1.3 Організація проведення податкових перевірок і звірок як основного способу здійснення податкового контролю

Законодавчо встановлено, що контролюючі органи право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (рис. 1.3). Крім того, органи ДПС можуть проводити зустрічні звірки, які не є перевірками.

Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового контролю — це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування.

Рис. 1.3. Види податкових перевірок*

* Джерело: складено автором на основі [1]

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника податкової та направлення на її проведення, без присутності платника. Їй підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Загалом оцінюючи значення камеральної перевірки, можна сказати, що вона є важливою, адже дає змогу виявити можливі помилки, допущені платниками при заповненні. У той же час, враховуючи тенденції до зростання кількості декларацій, поданих в електронному вигляді та уніфікованість декларацій, доцільним було б розроблення програмного забезпечення, яке дало б змогу проводити камеральні перевірки в автоматизованому режимі, тим самим унеможливлюючи вплив людського фактора і вивільняючи людські ресурси для виконання інших завдань.

Про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом керівника контролюючого відповідного рівня.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальні перевірки проводяться на підставі декларацій та розрахунків, фінансової, статистичної та бухгалтерської звітності, а також первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Крім того, у ході документальної перевірки використовується отримана органами податкової служби інформація та документи, у тому числі отримана за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Платники податків з незначним ступенем ризику щодо несплати податків та зборів включаються до плану-графіка проведення документальних планових перевірок не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Орієнтація на ступінь ризику при призначенні документальних планових перевірок дає контролюючми органам можливість концентрувати свою увагу на тих платниках, щодо яких існує ризик ухилення від оподаткування замість того, щоб хаотично перевіряти усіх платників. Такий підхід дозволяє підвищити ефективність податкового контролю та водночас слугує певним стимулом для законослухняних платників податків, адже контролюючі органи не заважають здійсненню їх господарської діяльності.

Юридичні особи, що звільнені від сплати податку на прибуток до 2016р., та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.

ПКУ забороняє проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, перевірки своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки оформлюється наказ керівником контролюючого органу.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- якщо виявлено факти, які свідчать про порушення податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи та у випадку, якщо платник не подав письмового роз’яснення протягом 10 днів;

- якщо платник не подав вчасно декларацію чи розрахунки;

- якщо платник подає уточнюючий розрахунок за період, за який проводиться перевірка контролюючими органами;

- якщо виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях, і платник протягом 10 днів не надав письмового розяснення;

- якщо платник подав заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, у яких вимагає перегляду результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення при умові, що платник податків посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, і їх дослідження можливе лише при проведенні перевірки.;

- при процедурах реорганізації платника, припинення підприємницької діяльності фізичної особи, банкрутства, тощо;

- якщо платник подає декларацію у якій вказана сума бюджетного відшкодування ПДВ на 100 тис. грн.. і більше;

- якщо на платника подана скарга щодо порушення правил заповнення податкової накладної або її ненадання, (якщо платник не надав роз’яснення протягом 10 робочих днів);

- отримано рішення суду про проведення перевірки;

- якщо податковий орган вищого рівня виявив порушеня у правилах проведення перевірки або її неповноцінне проведення.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником податкового органу рішення про її проведення та за наявності вищенаведених обставин для проведення документальної перевірки. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі документів та даних, наданих платником податків або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Така перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому під розписку копії наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

При цьому присутність платників не обов'язкова, але за наявності бажання платника – можлива.

Фактичною перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських та інших об’єктів платника.

Предметом перевірки є дотримання платником порядків розрахункових операцій, наявності усіх необхідних патентів і свідоцтв, дотримання законодавства щощо укладення трудового договору і оформлення трудових відносин.

Підрозділ контролюючого органу, який очолює документальну чи фактичну перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків. Доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення перевірок.

Наявність доперевірочного аналізу можна охарактеризувати як позитивне явище, адже він дає можливість виявити проблемні питання, які виникають у контролюючих органів щодо платника та зосередити всю увагу на них під час проведення перевірки, що сприяє підвищенню її ефективності.

Для проведенняперевірки платника податків виписується направлення на перевірку в 1 примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- отримання інформації про можливе порушення правил ведення касових операцій, відсутність необхідних патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби,

- при зверненні покупця про порушення платником равил ведення касових операцій, відсутність необхідних патентів, ліцензій;

- неподання вчасно звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, або подання їх з нульовими показниками;

- отримання інформації про порушення законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання і транспортування алкогольної і тютюнової продуції ;

- отримання інформації про працю найманих осіб без належного оформлення, або здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без відповідного оформлення.

Фактична перевірка, яка здійснюється за результатами попередньої перевірки, може бути проведена протягом року з дати підписання акта попередньої перевірки

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами податковихорганів може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Характеризуючи строки проведення податкових перевірок (табл. 1.1), можна сказати, що вони є виправданими і логічними, адже враховують як вид перевірки, приділяючи нийбільше уваги плановим перевіркам (це пов’язано з тим, що планові перевірки проводяться відповідно до плану-графіка перевірок, який передбачає орієнтацію на перевірки ризикових підприємств), так і категорії платників, що перевіряються – адже очевидним є те, що об’єм робіт, які проводяться при перевірці великого платника є значно ширшим, ніж об’єм робіт про перевірці суб’єкта малого підприємництва.

Таблиця 1.1.