Відповідальність батьків за навчання, виховання та розвиток дитини. “Сімейний кодекс України”(витяг)

Стаття 155. “Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків”.

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обовязків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною , суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 164. “Підстави позбавлення батьківських прав”.

I. Мати батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

а) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

б) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

в) жорстоко поводяться з дитиною;

г) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

д) вдаються до будь – яких видів експлуатації дитини. Примушують її до жебракування та бродяжництва;

е) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

II. мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

III. мати, батько можуть бути позбавленібатьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

IV. якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

V. рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини ( Статтю 164 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 2710 – IV від 23.06.05 )

Стаття 165 . “Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав”

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 166. “Правові наслідки позбавлення батьківських прав”

I. Особа, позбавлена батьківських прав:

1. втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2. перестає бути законним представником дитини;

3. втрачає право на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4. не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5. не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності ( право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6. втрачає інші права, засновані на спорідненості із дитиною.

II Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача, або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 170. “Відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав”.

1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 – 5 частини першої статті 164 цього кодексу, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з яким вона проживає.