Праці під час укладання трудового договору.

Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам з питань охорони праці, що діють в Україні.

Під час укладення трудового договору роботодавець має проінформувати громадянина про:

•

умови праці на об’єкті господарювання;

•

наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних

виробничих чинників та їхній

вплив на здоров’я людини;

•

пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах відповідно до чинного

законодавства та колективного договору.

Роботодавець не може укласти трудовий договірз громадянином, якому за медичним

висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Громадянин має право

на навчання з питань охорони праці і роботодавець зобов’язаний

провести таке навчання у вигляді двох інструктажів з питань охорони праці:

•

вступного, який проводять працівники служби охорони праці об’єкта господарювання з усіма працівниками, яких приймають на роботу, нез

алежно від їхньої освіти та стажу

роботи за програмою, в якій подають загальні питання охорони праці із врахуванням її особливостей на об’єкті господарювання;

•

первинного, який проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці з

кожним працівником до початку їхньої роботи на цьому робочому місці.

Проходження цих інструктажів з питань охорони праціпідтверджується записами у

відповідних журналах обліку інструктажів і скріплюється підписами осіб, які проводили

інструктажі, та осіб, які отримали інструктажі.

10(= Охарактеризуйте права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів та засобів виробни

цтва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови

повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.

Працівник має право

відмовитись від дорученої роботи, якщо виникла виробнича

ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я чи інших осіб та навколишнього

середовища. Факт наявності такої небезпечної ситуації підтверджує комісія у складі спеціалістів охорони праці та представників профспі

лки (уповноважених трудового

колективу), а в разі виникнення конфлікту – відповідний орган державного нагляду за

охороною праці за участю представника профспілки. За період невиконання своїх обов’язків

з цієї причини за працівником зберігають середню заробітну плату.

Працівник має право

розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець порушує вимоги законодавства з охорони

праці та не виконує колективного

договору з питань охорони праці. У разі такого звільнення працівникові надають певні

соціальні гарантії: йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше тримісячної

заробітної плати, а також його статус прирівнюють до статусу працівника, якого звільнили через скорочення штатів працівників на об’єкті госп

одарювання. Працівники мають право

на переведення на легшу роботу відповідно до медичного

висновку.

За працівником зберігають

місце праці, якщо функціонування об’єкта господарювання

чи його структурного підрозділу призупинене органом

державного нагляду за охороною

праці.

Працівники мають право на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці:

•

безоплатне лікувально-профілактичне харчування, мол

око або рівноцінні харчові

продукти;

•

додаткові оплачувані перерви санітарно-оздоровчого

призначення;

•

скорочення тривалості робочого часу;

•

додаткову оплачувану відпустку;

•

оплату праці в підвищеному розмірі;

•

пільгову пенсію;

•

забезпечення спеціальним одягом, взуттям та засобам

и індивідуального захисту;

•

інші пільги та компенсації, які передбачені законодавством чи колективним договором.

Працівники мають право

на навчання з питань охорони праці і роботодавець

зобов’язаний провести його у вигляді таких інструктажів з охорони праці:

•

повторного, який проводять за програмою первинного інструктажу з усіма

працівниками не рідше одного разу на півріччя (на роботах з підвищеною небезпекою – один раз на квартал);

•

позапланового, який проводять у разі введення в дію нових нормативних актів з

охорони праці, зміни технологічного процесу, порушення працівниками нормативних

актів з охорони праці, перерви в роботі виконавця більше ніж на 60 днів (на роботах з

підвищеною небезпекою – 30 днів), на вимогу державних органів з нагляду за охороною

праці;

•

цільового, який проводять з працівниками у разі виконання разових робіт, не

пов’язаних з основними обов’язками за фахом, проведення робіт, на які оформляється наряд-допуск, проведення екскурсій чи інших масових заходів.

11(= Охарактеризуйте завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків.

Страхування від нещасного випадку

є самостійним видом загальнообов’язкового

державного соціального страхування, за допомогою як

ого держава забезпечує соціальний

захист, охорону життя та здоров’я громадян під час

їхньої трудової діяльності. Це

страхування здійснюють згідно із законом України “П

ро загальнообов’язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виро

бництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності”

. Дія цього закону поширюється на

осіб, які працюють в умовах трудового договору (кон

тракту) на підприємствах, в установах,

організаціях, незалежно від їхньої форми власності

та господарювання, а також на фізичних

осіб та на осіб, які забезпечують себе роботою само

стійно і громадян-суб’єктів

підприємницької діяльності.

Головними завданнями страхування від нещасного випа

дку є

: проведення профілактичних

заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезп

ечних виробничих чинників,

запобігання нещасним випадкам та професійним захвор

юванням на виробництві,

відновлення здоров’я та працездатності потерпілих в

ід нещасних випадків, відшкодування

матеріальної шкоди застрахованим особам або членам

їхніх сімей (рис. 1.4).

12. Охарактеризуйте повноваження та обов’язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасного випадку

– це некомерційна самоврядна

організація, що діє на підставі статуту, який затве

рджує її правління. Управління фондом

соціального страхування від нещасного випадку здійс

нюють на паритетній основі держава та

представники роботодавців і застрахованих осіб. До

складу правління фонду, яке обирають

на шість років, входять:

•

15 представників держави, яких призначає Кабінет Мі

ністрів України;

•

15 представників роботодавців, яких делегує Всеукра

їнське об’єднання роботодавців;

•

15 представників застрахованих осіб, яких вибирає В

сеукраїнське об’єднання

профспілок.

