- •Навчальна програма дисципліни
- •Тема 8. Туристичний сервіс і його форми
- •Тема 9. Ресторанний сервіс і його специфіка
- •Тема 10. Готельний сервіс і його особливості
- •Тематичний план дисципліни
- •Модуль I. Потреби людини та їх історичний розвиток
- •Розділ 1. Людина, природа та соціум
- •Тема 1. Людина як біосоціальний феномен
- •Тема 2. Природа і суть потреб людини
- •Тема 3. Становлення теорії потреб у суспільно-історичному розвитку
- •Розділ 2. Система базових потреб людини
- •Модуль II. Система сервісного обслуговування та його аспекти
- •Розділ 3. Задоволення потреб людини як різновид сервісного обслуговування
- •Методичні поради щодо вивчення дисципліни
- •Модуль і. Потреби людини та їх історичний розвиток Розділ 1. Людина, природа та соціум
- •Тема 1. Людина як бісоціальний феномен
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 1. Вхідний контроль знань студентів та вивчення суті та особистості людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 2. Природа і суть потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 2. Вивчення основних потреб людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 3. Становлення теорії потреб у суспільно-історичному розвитку Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 3. Історичний розвиток теорії потреб людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Розділ 2. Система базових потреб людини
- •Тема 4. Характеристика та класифікація потреб Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 4–5. Вивчення потреб людини та їх класифікація
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 5. Сучасні наукові концепції потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 6 і 7. Вивчення та порівняльна характеристика сучасних наукових концепцій потреб
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 6. Потреби людини і рекреаційні основи сервісу Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 8 і 9. Вивчення рекреаційних основ сервісу
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 7. Сервіс як сфера задоволення потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 10 і 11. Сервісне обслуговування та його особливості
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 8. Туристичний сервіс і його форми Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 12 і 13. Вивчення особливостей туристичного сервісу
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 9. Ресторанний сервіс і його специфіка Методичні поради до вивчення теми
- •Тема 10. Готельний сервіс і його особливості
- •Практичні заняття 16 і 17. Послуги, які надають заклади готельного господарства
- •Питання для самоперевірки знань
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації до їх виконання
- •Загальний розподіл балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів з вивчення дисципліни «Сервісологія»
- •Шкала нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Карта самостійної та індивідуально-консультативної роботи студента
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів з дисципліни Загальні положення
- •Поточне оцінювання знань студентів
- •Перелік питань до поточної модульної контрольної роботи
- •Порядок та критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури Основна
- •Додаткова
Практичні заняття 8 і 9. Вивчення рекреаційних основ сервісу
1. Походження поняття рекреація. Види відпочинку.
2. Основні фактори, що визначають рекреаційну діяльність людини.
3. Необхідні елементи структури рекреаційної діяльності.
4. Види і типи рекреаційної діяльності.
5. Розвага як тип рекреаційної діяльності.
Питання для самоперевірки знань
I. Дайте поняття рекреації.
2. Перерахуйте основні види відпочинку.
3. Яка структура вільного часу людини?
4. Назвіть основні види рекреаційної діяльності.
5. Що таке розвага з погляду рекреаційної діяльності?
6. Які основні критерії лікувального туризму?
7. Що таке цикл рекреаційної діяльності?
8. Приведіть приклади перехідних курортів.
Література: 1, с.53–65.
Тема 7. Сервіс як сфера задоволення потреб людини Методичні поради до вивчення теми
Один із головних критеріїв цивілізованості і рівня соціально-економічного розвитку будь-якої країни – ступінь доступності матеріальних благ, які можуть мати в своєму розпорядженні окрема людина, сім’я або соціальна група. Важливим показником суспільного розвитку служить також можливість користуватися для задоволення потреб різноманітними послугами. Практичне забезпечення таких можливостей складає мету і зміст діяльності сфери послуг. Вона є однією з найважливіших областей суспільного життя і впливає на всі сторони життєдіяльності людей, оскільки забезпечує задоволення їх матеріальних і духовних потреб.
Дослідники вважають, що передумови виникнення сервісної діяльності склалися ще в Стародавньому світі. Вже тоді існували люди і цілі організації, які на професійному рівні надавали складні, деколи дорогі послуги, що вимагали спеціальних знань, професійних навиків і відповідного устаткування. Найчастіше це були ремісники, архітектори, будівельники музиканти, філософи, ритори та ін.
Свій інтенсивний розвиток процес формування сфери послуг одержав в середні віки і Новий час, коли стала бурхливо розвиватися система торгівлі і грошового обігу. Саме тоді з’явилася найважливіша ланка сучасного сервісу: «виробник послуг – споживач». Завдяки виникненню цього взаємозв’язку різко розширилася і посилилася діяльність з виробництва товарів і послуг, орієнтованих на задоволення запитів споживачів.
У XX ст. зародження послуг сучасного типу відбувалося в індустріальних країнах Західної Європи. Завдяки зрілій товарно-грошовій системі, приватній власності на засоби виробництва і ефективному законодавству надання послуг перетворилося на особливу сферу діяльності суспільства.
Остаточне виникнення і розвиток сучасної сфери послуг було детерміновано двома соціальними функціями людини в його суспільному бутті: як виробника товарів і послуг і як споживача. У свою чергу, людина як споживач, по-перше, є суб’єктом і активним учасником сфери сервісу, що самостійно освоює форми і способи задоволення власних потреб і інтересів. По-друге, вона одночасно виступає об’єктом обраної і цілеспрямованої дії на неї з боку сфери сервісу, зацікавленої в задоволенні потреб своєю участю. В цьому випадку людина виступає як споживач матеріальних, соціальних, духовних і релаксаційних послуг.
Через високу суспільну значущість споживча поведінка людини в даний час стала предметом вивчення цілого ряду наук – культурології, економічної теорії, соціології і філософії. Щоб зрозуміти суть споживчого статусу людини, специфічним чином того, що інтерпретується, необхідно уточнити саме поняття «споживання».
У найзагальнішому вигляді споживання є використанням корисних властивостей якого-небудь предмета або блага, детермінованим задоволенням відповідної потреби людини.
У сучасному соціально-гуманітарному вченні існують різні підходи, що досліджують процес споживання. Так, наприклад, споживання як інструмент реалізації складних соціальних стратегій класової і статусної диференціації розглядається В. Вебленом. Учений виходить з того, що вищому класу будь-якого суспільства властива стратегія демонстративного неробства, яке закономірно спричиняє собою демонстративне споживання. Останнє виражається в покупці дорогих предметів або благ, кількість яких перевищує межі розумних потреб. Таким чином, відбувається демонстрація платоспроможності і високого соціального статусу.
Складовою процесу споживання виступає споживання послуг. Сфера послуг є в найзагальнішому вигляді складним комплексом видів діяльності, направлених на задоволення потреб суспільства індивідів. Під послугою розуміється сукупність взаємодій виконавця і споживача, що виконуються для задоволення потреб людей і мають певну вартість. Всі послуги характеризуються певними властивостями, що відрізняють їх від товарів. Але головною серед них є її користь для споживача.
