2.2. Формулювання мети та основних завдань

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дозволить студенту виділити в ній основний напрям дослідження, систематизувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. Приклади визначення мети магістерської роботи:

• розкрити та обґрунтувати сучасні підходи до підвищення ефективності впроваджуваних природоохоронних заходів та розробити модель їх впровадження на конкретному підприємстві;

• дослідити ефективність екологічного менеджменту держав-ними природоохоронними органами та запропонувати модель удосконалення державного управління природокористуванням;

• провести еколого-економічну експертизу та моделювання інвестиційних процесів в конкретній галузі, або на конкретному підприємстві;

• здійснити еколого-економічну оцінку та запропонувати модель реалізації інноваційних процесів використання природних ресурсів конкретним підприємством.

Узагальненою метою магістерської роботи є поглиблене вивчення і моделювання напрямів вирішення окремої проблеми на базі систематизації теоретичних досліджень, використання практичного досвіду та впровадження ресурсозберігаючих і природоохоронних заходів на конкретному підприємстві.

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з її назвою. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання магістерської роботи. Завдання повинні конкретизувати мету роботи, а їх визначення пов’язане з назвами підрозділів.

2.3. Пошук та опрацювання інформації

Розумова праця пов’язана з пошуком інформації. Вміння швидко її знаходити є важливою умовою продуктивності та якості роботи дослідника. Під „джерелом наукової інформації” розуміється документ, що містить в собі певне дані. Документальні джерела несуть в собі основний обсяг відомостей, які використовуються у практичній діяльності. Усі документальні джерела наукової інформації поділяються на первинні та вторинні. В первинних документах містяться наукові та спеціальні відомості, у вторинних - результати аналітичної та логічної обробки первинних документів.

Критеріями оцінки документальних джерел інформації є повнота і достовірність даних, терміни їх публікації, наявність теоретичних обґрунтувань та критичних матеріалів, можливість їх отримання.

Знайомство із літературою розпочинається з визначення напряму наукового дослідження, що знаходить своє відображення в темі та робочому плані магістерської роботи. Перед початком роботи студент повинен ознайомитися із розкриттям його теми в загальних джерелах (підручниках, посібниках), а потім опрацювати спеціалі-зовану літературу (монографії, статті) вітчизняних та зарубіжних авторів. Пошуку літератури допоможуть бібліотечні картотеки.

Слід пам’ятати, що безсистемний пошук забирає багато часу та не дає гарантії повноти отриманих результатів.

Для полегшення своєї роботи студент може створити власну картотеку опрацьованої літератури, в якій кожне джерело слід записувати на окрему картку, зазначаючи в ній всі дані про працю - прізвище та ініціали автора; назву підручника, монографії чи статті; рік видання, назву видавництва чи журналу та кількість сторінок.

Для повноцінного висвітлення теоретичної частини магістерської роботи рекомендується використовувати не менше 20 літературних джерел. Із опрацьованої літератури за темою магістерської роботи використовується не вся інформація, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми та є найбільш корисною. Потрібно збирати лише наукові факти, що характеризуються такими властивостями, як новизна, точність та достовірність. Слід вибирати авторитетні джерела та точно вказуючи, звідки взято матеріали.

Особливою формою подання матеріалу є цитати, які використовуються з метою запобігання перекручень думки автора першоджерела та для ідентифікації поглядів при співставленні різноманітних точок зору. У всіх випадках кількість використовуваних цитат має бути оптимальною. Отже, опрацювання літератури є процесом творчого пошуку і обробки. ІІ правильний підбір є передумовою якісного написання магістерської роботи.

Збір наукової інформації необхідно поєднувати з аналізом опрацьованого матеріалу. Працюючи з літературою, потрібно робити не лише виписки у вигляді цитат (з детальним посиланням на джерело), але й записувати власні думки, які виникають при опрацюванні матеріалу. Це полегшить написання тексту роботи.

Окрім теоретичної інформації студент повинен опрацювати фактичний матеріал, що характеризує об’єкту дослідження (конкретне підприємство). Для цього студент повинен володіти навичками і вмінням аналізувати звітні та статистичні дані.

Завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності підприємства за останні три - п’ять років; виявлення чинників, в тому числі використання природних ресурсів та впровадження природоохоронних заходів, які позитивно чи негативно вплинули на показники його роботи. Це дозволить прийняти рішення про необхідність вдосконалення природокористування на підприємстві.

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

• баланс підприємства, ф. 1;

• звіт про фінансові результати, ф. 2;

• звіт про фінансово-майновий стан, ф. 3;

• звіт з праці, ф. І-ПВ, ф.3-ПВ;

• звіт про витрати на виробництво продукції та послуг, ф.5-С;

• звіт про наявність та рух основних фондів, їх амортизацію (знос), в тому числі природоохоронного призначення ф. 11-ОФ;

• зведена таблиця основних показників, ф. 22;

• плани та звіти про використання природних ресурсів та впровадження природоохоронних заходів;

• звіти про плату за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища;

• матеріали маркетингових екологічних досліджень.

Результати проведеного аналізу відображаються в аналітичній частині магістерської роботи. В магістерській роботі студент може використовувати результати, отримані ним при виконанні курсових робіт, проходженні виробничої та переддипломної практики.

Інформаційний матеріал доцільно ілюструвати цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела.