- •2 Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3 Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4 Поняття цивільного процесу (судовчинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6 Поняття принципів цив. Проц. Права, їх значення та система.
- •8 Поняття цивільних проц. Правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. Правов.
- •10 Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11 Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі, їх проц. Права і обов'язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12 Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •14 Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, проц. Порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •13 Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- •15 Проц. Правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16 Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •17 Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •18 Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути прдеставниками в суді.
- •19 Повноваження представника в суді (об'єм і оформлення).
- •20 Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •22 Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судовиз доказів.
- •23 Надежність та домупстимість доказів.
- •24 Класифікація доказів.
- •25 Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування.
- •26 Розподіл між сторонами та ін. Особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- •27 Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, як засіб доказування. Визнання стороною обставин та його значення для докащування. Відмова сторони від визнання обставин.
- •28 Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- •29 Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- •30 Речові докази. Проц. Порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •31 Експертиза в цивільному процесу України.
- •32 Дослідження та оцінка доказів. Статья 212. Оценка доказательств
- •33 Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- •34 Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. Строків. Наслідки пропцску проц. Строків.
- •35 Судові витрати (поняття та види)
- •36 Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- •37 Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності)
- •38 Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- •39 Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40 Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову.
- •41 Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42 Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- •43 Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- •44 Відкриття провадження у цивільній справі та його правові наслідки. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
- •45 Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •46 Зустрічний позов. Порядок у цмови пред'явлення зустрічного позову.
- •47 Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- •48 Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- •49 Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •50 Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51 Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
- •52 Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53 Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- •54 Фіксування цивільного процесу.
- •55 Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- •56 Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- •57 Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •58 Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- •59 Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60 Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- •61 Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •62 Зміст судового рішення (його складові частини)
- •63 Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- •64 Законна сида судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили . Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •65 Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- •66 Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- •67 Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •68 Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •69 Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •70 Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •71 Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянам України та іноземцями.
- •72 Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •73 Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •74 Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75 Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76 Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- •77 Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- •78 Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- •80 Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81 Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- •82 Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83 Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб'єкти права касаційного оскарження. Об'єкти касаційного оскарження.
- •84 Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- •85 Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •86 Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87 Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •88 Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- •89 Провадження з перегляду судових рішень всу: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження всу при перегляді судових рішень.
- •90 Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
37 Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності)
Подсудность является совокупностью гражданских процессуальных норм, устанавливающих правила разграничения полномочий судов общей юрисдикции.
В отличие от гражданской юрисдикции, с помощью которой разграничиваются полномочия на решение юридических дел между различными юрисдикционными органами, подсудность разграничивает компетенцию в той же сфере, но между различными судами.
Согласно ч.2 ст.17 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» систему судов общей юрисдикции составляют: 1) местные суды; 2) апелляционные суды; 3) высшие специализированные суды; 4) Верховный Суд Украины.
Согласно ст.107 ГПК все дела, подлежащие разрешению в порядке гражданского судопроизводства, рассматриваются районными, районными в городах, городскими и районными судами.
Итак, определив, что дело подлежит рассмотрению в суде общей юрисдикции, необходимо установить, в какой конкретно суд необходимо обратиться за рассмотрением дела по существу.
В зависимости от категорий подлежащих решению дел и от территории, на которой действует тот или иной суд, принято различать подсудность предметную, функциональную и территориальную или пространственную (местную).
Предметная (функциональная) подсудность дел помогает определить, суд какого уровня (звена) судебной системы Украины должен принять конкретное дело к своему производству.
Общее правило предметной (функциональной) подсудности дел свидетельствует, что все дела, подлежащие разрешению в порядке гражданского судопроизводства, рассматриваются районными, районными в городах, городскими и межрайонными судами (ст.107 ГПК).
В настоящее время все гражданские дела по первой инстанции рассматриваются районными (городскими) судами. Передача на рассмотрение районных судов основной массы гражданских дел обеспечивает благоприятные условия для их рассмотрения, значительно повышает эффективность судебной защиты законных прав и интересов граждан и различных организаций. Районный суд наиболее приближен к населению и организаций, заинтересованных в быстром и правильном решении дела, лучше знает местные условия, располагает более широкие возможности для непосредственного ознакомления с обстоятельствами конкретного дела и, следовательно, может решить ее с наименьшими затратами участниками процесса сил, средств и времени.
38 Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
Территориальной называется подсудность дела суду в зависимости от территории, на которую распространяется юрисдикция данного суда. С ее помощью разграничивается компетенция однородных судов (одного звена судебной системы). Как правило, территориальная подсудность подразделяется на общую, по выбору истца, договорную, исключительную и подсудность связанных дел.
Общая подсудность определяется местом жительства ответчика. Иски к юридическим лицам предъявляются в суд по их местонахождению (ст.109 ГПК).
Данное правило действует во всех случаях, когда закон не оговаривает иное относительно конкретного вида дел. В науке такой принцип организации подсудности получил название принципа интереса: лицо, заинтересованное в защите своего права, обращается в тот суд, на территории юрисдикции которого находится ответчик. Но соответствует этот принцип не столько интересам заявителя, сколько интересам ответчика. Предъявление иска тождественно его правомерности, а следовательно, неоправданное затруднения прав и свобод ответчика недопустимо.
Местом жительства физического лица является жилой дом, квартира, другое помещение, пригодное для проживания в нем (общежитие, гостиница и т.п.), в соответствующем населенном пункте, в котором физическое лицо проживает постоянно, преимущественно или временно (ч.1 ст.29 ГК). Местонахождением юридического лица является адрес органа или лица, которые согласно учредительным документам юридического лица или закона выступают от его имени (ст.93 ГК).
Место жительства (нахождения) ответчика определяется на момент предъявления иска. Поэтому дальнейшее изменение им места жительства (нахождения) не изменяет подсудности дела.
Альтернативной (по выбору истца) считается подсудность, при которой дело может рассматриваться одним из нескольких указанных в законе судов по выбору истца.
Перечень дел с альтернативной подсудности закреплен в ст.110 ГПК:
1) иски о взыскании алиментов, о признании отцовства ответчика, иски, вытекающие из трудовых правоотношений, могут предъявляться также по месту жительства истца;
2) иски о расторжении брака могут предъявляться по месту жительства истца также в случае, если на его иждивении находятся малолетние или несовершеннолетние дети или если он не может по состоянию здоровья или по другим уважительным причинам выехать к месту жительства ответчика. По договоренности супругов дело может рассматриваться по месту жительства любого из них;
3) иски о возмещении вреда, причиненного увечьем, другим повреждением здоровья или смертью физического лица, или вреда, причиненного вследствие совершения преступления, могут предъявляться также по месту жительства истца или по месту причинения вреда;
4) иски, связанные с возмещением вреда, причиненного лицу незаконными решениями, действиями или бездеятельностью органа дознания, досудебного следствия, прокуратуры или суда, могут предъявляться также по месту жительства истца;
5) иски о защите прав сцоживачив могут предъявляться также по месту жительства потребителя или по месту причинения вреда или выполнения договора;
6) иски о возмещении вреда, причиненного имуществу физических или юридических лиц, могут предъявляться также по месту причинения вреда;
7) иски, вытекающие из деятельности филиала или представительства юридического лица, могут предъявляться также по их местонахождению;
8) иски, вытекающие из договоров, в которых указано место выполнения или выполнять которые из-за их особенность можно только в определенном месте, могут предъявляться также по месту выполнения этих договоров;
9) иски к ответчику, место жительства которого неизвестно, предъявляются по местонахождению имущества ответчика или по месту его пребывания или по последнему известному месту жительства ответчика или постоянного его занятия (работы);
10) иски к ответчику, не имеющему в Украине места жительства, могут предъявляться по местонахождению его имущества или по последнему известному месту его жительства или пребывания в Украине. Местонахождение имущества и последнее известное место жительства или нахождения ответчика должны быть в каждом случае достоверно установлены;
11) иски о возмещении убытков, причиненных столкновением судов, а также о взыскании сумм вознаграждения за спасание на море могут предъявляться также по местонахождению судна ответчика или порта регистрации судна;
12) иски к взыскателю о признании исполнительной надписи нотариуса не подлежащей исполнению или о возврате взысканного по исполнительной надписи нотариуса могут предъявляться также по месту его вриконання.
Приведенный перечень свидетельствует о том, что альтернативная подсудность необходима там, где или невозможно использование общего правила территориальной подсудности, или оно несправедливо по отношению к истцу, заявителя.
