- •1.Сутність підприємництва
- •1.1 Еволюція поняття «підприємництво»
- •1.2 Умови розвитку, основні принципи та функції підприємництва
- •1.3 Види підприємницької діяльності
- •2. Місце і роль капіталу у підприємницькій діяльності
- •2.1 Поняття «капітал підприємництва»
- •2.2 Структура підприємницького капіталу
- •2.3 Кругообіг капіталу та його функціональні форми
- •3. Роль підприємництва в ринковій економіці
1.2 Умови розвитку, основні принципи та функції підприємництва
Підприємництво як явище господарського життя завжди розвивається у певному соціально-економічному та історичному середовищі. Саме тому для його безпосереднього відтворення необхідні певні умови. Ці умови зазначаються в підручнику «Основи підприємництва» Донець Л.І. [1.ст.14].
Економічні умови підприємництва полягають у тому, щоб у суспільстві функціонували багатосуб'єктні (приватні, колективні, державні, кооперативні) власники. Це сприятиме свободі підприємницької діяльності, можливості на свій страх і ризик приймати рішення про використання майна, продукції, прибутків, вибір господарських контрагентів.
Політичні передумови
підприємництва передбачають створення
сприятливого політичного клімату для
підприємництва. Це можливо завдяки
розробці та здійсненню стабільної
політики. І вона має гарантувати усім
господарюючим суб'єктам гарантії щодо
збереження їхньої власності, виключення
можливостей націоналізації, експропріації.
Владні структури повинні захищати всі
види власності, у тому числі інтелектуальної
(винаходи, новаторство, нові методи
організації), а також створювати
сприятливий
підприємницький клімат, проводячи
відповідну податкову, кредитну, митну
та іншу політику.
Юридичні передумови підприємництва ґрунтуються на законодавстві і нормативних актах. Останні мають створити для усіх учасників ринкових відносин однакові «правила гри», тобто надати однакові права і повну свободу, не допускати втручання органів державного управління у господарську діяльність будь-якого суб'єкта, за винятком законодавче обумовлених випадків. Отже, мова йде про те, що підприємці можуть діяти «самостійно», «вільно» в межах закону. Зі зміною умов економічного, соціального життя змінюються закони, а отже, і поняття «самостійно» та «вільно» наповнюються новим змістом.
Слід мати на увазі, що у сфері бізнесу крім суворо формалізованих зв'язків, заснованих на законодавчих актах, існують неформальні відносини між господарськими суб'єктами: довіра, слово честі тощо.
Однак перелічених передумов замало. Важливе значення має психологічний чинник. Сутність його полягає в позитивній суспільній думці щодо підприємництва. Якщо цього не буде, розвиток підприємництва стримуватиметься.
Отже, ефективне здійснення підприємницької діяльності можливе тільки за відповідної суспільної ситуації — підприємницького середовища, під яким розуміють передусім ринок, ринкову систему відносин, а також особисту свободу підприємця, тобто його особисту незалежність, що дає змогу приймати таке підприємницьке рішення, яке, з його погляду, буде найефективнішим, дійовим і забезпечить максимальний прибуток.
Важливо усвідомити, що підприємництво завжди має здійснюватися за принципами:
1) вільний вибір видів підприємницької діяльності;
2) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників, ресурсів і споживачів продукції;
3) встановлення цін на товари і послуги відповідно до закону;
4) вільне
наймання працівників;
5) комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
6) вільне розпорядження прибутками, що залишаються після сплати всіх платежів;
7) самостійне здійснення підприємцями зовнішньоекономічної діяльності;
8) самостійне використання належної частки валютного виторгу [5.ст.178].
Найбільш глибоко сутність підприємництва розкривається через його основні функції. А.М. Виноградська у підручнику «Основи підприємництва» визначає такі основні функції підприємництва: ресурсна, творча, стимулююча, організаційна, управлінська і захисна.
1. Ресурсна – мобілізація внутрішніх та зовнішніх ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних, природних та ін.) для ефективного функціонування виробництва.
2. Творча - пов’язана з розробкою та реалізацією нових бізнес-ідей, ноу-хау, винаходів; творчим ставленням до справи.
3. Стимулююча – дозволяє створити механізм підвищення ефективної та корисної праці, застосувати дійові методи стимулювання збуту товарів на онові виявлення споживчих потреб.
4. Організаційна - пов’язана з матеріально-технічним забезпеченням виробництва, налагодженням технологічного прогресу, організацією комерційної діяльності, сервісу.
5. Управлінська - пов’язана з механізмом управління персоналом та фірмою.
6.
Захисна –
передбачає систему захисту прав та
інтересів підприємців, створення
сприятливих умов функціонування бізнесу.
Це здійснюється на основі співробітництва
підприємців та їхніх об’єднань з
державними органами влади і управління,
міжнародними організаціями, фондами,
проектами
для забезпечення сталого розвитку
підприємництва в цілому [10.с.20].
Із зазначеного вище ми можемо зробити важливий висновок: підприємництво має завжди супроводжуватись науково-технічною, організаційною і комерційною, економічною творчістю, новими підходами до вирішення господарських завдань; воно зумовлює особливий, антибюрократичний стиль господарської поведінки, підвалинами якої є, з одного боку, постійний пошук нових можливостей і ресурсів, а з іншого — персональна відповідальність.
