міністерство освіти і науки україни

одЕський національний політехнічний

університет

Інститут заочної освіти

_____________________________________________

(назва дисципліни)

Контрольна робота № ________

Варіант № _______

Виконав ст. гр. _____ ___________________________

(П.І.Б. студента)

Перевірив викладач ______________________________

(П.І.Б. викладача)

_____________ _________________________________

(оцінка) (дата перевірки)

Домашня адреса _________________________________

________________________________________

Дом. телефон ______________________________

Одеса

ДОДАТОК В

Термінологічний словник

Абсолютна матеріалоємність – витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Авторське право – система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на використання плодів своєї праці.

Акція – цінний папір, який засвідчує участь його власника у капіталі акціонерного товариства і дає право на одержання певної частини щорічного прибутку у вигляді дивідендів.

Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном суспільства.

Амортизація – процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення.

Асортимент – різновид виробів в межах даної номенклатури.

Асоціація – найпростіша форма договірного об'єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціації не мають права втручатися у виробничу і комерційно-фінансову діяльність будь-яких їхніх учасників (членів).

Баланс – система взаємопов'язаних показників, яка характеризує будь-яке явище або процес шляхом співставлення його окремих сторін; різниця між доходами і витратами.

Баланс робочого часу – фактично відпрацьований час середньосписковим працівником підприємства за зміну, добу, місяць, рік.

Банки – фінансові підприємства, які здійснюють функції кредитування і розрахунків, залучення ресурсів на свої рахунки.

Банківський кредит – передача банками певним фізичним і юридичним особам на встановлений кредитним договором строк грошей з умовою їх повернення і сплатою певного процента за користування ними.

Банкрутство – встановлена в судовому порядку фінансова неспроможність підприємницьких структур (підприємств, компаній, банків тощо), припинення ними платежів за борговими зобов'язаннями, внаслідок чого вони втрачають право самостійно управляти та розпоряджатися своїм майном.

Бартерна торгівля – прямий обмін одного товару на інший, який здійснюється без залучення грошових розрахунків.

Безтарифна система оплати праці – це система оплати праці, за якою заробітна плата конкретного працівника визначається як частка у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта його трудової участі і фактично відпрацьованого часу.

Бізнес – будь-яка економічна діяльність в умовах ринкової системи господарювання, що приносить власнику певний зиск (прибуток).

Бізнес-план – розроблений у письмовій формі документ, що всебічно висвітлює суть і перспективи будь-якого пропонованого комерційного заходу (зокрема інноваційного, інвестиційного або іншого проекту) і подається потенційному інвестору, щоб переконати його в ефективності інвестування.

Біржа – організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (фондова біржа) або оптова торгівля товарами за стандартними зразками (товарна біржа).

Валова продукція – загальний обсяг виробництва, тобто обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах.

Валовий оборот – загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.

Валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

Винахід – принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства.

Виробіток – кількість продукції, що виготовлена за одиницю часу або припадає на одного середньооблікового працівника.

Виробництво – процес, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою задоволення суспільних і особистих потреб.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції встановленої номенклатури та асортименту за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ.

Виробнича програма підприємства (план виробництва та реалізації продукції) – система планових завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.

Виробничий персонал – працівники, зайняті у виробництві та його обслуговуванні (зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, у заводських лабораторіях, дослідницьких відділах, апараті заводоуправління, працівники охорони).

Виробничий процес – сукупність окремих процесів праці, спрямованих на перетворення сировини та матеріалів у готову продукцію.

Виробничі запаси – матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

Виробіток – кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.

Виручка – сума грошей, одержаних від продажу товару або наданих послуг, за певний період часу.

Витрати майбутніх періодів – нематеріальні елементи оборотних фондів, які включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.

Відкрите акціонерне товариство – вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, купуватися та продаватися на біржах.

Відновна вартість основних фондів – це розрахункові витрати на відтворення в сучасних умовах їхньої точної копії з використанням аналогічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів.

Відрядна форма оплати праці передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за визначений період часу.

Господарський договір – цивільно-правова угода, що укладається між підприємствами.

Готова продукція – сукупність повністю виготовлених на підприємстві виробів і продуктів, які фактично відпущені або призначені для відпуску на сторону (реалізацію).

Гудвіл – сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, постійні клієнти, доброзичливість та прихильність споживачів тощо.

Дегресуючі витрати – витрати, які зростають повільніше, ніж обсяг виробництва.

Демпінг – продаж товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими за витрати виробництва.

Державне підприємство – підприємство, засноване на загальнодержавній власності.

Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток багатьох безпосередньо не пов'язаних між собою виробництв.

Дисконтна ставка – ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей приводиться до теперішньої їхньої вартості, тобто відбувається процес дисконтування.

Дисконтування – метод приведення майбутньої вартості грошей до їхньої теперішньої вартості (вартості поточного періоду).

Договір (контракт, угода) – форма закріплення партнерських зв'язків, а саме: предмета договору, взаємних прав і обов'язків, наслідків порушення домовленостей.

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Допоміжне виробництво – підрозділи підприємства, які призначені для обслуговування основного виробництва.

Допоміжні робітники – робітники, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Дохід – виручка від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Дочірнє підприємство – підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.

Економіка підприємства – наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція, прибуток підприємства, національний дохід).

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат.

Ефективність виробництва – економічний показник, що характеризує ступінь віддачі і раціональність організації господарської діяльності.

Загальні витрати виробництва – витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх величина залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції.

Закрите акціонерне товариство — вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками та не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.

Заохочувальні та компенсаційні виплати – винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами, чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.

Заробітна плата – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства – це сфера його господарської діяльності, пов'язана із виходом на зовнішні ринки та функціонуванням на них, створенням спільних підприємств, здійсненням валютно-фінансових та кредитних операцій.

Змінні витрати – витрати, сума яких залежить від обсягу виготовленої продукції.

Інвентаризація – періодичний опис майна підприємства, що перебуває на його балансі, перевірка стану зберігання майна, правильності ведення складського господарства і реальності даних обліку.

Інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

Індивідуальне підприємство – підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці.

Інноваційні процеси – це сукупність якісно нових, прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі; результатом інноваційних процесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управлінні; впровадження новинок у господарську практику є нововведеннями.

Капітальне будівництво – процес створення нових об’єктів технічного переоснащення, реконструкції, розширення діючих об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань і навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій зумовленої складності.

Керівники – працівники, які обіймають керівні посади на підприємстві та його структурних підрозділах.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – відношення реалізованої продукції за певний проміжок часу до суми середнього залишку оборотних засобів за цей період.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання – показник використання обладнання в часі; визначається відношенням фактичного часу роботи обладнання до максимально можливого розрахункового фонду часу.

Коефіцієнт змінності – показник використання обладнання на підприємстві, який свідчить про те, скільки змін відпрацювала в середньому кожна одиниця обладнання протягом дня, місяця.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником підприємства, яка регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини; щорічно переглядається і затверджується.

Колективне підприємство – підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації.

Командитне товариство – товариство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства. Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства.

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн – статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Кон'юнктура ринку – визначене у часі та просторі певне співвідношення попиту і пропозиції, що формується як сукупність товарно-грошових пропорцій під впливом конкретної комбінації діючих чинників.

Кооператив – вид підприємства, яке створене громадянами України, що добровільно об'єдналися на основі членства для загального здійснення господарської та іншої діяльності.

Корпорація – договірне об'єднання господарських суб'єктів на засадах інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Лізинг – довгострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення, яка фіксується у відповідному договорі між орендодавцем і орендарем; вартість лізингу формується за рахунок регулярних платежів, що охоплюють амортизаційні відрахування і відсотки за кредит.

Ліквідаційна вартість основних фондів – вартість матеріальних цінностей, за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх ліквідацією.

Ліквідність – спроможність підприємств своєчасно виконувати свої грошові боргові зобов'язання.

Ліквідність активів – здатність активів фірми до використання як безпосередніх засобів платежу або до швидкого перетворення в грошову форму без втрати поточної (реальної) вартості.

Ліцензія – дозвіл, який надається державними органами юридичним і фізичним особам на здійснення певних видів суспільно–корисної діяльності, у тому числі зовнішньоекономічної, використання нематеріальних ресурсів протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

Матеріаловіддача – показник, обернений до матеріаломісткості; визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до величини спожитих матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість продукції – показник, що відображає кількість спожитих матеріальних ресурсів у натуральному або грошовому виразі на одиницю продукції; поділяється на абсолютну, питому, загальну.

Мінімальний рівень заробітної плати – встановлена державою мінімальна величина оплати праці, розрахована на основі прожиткового мінімуму, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих спів- відношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних установах тощо.

Мінімальний (страховий) запас – запас, який створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні і забезпечує безупинну роботу підприємства.

Місія – основна загальна ціль підприємства (комплексна мета, заради якої створене підприємство функціонує на ринку).

