5. Вікові особливості системи обміну речовин і енергії.

Особливості білкового обміну в дітей. В організмі дитини йдуть інтенсивно процеси росту і формування нових клітин і тканин. Це вимагає надходження в дитячий організм більшої кількості білка, ніж у дорослої людини. Чим інтенсивніше йдуть процеси росту, тим більше потреба в білку.

Показником рівня обміну білків в організмі є співвідношення між кількістю азоту, що вводиться в організм із білковою їжею, і кількістю азоту, виведеним з організму із сечею. З усіх поживних речовин тільки білки мають у своєму складі азот і тільки з ними він надходить в організм. У дітей має місце позитивний азотистий баланс, коли кількість азоту, що вводиться з білковою їжею, перевищує кількість азоту, виведеного із сечею. Тільки в такому випадку в зростаючому організмі будуть задовольнятися потреби в білку.

Добова потреба в білку на 1 кг маси тіла в дитини на першому році життя складає 4-5 г, від 1 до 3 років – 4-4,5 г, від 6 до 10 років – 2,5-3 г, старше 12 років – 2-2,5 г, у дорослих – 1,5-1,8 г. Отже, в залежності від віку і маси діти від 1 до 4 років повинні одержувати в добу білка 30–50 г, від 4 до 7 років – близько 70 г, з 7 років – 75-80 г. При цих показниках азот максимально затримується в організмі.

Дитині потрібно давати оптимальну кількість білка, з набором усіх необхідних амінокислот. При цьому важливо, щоб співвідношення кількості білків, жирів і вуглеводів у їжі дитини було 1:1:3. За цих умов азот максимально затримується в організмі.

Особливості обміну жирів у дітей. В організмі дитини з першого півріччя життя за рахунок жирів покривається 50% потреби в енергії. Без жирів неможливе вироблення загального і специфічного імунітету. Обмін жирів у дітей нестійкий, при недостачі в їжі вуглеводів або при посиленій їхній витраті швидко виснажуються депо жиру.

Всмоктування жирів у дітей відбувається інтенсивно. При грудному вигодовуванні засвоюється до 90% жирів молока, штучному – 85-90%; у старших дітей жири засвоюються на 95-97%.

Для кращого засвоєння жиру в їжі дітей повинно бути достатньо вуглеводів, тому що при дефіциті вуглеводів у харчуванні відбувається неповне окислювання жирів і в крові накопичуються кислі продукти обміну.

Потреба організму в жирах на 1 кг маси тим вище, ніж менше вік дитини (табл.).

Таблиця

Потреба у жирах на 1 кг маси

Вік	Потреба у жирах, г
Немовля Від 1 року до 4 років Від 4 до 7 Старше 7 10-11 16-18	5,5-6 4–3,5 3–2,5 2,5–2 1,5 1

З віком збільшується абсолютна кількість необхідна для нормального розвитку дітей. Від 1 до 3 років добова потреба в жирі 32,7 г, від 4 до 7 років – 39,2 г, від 8 до 13 років – 38,4 г.

Значення води в процесі росту і розвитку дитини. В організмі дитини переважає позаклітинна вода, з цим зв’язана велика гідролабільність дітей, тобто здатність швидко втрачати і швидко накопичувати воду. Потреба у воді на 1 кг маси тіла з віком зменшується, а абсолютна кількість її зростає. Тримісячній дитині потрібно 150–170 г води на 1 кг маси, у 2 роки – 95 г, у 12–13 років – 45 г. Добова потреба у воді в однорічної дитини 800 мл, у чотири роки –950–1000 мл, у 5–6 років – 1200 мл, у 7–10 років – 1350 мл, у 11 – 14 років – 1500 мл.

Значення мінеральних солей у процесі росту і розвитку дитини. З наявністю мінеральних речовин пов’язане явище збудливості – одне з основних властивостей живого (натрій, калій, хлор). Ріст і розвиток кісток, нервових елементів, м’язів залежать від вмісту мінеральних речовин. Вони визначають реакцію крові (рН), сприяють нормальній діяльності серця і нервової системи, використовуються для утворення гемоглобіну (залізо), соляної кислоти шлункового соку (хлор). Мінеральні солі створюють необхідний для життєдіяльності клітин певний осмотичний тиск.

У немовляти мінеральні речовини складають 2,55% від маси тіла, у дорослого – 5%.

При змішаному харчуванні доросла людина одержує всі необхідні їй мінеральні речовини в достатній кількості з їжею. Тільки поварену сіль додають до їжі людини при її кулінарній обробці. Зростаючий дитячий організм потребує додаткового надходження багатьох мінеральних речовин.

Мінеральні речовини впливають на розвиток дитини. З кальцієвим і фосфорним обміном зв’язаний ріст кісток, терміни окостеніння хрящів і стан окисних процесів в організмі. Кальцій впливає на збудливість нервової системи, скоротливість м’язів, згортання крові, білковий і жировий обмін в організмі. Фосфор потрібний не тільки для росту кісткової тканини, але і для нормального функціонування нервової системи, більшості залозистих і інших органів.

