3.2. Детермінанти оптимізації діяльності громадських організацій як суб’єктів соціальної роботи з інвалідами

Проголошення незалежності України було поштовхом для створення громадських організацій. Тому будь-яка громадська організація прагнула до підвищення ефективності своєї діяльності, однак тільки розуміння того, від чого залежить ця ефективність, не може привести до позитивних результатів.

У нашій країні громадські організації мають багаторічну історію. Вони відіграють велику роль у наданні соціальної допомоги інвалідам. Діяльність неурядових організацій інвалідів є важливим фактором допомоги у розвитку культури, освіти, охорони здоров'я, вирішенні їхніх проблем, їх соціалізації і залучення до активного суспільного життя. Тому органи виконавчої влади соціального захисту повинні бути зорієнтовані на найкращу взаємодію з громадськими організаціями інвалідів та різними благодійними організаціями [44].

Відбувається процес зміни організації діяльності громадських об'єднань інвалідів для розв'язання проблем інвалідів, що визначає новий характер взаємодії органів державної влади та громадських організацій.

Темп розвитку громадських організацій в сучасних умовах можна охарактеризувати як нестійкий та мінливий. Громадські організації здійснюють свою громадську діяльність, спираючись на нові орієнтири, шукають більш ефективні форми взаємодії з молоддю, державною владою, ЗМІ, комерційними організаціями, а також між собою.

Громадські організації надають особливий вплив на розвиток інститутів громадянського суспільства в Україні. Громадські організації є суб'єктами соціальної політики і представляють інтереси різних соціальних груп.

На сучасному етапі набуває особливої ​​значущості питання про найважливіші фактори формування та ефективності функціонування громадських організацій з інвалідами.

За останні роки відзначається зростання активності громадських об'єднань практично у всіх областях діяльності. Тим не менш, на фоні високої потреби у допомозі громадських організацій по вирішенню найважливіших соціальних проблем, ступінь їх активності усе ще істотно нижче, ніж ступінь її необхідності.

Як правило, громадські організації створюються для вирішення проблем, пов'язаних з підтримкою соціально вразливих верств населення, захистом прав та інтересів різних груп населення, просвітою, організацією дозвілля, поліпшенням екології регіону і т.п. Дане коло проблем громадські організації намагаються вирішувати у співпраці з державою і комерційними організаціями.

Громадські організації - це формалізовані, самостійні (неурядові), неприбуткові об'єднання громадян, спрямовані на реалізацію різноманітних колективних інтересів і захист колективних прав. У такому широкому значенні до розряду громадських організацій потрапляють досить різні по суті установи - політичні партії, власне громадські організації, організації за інтересами, благодійні фонди тощо.

У процесі переходу відносин держави і громадянського суспільства на рівень партнерства, велике значення набуває використання державою такого механізму правового регулювання діяльності громадських організацій, який би створював умови для їх вільного розвитку.

На думку експертів ООН, забезпечення участі людей у прийнятті рішень, які безпосередньо зачіпають їхні інтереси, - що сприятиме ефективній діяльності громадських організацій. У цьому плані організації інвалідів виражають потреби своїх членів. До країн з високою організованою політикою щодо інвалідів Україну зараховують за критерієм наявності, активності та ролі у прийнятті рішень неурядових організацій [44].

Також ефективній діяльності громадських організацій сприятиме об’єднання організацій. Тому, за рішенням 15 всеукраїнських та 10 регіональних організацій у вересні 2001 р. створено Всеукраїнське громадсько-політичне об'єднання "Національна Асамблея інвалідів України". Метою діяльності Асамблеї є об'єднання громадських організацій інвалідів, узгодження дій та консолідація зусиль, спрямованих на поліпшення становища інвалідів в Україні, захист конституційних прав інвалідів, підвищення їх ролі та соціального статусу в суспільстві. Одним із головних завдань є представництво конституційних прав і законних інтересів інвалідів та їх організацій у Верховній Раді України, Кабінеті МіністрівУкраїни, інших органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях [44].

Одним зі шляхів професіоналізації громадських організацій з інвалідами є їх участь у розробленні урядових програм, надання партнерських грантів для їх спільного виконання. Таким самим чином утверджується партнерство українських громадських організацій із західноєвропейськими (за сприяння Демократичної програми ТАСІС), канадськими (за сприяння Канадського агентства міжнародного розвитку), американськими (Каунтерпарт Альянс) та іншими організаціями.

Накопичений міжнародний і вітчизняний досвід свідчать про те, що ефективне вирішення тих чи інших проблем реальне лише в межах моделі, де органічно поєднана зацікавлена, цілеспрямована політика держави, її правові, економічні, організаційні й наукові можливості, з одного боку, та ініціатива, інтереси відповідної соціальної групи населення - з іншого.

Розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної політики дозволить поліпшити ефективність діяльності громадських організацій з інвалідами.

Так, закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачає механізм соціального партнерства держави та громадських організацій інвалідів [44].

У загальнодержавному процесі розв'язання проблем інвалідів їх організації можуть і повинні виконувати специфічні функції, які державні інститути або просто не в змозі виконати, або виконують з набагато меншим ефектом. Саме на цьому поділі та взаємному доповненні функцій і має засновуватися соціальне партнерство держави та організацій інвалідів у розв'язанні соціальної проблематики інвалідів [44].

Майбутнє розвитку діяльності громадських організацій з інвалідами залежить від пріоритетів, обраних владою, від чітко поставленої мети і відповідної досконалої системи політико-правового стимулювання.

Найбільш небезпечним для розвитку громадянського суспільства вадою чинного законодавства, є питання правових обмежень, який гальмує процес формування громадських організацій з інвалідами і створює проблеми на всіх етапах існування громадських організацій.

Для того, щоб підвищити ефективність громадських організацій з інвалідами потрібно [12] :

1. Створити сприятливі умови для діяльності громадських організацій з інвалідами в Україні.

Основним напрямком діяльності органів державної влади є створення і підтримка умов, що сприяють формуванню та ефективній роботі некомерційного сектора в Україну. При наявності сприятливих умов розвиток громадянської активності забезпечить саморозвиток інститутів громадянського суспільства - некомерційних організацій, які зможуть поступово розширювати сферу своєї відповідальності за вирішення актуальних для України завдань і проблем.

До умов ми можемо віднести такі умови:

1) Правові умови

Необхідно забезпечити законодавчу базу для функціонування некомерційних організацій і для забезпечення форм державної підтримки їх діяльності.

2) Організаційні умови

Необхідно створити організаційні умови для реалізації розвитку громадських організацій шляхом наділення органів влади повноваженнями з її здійснення і ресурсами.

Для вимірювання результативності проведеної політики та отримання постійної інформації про стан некомерційного сектора, необхідний моніторинг, з аналізом тенденцій його розвитку та чинників, що забезпечують цей розвиток.

3) Інформаційні умови

Важливою умовою розвитку громадських організацій з інвалідами і залучення їх до вирішення актуальних для України завдань є створення ефективної системи інформування громадян та організацій про діяльність органів державної влади та можливості участі в ній, а також висвітлення роботи громадських організацій з інвалідами в ЗМІ.

Для залучення громадських організацій з інвалідами до вирішення актуальних для країни проблем необхідно широко розвивати грантову систему фінансування діяльності некомерційних організацій за рахунок коштів державного бюджету [36].

2. Сформувати систему громадської участі в управлінні справами держави.

Істотний розвиток громадських організацій з інвалідами можливо і за умови зростання громадянської активності жителів України.

3. Розвиток взаємодії громадських організацій з органами державної влади.

Підвищення якості взаємодії органів державної влади та некомерційного сектора є важливим напрямом розвитку громадських організацій та вдосконалення державного управління [28].

Громадські організації з інвалідами та органи державної влади є природними партнерами, оскільки мають одні соціально значимі цілі, не пов'язані з отриманням прибутку. Їх партнерство дозволяє об’єднати ресурси для вирішення спільних завдань.

4. Просування благодійності, сприяння розвитку в України.

Одним з джерел підтримки некомерційного сектору є благодійність, яка реалізується через [28],[36]:

• передачу коштів для діяльності громадських організацій з інвалідами та спонсорської підтримки інститутів громадянського суспільства;

• соціальну солідарність і допомога потребуючим громадянам і групам населення;

• добровільний безвідплатна праця і громадську активність.

Розвиток благодійності це створення сприятливого середовища для активності громадян і громадських організацій з інвалідами. Заходи з реалізації даного напрямку розвитку некомерційного сектору припускають [28]:

• підтримку корпоративної та приватної благодійності, в тому числі через проведення спеціальних акцій, спрямованих на створення позитивної мотивації щодо участі у благодійності;

• підтримку добровільності, перш за все, серед молоді.

Отже, ефективним чинником взаємодії держави і людей з обмеженими можливостями є громадські організації з інвалідами. Держава, визначаючи програми соціально - правового захисту інвалідів, повинна не лише гарантувати, а й сприяти більшій активності та самостійності громадських організацій інвалідів у вирішені питань соціального спрямування.

Потрібно розуміти, що підвищення ефективної діяльності громадських організацій з інвалідами залежить як від самої організації, від активності суспільства, щодо вирішення соціальних проблем, так і в першу чергу зацікавленості в розвиту громадських організацій з інвалідами з боку держави.