Модернізація діючого виробничого обладнання – його удосконалення з метою запобігання техніко–економічного старіння та підвищення техніко–експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

Моральний знос основних фондів виражається в знеціненні їх вартості до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково–технічного прогресу.

Незавершене виробництво – предмети праці, які ще не пройшли всі стадії обробки.

Нематеріальні ресурси – ресурси, які не мають матеріальної основи, але здатні забезпечити прибутковість або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду.

Непрямі витрати – витрати, величина яких не може бути прямо віднесена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом.

Номенклатура – перелік назв окремих видів продукції.

Номінальна заробітна плата – сума коштів, отримана працівником за свою працю.

Норма виробітку – кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу. Норма запасу оборотних коштів – мінімальна кількість днів, на яку необхідно визначити запас матеріалів для безперебійного функціонування підприємства.

Норма обслуговування – встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітничих місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

Норма часу – тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт.

Норма чисельності – необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.

Норматив оборотних коштів – їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Нормативна трудомісткість – сума витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції або виконання комплексу.

Нормативно–чиста продукція – частина ціни виробу (робіт, послуг), яка включає основну й додаткову заробітну плату персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи та нормативний прибуток.

Нормування праці – визначення максимально допустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально допустимої кількості продукції, що виготовляється за одиницю часу.

Облігація – кредитний цінний папір, який випускається державою або підприємством як боргове зобов'язання; має строк погашення і фіксовані виплати за відсотками.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів, речовинні елементи яких у процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натурально–речовинну форму і переносять усю свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Оборотні кошти – сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу.

Оборотність оборотних коштів – тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (закупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Одноосібне володіння – підприємство, власником якого є фізична особа або сім'я, яка отримує певний прибуток (дохід), та несе весь тягар господарського ризику від ведення власного бізнесу.

Операційний прибуток – результат операційної (виробничо–збутової або основної для даного підприємства) діяльності.

Оренда – передача майна в строкове володіння і користування за відповідну орендну плату з його відшкодуванням і поверненням.

Орендне підприємство – підприємство, створене на базі орендованого майна державного підприємства.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Основні виробничі процеси – процеси безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, яка визначає виробничий профіль підприємства.

Основні фонди – засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально–речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово по мірі використання.

Патент – документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право використання зазначеного в патенті винаходу або раціоналізаторської пропозиції.

Первісна (балансова) вартість основних фондів відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію (вартість придбання обладнання, транспортні витрати, пов'язані з його доставкою та вартість монтажних робіт на місці експлуатації).

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи.

Питома матеріалоємність – витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Підготовчий запас – запас, який пов'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування і складування виробничих запасів.

Підприємство – самостійний господарюючий суб'єкт, який володіє правами юридичної особи та здійснює виробничу, науково–дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємництво – самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і заняттю торговельною діяльністю з метою отримання прибутку.

Планування – процес визначення цілей, яких підприємство хоче досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Погодинна форма оплати праці – оплата праці залежно від відпрацьованого часу та рівня кваліфікації.

Податки – обов'язкові нормовані платежі до державних або місцевих бюджетів, що сплачуються фізичними та юридичними особами.

Постійні витрати – витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції.

Поточне планування – розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Прибуток від звичайної діяльності – різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від операційної діяльності – алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Приватне підприємство – підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили.

Прогресуючі витрати – витрати, які зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва.

Продуктивність праці – показник, який характеризує ефективність праці в процесі виробництва продукції та показує здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.

Промисловий зразок – розроблена автором або авторським колективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві.

Пропорційні витрати – витрати, розмір яких перебуває у пропорційній залежності від обсягів виробництва (кількості виготовленої продукції).

Професія – вид трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки.

Прямі витрати – витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням певного виду продукції, що можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції.

Раціоналізаторська пропозиція – корисна рекомендація, що стосується техніки та технології, яка використовуються на даному підприємстві.

Реалізована продукція – товарна продукція, яку фактично відвантажено й оплачено споживачем продукції підприємства за певний (плановий) період.

Реальна заробітна платня – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальні інвестиції – вкладення капіталу в розвиток матеріально–технічної бази та удосконалення виробничих процесів підприємства.

Резерви підвищення продуктивності праці – невикористані можливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо).

Реконструкція діючого підприємства – здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання виробництва.

Ремонт основних фондів – це відновлення фізично зношених окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом усього терміну їх служби.

Рентабельність – узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує доходність, прибутковість.

Робітники – особи, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або роботами по наданню виробничих послуг і переміщенню вантажів, основного виробництва.

