Економічна роль прибутку
Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:
— прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності
— прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей.
— прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.
Прибуток на капітал — найважливіша категорія ринкової економіки, складна за своєю сутністю та конкретними формами вияву.
Функції прибутку
Оцінювальна — ефект використання основних ресурсів підприємства
Стимулююча — функція прибутку спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу.
Господарського розрахунку — доходи підприємства мають не тільки покривати витрати, але й резерв.
Розподільча — функція прибутку забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів.
Індикативна (інформаційна)— функція прибутку забезпечує підприємство інформацією, з одного боку, про оцінку його діяльності, а з другого-про наповненість ринку товаром, даючи тим самим економічний сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги виробництва.
Види прибутку
Загальний прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж продукції, послуги, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій);
Валовий прибуток — прибуток, розрахований на реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ та акцизів) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.
Прибуток від операційної діяльності витрати — оренда.
Адміністративні витрати (пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством) = основна та додаткова з/п управлінського персоналу, витрати на відрядження управлінського персоналу. Витрати на збут — оплата праці продавців (від збуту), пакування, транспортування. Інші операційні витрати — собівартість реалізованих виробництвом запасів, сумнівні та безнадійні борги, оцінка запасів.
Принципи розподілу прибутку підприємства
сплата частки до бюджету;
поповнення статутного фонду;
виплата дивідендів;
розширення виробництва;
сплата штрафів;
соціальний розвиток;
стимулювання/мотивація працівників та інші напрямки, передбачені статутом.
Дохі́д — 1. Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.)[1]
2. Прирощення вартості підприємства за рахунок продажу товарів і послуг.
Дохід — це очікувана властивість об'єкта, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об'єкта. У побутовому використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах означає процес визначення ціни фінансового контракту. Фінансові контракти — це документи, які містять документальне чи електронне підтвердження боргового зобов'язання, права власності на акції, гарантії.
3. Для цілей бухгалтерського обліку доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).[2]
4. Це певна сума грошей, яку отримує фірма внаслідок продажу товарів і послуг
Чистий дохід — виручка від реалізації за вирахуванням ПДВ і акцизів.
Макроекономіка, також макроекономія або макроекономічна теорія (від грец. грец. μακρός "великий"; грец. οἶκος, "дім" та грец. νόμος, "закон") — галузь економічної науки або частка націонал-економії, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаїмозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція.