Тема: Судження

1. а) S – історія культури; Р – особлива сфера культурного знання. В даному судженні S розподілений, оскільки його обсяг повністю включається до обсягу Р, а Р – нерозподілений, бо його обсяг лише частково співпадає з обсягом S.

2. а) Для визначення якісної характеристики судження слід застосовувати такий логічний прийом: у конкретному судженні літери S і Р замінюємо якоюсь умовно прийнятою літерою, наприклад, літерою А. Якщо після заміни термінів S і Р літерою А маємо істинне твердження, то таке судження буде стверджувальне, якщо ж хибне, то судження буде заперечним. У даному випадку S – “у нас вийшло”, Р – “не те, що було задумано”.

S є не-Р;

А є не-А – хибно, отже судження заперечне.

3. а) В наведеному судженні мова йде про весь клас предметів, отже, судження буде загальним.

4. В даному судженні мова йде лише про частину людей, які прагнули свободи і заперечується їх належність до революціонерів. Тому це судження є частково заперечним.

5. а) Дане судження за змістом предиката є судженням відношення, оскільки в ньому встановлюється відношення між предметами думки.

6. а) АВ – імплікативне (умовне) судження.

7. а) Для визначення логічної валентності висловлювання слід скористатися таблицями істинності: [(A  B)  C](A V В V В).

А	В	С	A  B	(A  B)C	A V В V В	[(A  B)  C](A V В V В)
І	І	І	І	І	І	І
І	І	Х	І	Х	І	І
І	Х	І	Х	І	І	І
І	Х	Х	Х	І	І	І
Х	І	І	Х	І	І	І
Х	І	Х	Х	І	І	І
Х	Х	І	Х	І	Х	Х
Х	Х	х	Х	І	Х	Х

Оскільки дане висловлювання набуває значення “і” та “х”, то воно є виконуваним (здійсненим).

8. а) Дане судження є судженням можливості (за об’єктивною модальністю).

Тема: Закони логіки

1. Судження не є тотожними, оскільки вирази “зробити виставку” та “організувати виставку” мають різний зміст.

2. Ці поняття не є тотожними. Найдовша річка у світі – Ніл, а найдовша річка Америки – Міссісіпі.

3. а) Вимоги закону тотожності порушуються, оскільки поняття “виконувати” і “виконати” не є тотожними.

4. а) Ці судження можуть бути одночасно істинними, тому що почуття патріотизму не залежить від рівня розвитку інтелекту.

5. а) A  А – вимога закону суперечності.

Тема: Умовивід

1. а) Перетворення судження – це логічна операція перебудови його структури, що відображується схемою:

S є Р

S не є не Р

Жоден культурний діяч не зневажає культуру свого народу.

Жоден S не є не Р,

Отже, кожен S є Р.

Кожен культурний діяч поважає культуру свого народу.

2. а) Суть логічної операції обернення полягає в тому, що місце S судження займає його Р, а місце Р – S (суб’єкт).

Кожна людина (S) має право на свободу совісті (Р).

Отже, всі, хто має право на свободу совісті є людьми.

3. а) Для того, щоб встановити чи правильно здійснено протиставлення предикатові, треба виконати цю логічну операцію над вихідним судженням і порівняти висновок, що отримали, з пропонованим висновком.

Закон є загальне. S є Р

Закон не є незагальне. S не є не-Р

Не загальне не є законом. Не Р не є S.

Отже, протиставлення предикату здійснене правильно.

1

4. а) Кожна людина бажає бути добропорядною.

Жодна людина не бажає не бути добропорядною.

Жоден, хто не бажає не бути добропорядним не є людиною, тобто кожен, хто бажає бути добропорядним є людиною.

5. а) Щоб здійснити контрпозицію умовного судження, необ­хідно заперечити підставу й наслідок вихідного умовного судження, а потім наслідок зробити підставою, а підставу – наслідком оберненого судження. Схема контрпозиції умовного судження така:

AВ

ĀВ

ВĀ

Якщо немає належної освіти, то не можна бути високопрофесійним фахівцем. Якщо є належна освіта, то можна бути високопрофесійним фахівцем. Отже, якщо фахівець високопрофесійний, то він має належну освіту.

6. а) Даний силогізм є неправильним, оскільки в ньому допущено помилку “почетверіння термінів”. Поняття “кожух”, що має відігравати роль середнього терміна (М) має різний зміст, а саме – одяг і слово як знак, що позначає цей одяг.

М Р

7. а) Всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.

М S

Деякі планети Сонячної системи не мають атмосфери.

S^’ Р

Отже, деякі з тих небесних тіл, що не мають атмосфери, обертаються навколо Сонця.

М – Р ІІІ фігура ПКС

М – S Модус АІІ

S – Р

Правило ІІІ фігури ПКС вимагає, щоб менший засновок був судженням ствердним. В даному ж прикладі менший засновок є судженням заперечним. Отже, висновок зроблено не вірно.

8. а) В даному силогізмі середнім терміном (М) буде поняття “актор”, менший термін (Ś) – Богдан Ступка, більший термін (Р) – мають великі амбіції. Згідно правилам ПКС у даному силогізмі можна зробити висновок: “Богдан Ступка має великі амбіції”.

9. Цей умовивід є правильним, тому що більший засновок є строго розділовим судженням, в якому перераховані всі можливі альтернативи. В другому засновку заперечується одна з них, отже, у висновку стверджується істинність іншої.

10. а) Висновок у даному умовиводі зроблено на підставі знання про належність ознаки кожному предмету цього класу. Отже, цей умовивід є повною індукцією. Висновок має достовірний характер.

11. а) В даному умовиводі висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання лише про деякі предмети цього класу. Отже, цей умовивід є неповною індукцією. Він має три засновки і висновок, який носить ймовірний характер.

12. а) Даний висновок зроблено за методом єдиної подібності, сутність якого полягає у виявленні серед численних явищ, що передують досліджуваному явищу, такої умови, яка постійно йому передує. Зміна хімічної будови поверхні різних речовин шляхом утворення відбитків перламутрової раковини призводила до появи переливів таких саме райдужних кольорів, як і на поверхні раковини. Це стало підставою для висновку, що не хімічний склад перламутрової раковини, а певна хімічна будова поверхні є причиною виникнення гри кольорів.

13. а) Даний умовивід є індуктивним (неповна індукція), тому висновок буде лише вірогідним. Міра вірогідності є незначною, оскільки кількість проаналізованих випадків досить обмежена.