Фонд

соціального страхування від нещасних випадків

у разі настання страхового випадку

зобов’язаний:

•

Своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, з

аподіяну працівникові внаслідок

ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, ви

плачуючи йому чи особам, які

перебували на його утриманні:

а)

допомогу з огляду на тимчасову непрацездатність до

відновлення працездатності

або встановлення інвалідності;

б)

одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійн

ої працездатності або смерті

потерпілого;

в)

щомісячну доплату в разі часткової чи повної втрати

працездатності, що

компенсує відповідну частину втраченого заробітку п

отерпілого;

г)

пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку н

а виробництві або

професійного захворювання;

д)

пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер

унаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворюванн

я;

е)

грошову суму за моральну шкоду за наявності факту з

аподіяння цієї шкоди

потерпілому;

ж)

допомогу дитині відповідно до страхування зародка т

а новонародженого.

•

Організувати поховання померлого, відшкодувати варт

ість пов’язаних з цим

ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

•

Сприяти створенню умов для своєчасного надання квал

іфікованої допомоги

потерпілому в разі нещасного випадку, швидкої допом

оги в разі потреби його

госпіталізації, ранньої діагностики професійного за

хворювання.

•

Організувати цілеспрямоване та ефективне лікування

потерпілого у власних

спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах

або за договорами в інших

лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшви

дшого відновлення здоров’я

застрахованого.

•

Забезпечити потерпілому разом із відповідними служб

ами охорони здоров’я за

призначенням лікарів повний обсяг постійно доступно

ї, раціонально організованої

медичної допомоги, яка може охоплювати:

а)

обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікаря

ми загальної практики;

б)

догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншом

у лікувально-

профілактичному закладі;

в)

акушерський та інший догляд удома або в лікарні під

час вагітності та пологів;

г)

утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, сана

торії або в іншому

лікувально-профілактичному закладі;

д)

забезпечення необхідними лікарськими засобами, прот

езами, коригувальним

приладдям, окулярами, слуховими апаратами, спеціаль

ними засобами пересування,

зубопротезування (за винятком протезування з дорого

цінних металів).

•

Вжити всіх заходів для підтримання, підвищення та в

ідновлення працездатності

потерпілого.

•

Забезпечити згідно з медичним висновком домашній до

гляд за потерпілим, допомогу

у веденні домашнього господарства (або компенсувати

йому відповідні витрати),

сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртож

итку, ізольованого житла.

•

Відповідно до висновку лікарсько-консультаційної ко

місії або медико-соціальної

експертної комісії проводити навчання та перекваліф

ікацію потерпілого у власних

навчальних закладах або за договорами в інших закла

дах перенавчання інвалідів, якщо

внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння мораль

ної шкоди потерпілий не може

виконувати попередньої роботи, працевлаштовувати ос

іб зі зниженою працездатністю.

•

Організовувати робочі місця для інвалідів самостійн

о або разом з органами виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування чи з інш

ими зацікавленими суб’єктами

підприємницької діяльності, компенсуючи витрати вир

обництва, які не покриваються

коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок

фонду.

•

У разі невідкладної потреби надавати інвалідам разо

ву грошову допомогу, допомогу у

вирішенні соціально-побутових питань за їхній рахун

ок або за рішенням виконавчої

дирекції Фонду та її регіональних управлінь – за ра

хунок фонду.

•

Сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенс

ійне страхування.

•

Організовувати залучення інвалідів до участі у гром

адському житті.

13(= Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкти соціального страхування від нещасних випадків.

Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його

здоров’я та

працездатність.

Суб’єктами страхування

від нещасного випадку є застраховані особи (в окре

мих

випадках члени їхніх сімей), страхувальники та стра

ховик. Застрахованою особою є будь-яка

фізична особа, на користь якої здійснюють страхуван

ня. Страхувальниками у разі

обов’язкового страхування є роботодавці, а у разі д

обровільного страхування – застраховані

особи. Обов’язки страховика виконує фонд соціальног

о страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України (

далі фонд соціального страхування від

нещасного випадку).

Обов’язковому страхуванню

від нещасного випадку підлягають:

•

особи, які працюють в умовах трудового договору (ко

нтракту);

•

учні та студенти навчальних закладів, клінічні орди

натори, аспіранти, докторанти,

залучені до будь-яких робіт під час, перед або післ

я занять, під час занять, коли вони

набувають професійних навиків, та у період проходже

ння виробничої практики,

виконання робіт на підприємствах;

•

особи, яких утримують у виправних, лікувально-трудо

вих, виховно-трудових закладах

та залучають до трудової діяльності на виробництві

цих установ або на інших

підприємствах за спеціальними договорами.

Всі витрати, пов’язані із обов’язковим страхуванням

від нещасного випадку, несе

роботодавець. Термін страхування розпочинається з д

ня підписання трудового договору.

Добровільно від нещасного випадку

можуть застрахуватись:

•

священнослужителі, церковнослужителі та особи, які

працюють у релігійних

організаціях на виборних посадах;

•

особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

•

громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Усі витрати, пов’язані з добровільним страхуванням

від нещасного випадку, несе

застрахована особа. Термін страхування розпочинаєть

ся з наступного дня після прийняття

заяви, але за умови сплати страхового внеску. Страх

ування припиняється, якщо страховий

внесок не сплачений протягом трьох місяців з дня по

дання заяви.

14(= Охарактеризуйте права та обов’язки роботодавця як страхувальника від нещасних випадків.