- •Питання до екзамену з навчальної дисципліни «педагогіка загальна»
- •10 Питання
- •11 Питання
- •12 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.
- •19 Питання
- •Розкрити генезу організаційних форм навчання.
- •35. Розкрити сутність контролю навчальних досягнень учнів, його функції.
- •Обґрунтувати педагогічні вимоги (принципи) до перевірки навчальних досягнень учнів.
- •Охарактеризувати основні види та методи контролю успішності в сучасній школі.
- •Охарактеризувати рівні навчальних досягнень учнів та відповідні їм критерії оцінювання. Аргументувати особливості оцінювання в 1 класі початкової школи.
- •Ознайомити із зарубіжною практикою контролю успішності учнів.
- •Охарактеризувати основні закономірності та принципи виховання.
- •Обґрунтувати мету і завдання виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства (Лекція 3).
- •Розкрити зміст і завдання виховання розумової культури учнів. Обґрунтувати значення філософсько-світоглядної підготовки підростаючого покоління.
- •Обґрунтувати завдання та зміст виховання основ моральної культури школярів. Розкрити значення виховання громадянської культури в учнів.
- •Обґрунтувати завдання та зміст трудового виховання і профорієнтаційної роботи школярів.
- •Обґрунтувати завдання та зміст виховання естетичної та фізичної культури учнів.
- •Розкрити сутність самовиховання і перевиховання. Визначити шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
- •Розкрити сутність поняття «технологія виховання». Обґрунтувати технологію комплексного підходу до виховання.
- •Розкрити сутність виховної справи як системи. Охарактеризувати структуру виховної справи.
- •53. Розкрити сутність поняття «національне виховання». Охарактеризувати базові концепції виховання.
- •55. Обґрунтувати роль класного керівника в реалізації сучасних завдань загальної середньої освіти. Розкрити історію становлення й розвитку Українського інституту класних керівників.
- •56. Охарактеризувати завдання і функції класного керівника, напрямки і форми його роботи.
Охарактеризувати рівні навчальних досягнень учнів та відповідні їм критерії оцінювання. Аргументувати особливості оцінювання в 1 класі початкової школи.
Виокремлюють чотири рівні навчальних досягнень учнів, які характеризуються такими показниками:
1) початковий рівень. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення (1 бал, 2, 3 бали);
2) середній рівень. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності (4 бали, 5, 6 балів);
3) достатній рівень. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно засвоює знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча бракує власних суджень. Учитель здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності (7, 8, 9 балів);
4) високий рівень. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію (10, 11, 12 балів).
Ознайомити із зарубіжною практикою контролю успішності учнів.
Цікавою є система оцінювання знань у Німеччині. Найвища оцінка – 1, найнижча – 6. Кожній оцінці відповідає певна кількість балів з урахуванням так званої тенденції оцінки. Наприклад, бали 15, 14, 13 відповідають відмінній оцінці "1"; 12, 11, 10 – "2"; 9, 8, 7 – "3"; 6, 5, 4 – "4"; 3, 2, 1 – "5"; 0 балів сигналізує про цілковиту відсутність знань з предмета і означає оцінку "6". Під час атестації учнів оцінки виставляють лише в балах.
У школах США великого значення надають інформуванню учнів про їхні успіхи в навчанні, можливості порівняти свою роботу з роботою однокласників, розкривши загальну картину розподілу виставлених (за тестуванням) оцінок. Кожен учень може переконатися, до якої категорії потрапляють результати виконаного ним тесту. Наприклад: 90-100 балів – 3 учні; 80-89 – 7 учнів; 70-79 – 16 учнів; 60-69 - 2 учні; 50-59 – 1 учень (всього у класі 29 учнів). Такий розподіл оцінок за категоріями демонструє учневі його становище порівняно з іншими. Ця картина може бути детальнішою і кориснішою для учнів, якщо оперувати інтервалами в п'ять, а не в десять балів. Середній бал можна виводити кожному учневі за тиждень чи за інший період. Відтак на дошці розподіляють "середні" оцінки всього класу. Завдяки цьому кожен учень отримує чітке уявлення про свою успішність порівняно з іншими. У школах США дітей не викликають до дошки, не опитують. Закони деяких штатів забороняють повідомляти будь-кому оцінки учня без письмового дозволу батьків.
Розкрити сутність процесу виховання, його особливості (Лекція 3).
Охарактеризувати етапи процесу виховання З’ясувати особливості управління процесом виховання (Лекція 3).
Управління процесом виховання – діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.