- •16.Аберації. Хроматична аберація.
- •17.Класифікація і основні х-ки приймачів випромінення.
- •18.Око як приймач випромінення.
- •19.Параболічні рефлектори
- •20.Оптична система Річі-Кретьєна.
- •21. Оптична система Шмідта-Кассегрена.
- •2 2. Оптична Система Максутова
- •23.Інструментальна та стандартна системи зоряних величин
- •25.Фотометрична система ubv. Показники кольору і температури зірок.
- •24.Міжнародна двокольорова система зоряних величин
24.Міжнародна двокольорова система зоряних величин
Із застосуванням фотоемульсій в астрофотометрії пов’язана спроба створити першу стандартизовану фотометричну систему зоряних величин. Все почалось з того, що астрономи побачили можливість визначати за допомогою фотоемульсії для кожної зорі дві зоряних величин. Ці зоряні величини одержали назву фотографічних і фотовізуальних зоряних величин. Фотографічні зоряні величини позначають літерою mpg. ці величини стали визначати за допомогою десенсибілізованих фотоемульсій.
Як відомо за допомогою спеціальних барвників-сенсибілізаторів область чутливості фотоемульсій можна розширювати в сторону довших хвиль, наприклад так званих ортохроматичних фотоемульсії чутливі до 700нм. Цю обставину астрономи використовували для визначення так званих фотовізуальних величин (mpv). Для визначення фотовізуальних величин використовували сенсибілізовані фотоемульсії в комбінації з жовтим світлофільтром. Це скляний світлофільтр жовтого кольору, який не пропускає зелене, синє, та фіолетове проміння. З використання фотоемульсій астрономи вирішили створити стандартизовану систему зоряних величин. У 1906 році було розпочато створення Міжнародної двокольорової системи зоряних величин. Ця система задумувалась як така що буде визначена стандартними зорями розташованими поблизу 2-х полюсів світу. Зорі повинні були бути над горизонтом для того, щоб довше знаходитись над ним. В Міжнар. Двокольор. Системі стали визначати для кожної зорі, крім 2-х зор. величин їх різницю, вона визначається як різниця фотографічної і фотовізуальної і називається колор-індекс-зорі: с=mpg- mpv. Колор-індекс був прийнятий виходячи з такої умови: для зір 5,5m-6,5m зоряних величин Гарвардського фотографічного каталогу , що належить до класу АО, С=0m. (показники кольору були прийняті за нуль.)
У 1943 р. амер. астрономи спробували визначити криві реакції для міжнародної двокольорової системи . Виявилось, що криві реакції визначити з великою точністю не вдалось, також виявилось, що точність стандартних зір складає Δm=0,19m. МДС – відіграла свою роль при створенні уже на підході фотоелектричних приймачів випромінювання.
25.Фотометрична система ubv. Показники кольору і температури зірок.
Реальну можливість створення відтворюваних стандартних фотометричних систем зоряних величин з’явиласьлише з розвитком електроастрофотометрії.Зараз електрофотометри стали основними приладами астрономічної фотометрії. За допомогою фотографій фотометри виконують масові фотометричними спостереженнями, але уже на основі фотоелектричних фотометричних стандартів. З широкополосних стандартних фотометричних систем найбільше поширення одержала 3-х кольорова система UBV. Автори цієї системи виходили з цілком правильними ідеями про створення фотометричної системи з добре визначеними кривими реакції, які можуть надійно відтворюватися іншими спостерігачами. Вони також розуміли необхідність забезпечити цю систему хорошими фотометричними стандартами(тобто спискам зір ).Вони намагалися одержати систему досить близьку до МДС. Дві спектральні області B і V були підібрані так, що вони співпадали з голубою фотографічною та фотовізуальною ділянкою спектра. Шляхом підбору відповідного синього світлофільтра коротка хвильова межа областіVбулавстановленапоблизу λ=380нм. Була введена дадатковаспектральна область Uв ультрафіолетовій частині спектра. Звичайно результати спостережень в цій системі визначається у вигляді зоряних величин Vі показників кольору B-ViU-B; нуль-пункт шкали зор.вел. V був встановлений так, що для 9 конкретних зір NPS прийняті = 0. Система UBVбула оголошена 1951р. 1952р. було визначено зоряні величини 400 стандартних зір фотоелектричними методами. Ці зорі розташовані у пн.. півкулі, але на різних висотах.
Вільнюські астрономи підібрали комбінації світлофільтрів і фотопластинок які дозволяють реалізувати систему UBV фотографічними методами. Криві реакції системи UBV після реставрації вільнюськими астрономами виявилась такими:
|
λ0, нм |
Δλ, нм |
U |
360 |
40 |
B |
440 |
100 |
V |
550 |
80 |