Залізо входить до складу гемоглобіну крові.

Найбільша потреба в кальції відзначається на 1-му році життя дитини; у цьому віці вона в 8 разів більше, ніж на 2-му році життя, і в 13 разів більше, ніж на 3-у році, потім потреба в кальції зменшується, дещо зроситаючи в період статевого дозрівання. Добова потреба в кальції в школярів 0,68–2,36 г. Добова потреба у фосфорі 1,5–4,0 г.

Оптимальне співвідношення між концентрацією солей кальцію і фосфору для дітей дошкільного віку складає 1, у віці 8–10 років – 1:1,5, у підлітків і старших школярів – 1:2. За таких співвідношень розвиток кістяка протікає нормально. У молоці мається ідеальне співвідношення солей кальцію і фосфору, тому включення молока в раціон харчування дітей обов’язково.

Потреба в залізі в дітей вище, ніж у дорослих (1–1,2 мг на 1 кг маси в добу, а в дорослих – 0,9 мг). Натрію діти повинні одержувати 25–40 мг у добу, калію–12–30 мг, хлору – 12–15 мг.

Вітаміни. Вони потрібні для нашого організму в мізерно малих кількостях, але їх відсутність призводить організм до загибелі, а нестача у харчуванні або порушення процесів їх засвоєння до розвитку різних захворювань – гіповітамінозів.

Відомо близько 30 вітамінів, що впливають на різні сторони обміну речовин, як окремих клітин, так і всього організму в цілому. Це пов'язано з тим, що багато вітамінів є складовою частиною ферментів. Отже, відсутність вітамінів викликає припинення синтезу ферментів і відповідно порушення обміну речовин.

Людина отримує вітаміни з їжею рослинного і тваринного походження. Для нормальної життєдіяльності людині з 30 вітамінів необхідно обов'язково надходження 16-18. Особливо важливе значення мають вітаміни В 1, В 2, В 12, РР, С, А і D. До одного року норма потреби вітаміну А становить 0,5 мг, В 1 - 0,5 мг, В 2 - 1 мг, РР - 5 мг, В 6 - 0,5 мг, С - 30 мг і D - 0,15 мг. У період від 3 до 7 років норма потреби вітаміну А становить 1 мг, В 1 - 1,5 мг, В 2 - 2,5 мг, РР - 10 мг, В 6 - 1,5 мг, С - 50 мг, а потреба у вітаміні D залишається такою ж - 0,15 мг. На момент статевого дозрівання норма потреби вітаміну А становить 1,5 мг, В 1 - 2 мг, В 2 - 3 мг, РР - 20 мг, В 6 - 2 мг, С - 70 мг і D - 0,15 мг.

Зростаючий організм володіє високою чутливістю до нестачі вітамінів в їжі. Найбільш поширеним гіповітамінозом серед дітей є захворювання – рахіт. Воно розвивається при нестачі в дитячому харчуванні вітаміну D і супроводжується порушенням формування скелета. Зустрічається рахіт у дітей до 5 років.

Слід також зазначити, що надходження в організм надлишкової кількості вітамінів може викликати серйозні порушення його функціональної діяльності і навіть призвести до розвитку захворювань, що одержали назву гіпервітамінозу. Тому не слід зловживати препаратами вітамінів і включати їх у харчування тільки за рекомендацією лікаря.

Вікові особливості енергетичного обміну.

Основний обмін у дітей відбувається інтенсивніше, ніж у дорослих, тому що на одиницю маси в них приходиться відносно велика поверхня тіла, ніж у дорослої людини. Значно переважають також процеси асиміляції над процесами дисиміляції.

Енергетичні витрати на ріст тим більше, чим молодша дитина. Так, витрати енергії, пов’язані з ростом, у віці трьох місяців складають 36%, у віці шести місяців – 26%, дев’яти місяців – 21% загальної енергетичної цінності їжі.

Величина основного обміну в дівчат трохи нижче, ніж у хлопчиків. Це розходження починає виявлятися уже в другій половині першого року життя. За однакової величини і умов роботи хлопчики витрачають більше енергії, ніж дівчатка.

Визначення величини основного обміну часто має діагностичне значення. Основний обмін посилюється при надлишковій функції щитовидної залози і деяких інших захворюваннях. При недостатності функції щитовидної залози гіпофіза, статевих залоз основний обмін знижується.

Знаючи енергетичні витрати організму, можна скласти оптимальний харчовий раціон так, щоб кількість енергії, що надходить з їжею, повністю покривало енергетичні витрати організму. Для дітей і підлітків особливо важливим є склад їжі, оскільки дитячий організм для нормального розвитку і росту потребу в певній кількості білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води і вітамінів. Важливо пам'ятати, що для дітей та підлітків нормальне харчування - необхідна умова їх фізичного та психічного розвитку. Нехтування їжею так само шкідливо, як і зловживання нею.

14