. збільшується

2. зменшується +

3. не змінюється

4. збільшується на окремий відсоток

224. Нині на тарифи автомобільного транспорту найбільшою мірою впливають:

1. вартість пального та нафтопродуктів +

2. заробітна плата водіїв

3. тарифи залізничного транспорту

4. тарифи річкового транспорту

225. Сільськогосподарські підприємства розраховуються з плодово-овочевими комбінатами за такими цінами:

1. роздрібними

2. розрахунковими +

3. закупівельними

4. оптовими

226. На плодово-овочеві консерви, як правило, встановлюються такі ціни:

1. вільні +

2. регульовані

3. фіксовані

4. вільні та регульовані

227. Вантажі, які перевозять автомобільним транспортом, поділяють на таку кількість класів:

1. п’ять

2. чотири +

3. три

4. два

228. Сільськогосподарські підприємства купують мінеральні добрива у підприємств-виробників за такими цінами:

1. вільними та договірними +

2. регульованими

3. фіксованими

4. фіксованими та регульованими

229. На вироби швейної промисловості встановлено такі ціни:

1. вільні, договірні +

2. регульовані

3. регульовані та вільні, договірні

4. фіксовані

230. Тарифи, що діють у межах однієї залізниці, називаються так:

1. місцеві +

2. пільгові

3. виключні

4. розрахункові

231. З класів вантажів, які перевозять морським транспортом, найбільший тариф має такий:

1. 8

2. 10

3. 8

4. 14+

232. В Україні лише за договірними вільними цінами реалізують такі вироби:

1. цукор

2. овочі +

3. молоко

4. хліб

233. Ціна виробів підприємств масового харчування складається з таких елементів:

1. вартості сировини та прибутку підприємств масового харчування

2. закупівельної ціни сировини та прибутку

3. вартості сировини та заробітної плати працівників

4. роздрібної ціни на сировину та націнки підприємств масового харчування +

234. Для підприємств сільського господарства встановлено такі ціни на паливо та будівельні матеріали:

1. фіксовані

2. регульовані

3. вільні

4. регульовані та вільні +

235. Тариф на перевезення вантажів залізницею складається з таких елементів:

1. собівартості

2. прибутку

3. собівартості, прибутку та надбавки +

4. собівартості та надбавки

236. Собівартість перевезення вантажів буде найбільшою, якщо використовують такий вид транспорту:

1. автомобільний+

2. залізничний

3. річковий

4. морський

237. Вільну договірну ціну встановлює:

1. держава

2. торговельне підприємство

3. виробник

4. торговельне підприємство та виробник +

238. На послуги, що надаються підприємствам сільського господарства, встановлюються такі ціни:

1. вільні договірні +

2. регульовані

3. фіксовані

4. фіксовані та вільні

239. Вантажі, які перевозять морським транспортом, поділяють на таку кількість класів:

1. 4

2. 6

3. 8

4. 14+