1. Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з курсу «Мікроекономіка». Порядок оцінювання знань студентів

Розрахункова робота складається з теоретичної та практичної частин. До практичної частини включено п’ять розрахункових завдань. Робота включає 35 варіантів, кожен з яких містить відповідні теоретичні та цифрові дані, які потрібно використовувати у розв’язанні завдань. Номер варіанту повинен відповідати порядковому номеру студента у списку в журналі на сторінці лекційних занять з даної дисципліни.

Робота має бути надрукована (або написана охайно і розбірливо) та правильно оформлена. Текст розрахункової роботи має розміщуватися з одного боку аркушу білого паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – 14, береги з усіх сторін – 2 см, міжрядковий інтервал – 1,5.

Розрахункову роботу комплектують у такій послідовності:

- титульний аркуш (додаток А);

- зміст (додаток Б);

- практична частина;

- список використаних літературних джерел.

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляють арабськими цифрами зверху у правому куті, на титульному аркуші (перша сторінка роботи) номер сторінки не ставлять.

На останній сторінці розрахункової роботи студент повинен поставити свій підпис і дату подання роботи на кафедру.

Розрахункова робота має бути зброшурована і подана на кафедру у визначений термін.

Робота виконується студентами за окремим графіком. Якщо студент у повному обсязі розкрив зміст питань роботи та вчасно її подав на перевірку викладачу, він може бути звільнений від її захисту (за бажання викладача).

Захист розрахункової роботи здійснюється відповідно до графіка. У ході захисту розрахункової роботи студент повинен розкрити основний зміст роботи, обґрунтувати свої висновки і пропозиції, відповісти на запитання.

Вимоги до виконання практичної частини

Практична частина розрахункової роботи складається з семи розрахункових завдань, при виконанні яких всі необхідні розрахунки повинні бути подано у повному обсязі. До кожного завдання, крім необхідних розрахунків, необхідно побудувати відповідні графіки та звести отримані результати до узагальнюючих таблиць, здійснити їхній аналіз і робити відповідні висновки.

Кожне розрахункове завдання практичної частини повинно починатись з нового аркушу.

При подані розв’язку завдань практичної частини необхідно вказувати використані формули з повною розшифровку всіх їх символів. Формули слід нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер вказують у круглих дужках праворуч від формули. Він має складатися з номера частини, через крапку, та порядкового номера формули в даній частині, наприклад, (2.1) означає: перша формула в практичній частині. Зразок оформлення формул наведено в додатку Д.

Узагальнюючі таблиці мусять мати заголовок, який відображає її зміст. Нумерацію таблиць необхідно здійснювати відповідно до завдань. Назву таблиці друкують над таблицею симетрично до тексту. Зразок оформлення таблиць наведено в додатку Е.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо оформлюють таким чином: під ілюстрацією пишуть слово «Рис.» і проставляють номер, що складається з номера частини і, через крапку, порядкового номера ілюстрації у даній частині. Наприклад: Рис. 2.1 – перший рисунок практичної частини. Зразок оформлення ілюстрацій наведено в додатках Ж та З.

Розрахункова робота повинна бути написана чітким і розбірливим почерком або надрукована на одному боці аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали, до тридцяти рядків на сторінці з висотою шрифту в 14 пт., тип шрифту Times New Roman. На сторінці мають бути поля: ліве – 30 мм., праве – 10 мм., верхнє і нижнє – по 20 мм. Відступи абзаців дорівнюють 10 мм. Титульний лист – є першим аркушем роботи (додаток А).

Загальна нумерація сторінок розрахункової роботи відкривається з титульної сторінки, але порядковий номер на ній не проставляється; на всіх послідуючих він розміщується в нижньому правому кутку.

Вписувати у друкований текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою тільки наближеними до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяється на сім завдань. Заголовки завдань розрахункової роботи пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) в розрахунковій роботі позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах роботи. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Таблиці нумерують, послідовно в межах роботи, у правому верхньому куті розміщують: напис “Таблиця” із зазначенням її номера., що складається з номера, нижче вказується назва таблиці. У разі перенесення, таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, “Продовження табл. 2”. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву не підкреслюють, заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними.

Формули в розрахунковій роботі нумеруються в межах роботи. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: “(2)”.

Остаточно оформлена розрахункова робота здається на кафедру економічної теорії для перевірки та допуску роботи до захисту.

Процедура захисту складається із короткої доповіді студента (до 10 хвилин) про основні питання і конкретні висновки, які містяться в розрахунковій роботі; відповідей на зауваження та пропозиції викладача.

За вірно виконану розрахункову роботу студент має можливість отримати 15 балів, а саме:

завдання 1 – 2 бали;

завдання 2 – 1,5 бали;

завдання 3 – 1,5 бали;

завдання 4 – 1,5 бали;

завдання 5 – 1,5 бали;

завдання 6 – 1,5 бали;

завдання 7 – 1,5 бали;

захист розрахункової роботи – 4 бали.

“13-15 балів” одержують роботи, в яких містяться самостійні висновки, дається самостійний аналіз фактичного матеріалу на основі глибоких знань літератури з даного предмету.

“9-12” ставиться в тому випадку, коли в роботі допущені незначні розрахункові неточності.

“4-8” заслуговують роботи, в яких містяться окремі помилкові положення та не чітко висвітлені відповіді на запитання.

“0-3” студент одержує у випадку, коли не може відповісти на запитання викладача, в розрахунках допущені грубі помилки, не володіє матеріалом роботи, не в змозі дати пояснення висновкам і теоретичним положенням даної проблеми. У цьому випадку студенту має бути надана можливість повторного захисту.

Захист і оцінка розрахункової роботи – це підведення підсумків самостійної роботи студента й одержання права допуску до іспиту з макроекономіки.