Санація – система організаційно-правових, фінансово-економічних заходів, що спрямовані на запобігання банкрутства підприємства при його неплатоспроможності.

Сімейне підприємство – підприємство, засноване на власності та праці громадян України – членів однієї родини, які проживають разом.

Службовці – працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, господарське обслуговування, облік та контроль.

Собівартість продукції як економічна категорія – грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Спеціалізація – відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції.

Спеціалісти – працівники, які виконують інженерно–технічні, економічні та інші роботи.

Спеціальність – виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.

Спілка споживчих товариств – об'єднання на добровільних засадах споживчих товариств.

Спільне підприємство – підприємство, засноване на базі об'єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи і суб'єкта державної власності.

Споживче товариство – самостійна демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи поєднуються для загального господарювання з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Статут підприємства – це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Стратегія – генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення.

Тарифна система – сукупність нормативів, які забезпечують можливість здійснювати диференціацію та регулювання заробітної платні різних груп і категорій працівників у залежності від якісних характеристик їх праці.

Тарифна сітка – шкала кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифна ставка – абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, який виражений у вартісній формі.

Тарифно–кваліфікаційний довідник – збірник нормативних документів, що містить систему вимог, яким повинні відповідати працівники визначеної професії та кваліфікації.

Технічне переоснащення підприємства – здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих ділянок виробництва за рахунок впровадження нової техніки, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно-застарілого обладнання.

Технологічний запас – запас, який створюється у випадках, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрів тощо.).

Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а у випадку недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків.

Товарна продукція – обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону (іншим підприємствам), а також робіт і послуг промислового характеру, що виконані для інших підприємств.

Товарні знаки та товарні марки – це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів.

Транспортний запас – запас, який створюється у випадку перевищення термінів вантажообігу в порівнянні з термінами документообігу на підприємствах, що знаходяться від постачальників на значній відстані.

Тривалість обороту оборотних коштів – час, протягом якого оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот; вимірюється в днях.

Трудові ресурси (персонал) підприємства – це сукупність постійних працівників, які одержали необхідну професійну підготовку і (або) мають практичний досвід і навички роботи та вкладають їх в проведення господарсько–фінансової діяльності підприємства.

Трудомісткість продукції – показник, обернений до показника виробітку; характеризується величиною затрат праці (часу) на виготовлення одиниці продукції.

Фізичний знос основних фондів виражається у втраті основними фондами технічних властивостей та характеристик в результаті експлуатації, атмосферних впливів, умов збереження.

Фінансові інвестиції – вкладення капіталу в різні фінансові активи, найбільш значними з яких є вкладення в інструменти грошового та фондового ринків.

Фонд оплати праці – загальна сума витрат на оплату праці працівників підприємства і виплат соціального характеру.

Фондовіддача – показник ефективності використання основних фондів, який визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

Фондомісткість – показник, обернений до показника фондовіддачі; показує, яка величина середньорічної вартості основних фондів підприємства припадає на одну гривню виготовленої продукції.

Фондоозброєність праці – показник, що характеризує рівень технічної оснащеності праці, величину основних виробничих фондів, які використовує один працівник; визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньорічної чисельності працівників.

Холдинг (англ. - володіння, тримання) – різновид акціонерної компанії, характерною ознакою якої є володіння контрольним пакетом акцій інших фірм з метою контролю і управління їхньою діяльністю; виробничо-господарською діяльністю безпосередньо не займається.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару; кількість грошей, що сплачується або удержується за одиницю товару або послуги; одночасно ціна відображає його споживчі властивості, купівельну спроможність грошової одиниці, силу конкуренції та ін.

Ціноутворення – процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.

Чиста продукція підприємства – додаткова (нова) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період.

Чистий прибуток – це прибуток, що поступає у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів; використовується для формування фондів нагромадження і споживання підприємства.

Юридична особа – суб'єкт цивільного права, що відповідає певним вимогам чинного законодавства; до ознак юридичної особи належать: незалежність функціонування від окремих фізичних осіб, що входять до її складу; наявність власного майна, відокремленого від майна її учасників; право володіти, користуватись і розпоряджатись власністю; здійснювати від свого імені інші дозволені законодавством дії; право від свого імені вирішувати спірні питання щодо діяльності та конфліктні ситуації у суді та арбітражі; самостійна майнова відповідальність; наявність розрахункового та інших рахунків у банках, самостійного балансу, печатки зі своїм найменуванням, товарного знака тощо.

Якість продукції – сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням; на відміну від споживчої вартості виявляється лише в процесі споживання або експлуатації.