Исключительной является подсудность , допускающая рассмотрение определенных категорий дел только судами, точно указанными в законе. Она называется исключительной, во-первых, потому что является исключением из общего правила территориальной подсудности, а во-вторых, потому что устанавливаемые ею правила не допускают никаких исключений (в том числе и по соглашению сторон). Выбор суда здесь не зависит ни от усмотрения заявителя, ни от соглашения сторон, ни от усмотрения суда.
Согласно ст.114 щек установлены следующие правила исключительной подсудности:
1) иски, возникающие по поводу недвижимого имущества, предъявляются по местонахождению имущества или основной его части;
2) иски об исключении имущества из описи предъявляются по местонахождению этого имущества или основной его части;
3) иски кредиторов наследодателя, которые подаются до принятия наследства наследниками, предъявляются по местонахождению наследственного имущества или основной его части;
4) иски к перевозчикам, возникающие из договоров перевозки грузов, пассажиров, багажа, почты, предъявляются по местонахождению перевозчика.
Исключительная подсудность введена с учетом особенностей некоторых категорий гражданских дел с целью максимального приближения в суд объекта спора или места нахождения необходимых для рассмотрения дела доказательств.
Подсудность нескольких требований, связанных между собой представляет собой такой вид территориальной подсудности, когда подсудность одного дела определяется местом рассмотрения связанного с ним другого дела.
Связана подсудность имеет место в следующих случаях : 1) иски к нескольким ответчикам, проживающим или находящимся в разных местах, предъявляются по месту жительства или месту нахождения одного из ответчиков по выбору истца; 2) встречный иск независимо от его подсудности предъявляется в суд по месту рассмотрения первоначального иска (ст.113 ГПК).
Договорная подсудность закреплена в ст.112 ГПК: «Стороны вправе письменно определить территориальную подсудность дела, кроме дел, для которых установлена исключительная подсудность».
Соглашение сторон об установлении подсудности конкретного дела называется пророгация или пророгационного договору (от лат. Prorogatio - отложения, отсрочки).
Цель данного правила - сделать судебный порядок защиты гражданских прав более удобным для граждан и организаций. Стороны лучше, чем кто-либо другой, знают, в каком именно суде им удобнее защищать свои интересы. Поэтому было бы неправильным излишне ограничивать свободу сторон в выборе места рассмотрения спора.
Соглашение сторон о подсудности должно быть выражено в письменной форме. Это может быть самостоятельный документ, в котором выражена воля сторон по поводу выбора суда для решения их гражданского дела. Соглашение сторон о подсудности может быть зафиксирована в журнале судебного заседания в случае, когда они заявили ходатайство о передаче дела в другой суд. Соглашение о подсудности может быть также включена как отдельный пункт в материально-правовой договор (контракт), заключенный между сторонами.
Подсудность дел, в которых одной из сторон является суд или судья этого суда, определяется постановлением судьи суда высшей инстанции без вызова сторон.
Подсудность дел, в которых одной из сторон является Верховный Суд Украины или судья этого суда, определяется по общим правилам подсудности (ст. 108 ГПК).
Подсудность дел о спорах между гражданами Украины, если обе стороны проживают за ее пределами, по ходатайству истца определяется постановлением судьи Верховного Суда Украины. В таком же порядке определяется подсудность дел о расторжении брака между гражданином Украины и иностранцем или лицом без гражданства, которые проживают за пределами Украины (ст. 111 ГПК).
Общепринятая классификация подсудности на родовую и территориальную не является единственной.Некоторые авторы предлагают распределение подсудности гражданских дел на виды по субъектному (по лицам, которые обращаются за защитой нарушенного права или охраняемого законом интереса) и объектном (по объекту защиты) критерия. Субъектной подсудность, в свою очередь, можно подразделить на подвиды: международная подсудность, когда в соответствующий суд за защитой своих прав и охраняемых законом интересов обращается иностранный элемент (физическое или юридическое лицо); подсудность дел с участием военнослужащих и органов военного управления, связанных с военной службой; подсудность дел с участием других граждан страны и юридических лиц. В рамках объектной подсудности выделяются предметная (коллегиальная и единоличная) и территориальная подсудность.
