- •1. Поняття витрат.
- •2. Класифікація витрат і її практичне значення
- •3. Зміна структури витрат під впливом технічних, організаційних, економічних факторів.
- •4. Функції і побудова системи управління витратами.
- •1)Управлінсько-функціональний:
- •Важливість обгрунтування рівня витрат і контролю їх формування за центрами відповідальності.
- •Функціональний аспект системи управління витратами: нормування, планування, облік, аналіз витрат, стимулювання їх зниження.
- •Зміст і порядок розробки плану витрат, його нормативна база.
- •Особливості формування витрат у коротко- і довгостроковому періодах.
- •11.Особливості впливу на величину прибутку змінних і постійних витрат.
- •Організаційна система управління витратами на підприємствах.
- •Формування планових і фактичних витрат.
- •12. Ієрархічна структура місць витрат на підприємстві.
- •13. Центри відповідальності за витрати /центри витрат/ і центри прибутку.
- •14.Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності.
- •15.Прямі та непрямі, регульовані та нерегульовані витрати підрозділів.
- •16.Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення.
- •17.Особливості діяльності допоміжних і обслуговуючих підрозділів, складна система їх зв’язків у формі надання взаємних послуг.
- •18.Проблема розподілу витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між підрозділами основного виробництва.
- •19.Роль і методи калькулювання.
- •20.Калькуляційні одиниці /носії витрат/ на підприємстві.
- •21. Калькулювання на основі прямих і повних витрат
- •22. Статті прямих витрат і методика їх обчислення.
- •23. Проблеми розподілу загальних /непрямих/ витрат між різними виробами. Бази розподілу загальних витрат і умови їх застосування.
- •24. Розподіл загальновиробничих витрат.
- •25. Методи розподілу адміністративних витрат і витрат на збут при калькулюванні за повними витратами.
- •26. Прогнозування собівартості продукції на етапах її розробки і освоєння виробництва.
- •27. Параметричні методи визначення собівартості виробів і умови їх застосування.
- •28. Закономірність динаміки собівартості виробу на етапі освоєння виробництва, її використання для прогнозування рівня витрат.
- •29. Облік і звітність як елементи контролю витрат.
- •30. Організаційна побудова обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
14.Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності.
15.Прямі та непрямі, регульовані та нерегульовані витрати підрозділів.
Прямі витрати — витрати, які можна безпосередньо (прямо) віднести на конкретні види продукції.
Непрямі витрати — витрати, які не можна віднести безпосередньо (прямо) на конкретні види продукції у багато продуктовому виробництві.
Регульовані витрати — витрати, на величину яких впливає певний центр відповідальності (підрозділ).
Нерегульовані витрати — витрати, на величину яких не може впливати певний центр відповідальності (підрозділ).
Прямі і непрямі витрати можуть бути відстеженні для різних підрозділів організації. Термін регульовані і нерегульовані витрати використовується для опису простору, де виконавець може впливати на рівень витрат.
16.Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення.
Кошторис підрозділу — план витрат підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності.
Кошторис підрозділу за угодою (замовленням) — план витрат підрозділу на виконання угоди (замовлення).
Кошториси підрозділів виконують такі важливі функції, як організуюча, контролююча і стимулююча. Організуюча функція кошторису полягає в тому, що, маючи встановлену планову величи-1 ну витрат, працівник, відповідальний за їх рівень, намагається дотримуватись чинного регламенту і норм використання ресурсів.
Кошторис складають на основі виробничої програми підрозділу та відповідної нормативної бази, а також цін і тарифів на ресурси. Структурно він може будуватися за статтями й елементами витрат.
Функціональне призначення поділяються на дві групи:
витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування охоплюють широке коло витрат, необхідних для роботи устаткування в режимі виробничого процесу, а також для підтримання його в стані готовності до експлуатації (амортизаційні відрахування, витрати на експлуатацію та ремонт устаткування, витрати на оплату праці, витрати на внутрішнє переміщення вантажів та ін. ).
витрати на організацію та управління виробництвом. Склад цих витрат значною мірою залежить від економічного статусу підрозділу.(витрати на управління виробництвом, витрати на службові відрядження, амортизаційні відрахування від балансової вартості основних засобів підрозділу, некапітальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції, витрати на обслуговування виробництва, витрати на утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю (опалення, освітлення, прибирання, поточний ремонт та ін.), витрати на швидкозношуваний інвентар; витрати на пожежну і сторожову охорону (оплата праці відповідних працівників, вартість матеріалів і послуг сторонніх організацій та ін.); страхові платежі зі страхування майна, окремих категорій працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою для здоров'я тощо; інші витрати загально-виробничого призначення.
Кошториси витрат підрозділів розробляються на основі їх виробничих програм, норм витрат ресурсів. Варто наголосити, що за умов нестабільної виробничо-збутової діяльності підприємства для виробничих підрозділів основного виробництва доцільно встановлювати кошториси витрат на виконання окремих замовлень (угод), а нормативи витрат — на одиницю обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). Діяльність виробничих допоміжних підрозділів має комплексний характер, складніший ніж для основних підрозділів. Іноді він є настільки складним, що скласти загальний кошторис для цих підрозділів практично неможливо. У таких випадках уважають за доцільне обчислювати витрати за кожним видом діяльності, на основі визначення нормативів витрат на виконання окремих робіт (замовлень).