Макроекономічні показники, що використовуються при оцінці рівня податкового навантаження на фізичних осіб в Україні за період
2003-2010 рр. [26]
Показники |
Рік |
|||||
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. |
721 |
949,9 |
914 |
1094,6 |
1291,0 |
1302,7 |
Доходи домогосподарства, всього, мрд. грн. |
615 |
845,6 |
897,7 |
960,5 |
984,6 |
1054,2 |
Оплата праці найманих працівників, млрд. грн. |
355,1 |
465,5 |
466,3 |
498,9 |
636,7 |
736,4 |
Кінцеві споживчі витрати, всього |
560,6 |
752,5 |
774,1 |
828,3 |
1113, |
1247,2 |
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств, млр. грн. |
422,8 |
636,1 |
676,2 |
723,5 |
865,8 |
962,6 |
Податок на доходи фізичних осіб |
34,8 |
45,9 |
44,4 |
47,6 |
47,5 |
54,5 |
Податок на споживання акцизи |
71,9 |
85,2 |
93,8 |
95,2 |
96,6 |
98,2 |
Майнові податки, що сплачуються фізичними особами |
2,2 |
2,5 |
2,8 |
3,0 |
3,2 |
3,8 |
Продовження таблиці 2.6
Показники |
Рік |
|||||
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
Всього податків, сплачуваних фізичними особами |
108,9 |
133,6 |
143,1 |
153,1 |
162,4 |
168,3 |
Рівень податкового навантаження, % |
23,11 |
22,62
|
22,8 |
21,4 |
25,5 |
21,4 |
Виходячи із даних таблиці, можна бачити, що рівень податкового навантаження в Україні за роки постійно змінювався. Якщо аналізувати тенденцію за 2009-2010 роки, то слід відмітити, що відбувалось зменшення податкового навантаження. Так, у 2010 році рівень бюджетного податкового навантаження становив 21,4 %, що на 1,4 % менше ніж у 2009 році. Однак, як свідчать розрахунки у 2011 році податкове навантаження досягло найвищого рівня – 25,5%. Також рівень податкового навантаження можна побачити на рис. 2.11)
Рис. 2.11.Рівень податкового навантаження2007-2012 рр.
Необхідно відзначити, що найбільше податкове навантаження припадає
на доходи, одержані у вигляд заробітної плати, тобто більшу питому вагу вилучень доходів у населення у вигляді податківмають менш заможні верстви населення, оскільки вони фактично не отримують пасивних доходів і основним джерелом їхнього статку є заробітна плата.
Крім того, єдина ставка податку на доходи фізичних осіб є відчутнішою в незначних доходах населення, ніж у доходах, які значно перевищують середню заробітну плату по країні.
Так, податкове навантаження на всьому діапазоні отриманих доходів зменшувалося, незважаючи навіть на помітне розширення бази оподаткування згідно з нормами Податкового кодексу. Тому найбільшу вигоду від запровадження плоскої шкали отримали платники податків зі значними доходами. При цьому громадяни, що мають низькі доходи не відчувають помітного зменшення податкового навантаження [31,c.67].
Поширеним вважається уявлення про те, що більша частина надходжень податку з доходів фізичних осіб сплачується бідним і середнім класом (близько 80 – 90 %) населення, а інша частина, значно менша за першу – заможним класом. А як відомо з теорії, для бідного індивідуума гранична корисність грошової одиниці більша, ніж для багатого.
Таким чином є всі підстави вважати, що існує реальна проблема нерівності розподілу податкового навантаження серед населення.
Отже, можна зробити висновок, що вплив оподаткування на пересічних
громадян є значним. З одного боку, вони зменшують доходи сьогодні, проте покликані натомість дати певний соціальний ефект у майбутньому.
Податок з доходів фізичних осіб являється прогнозованим у чинній податковій системі, оскільки основним джерелом сплати податку до бюджету залишається заробітна плата громадян. Негативним явищем є те, що в Україна мінімальна заробітна платає нижчою за прожитковий мінімум, хоча сьогодні можемо спостерігати тенденцію покращення цієї ситуації. Що стосується рівня податкового навантаження, то слід відмітити, що рівень являється достатньо високим, що негативно впливає на життя громадян. Це все зумовлено невідпрацьованістю і неузгодженістю податкового законодавства, яке визначає склад податкової системи та механізм визначення і сплати податків. Проте не все залежить лише від податкового законодавства. Значний вплив на громадян як платників податку чинить податкова культура. Населення повинне усвідомити, що різні ухилення від податків лише будуть перешкоджати виходу України з економічної кризи [3,c. 242-243].
Висновки до другого розділу
Отже, аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що податок на доходи фізичних осіб в структурі доходів зведеного бюджету за період з 2007 по 2012 займали приблизно 18 %, питома вага податку на доходи фізичних осіб у ВВП становить приблизно 5 %. Зменшення надходжень було пов’язано з фінансовою кризою.
Також слід відмітити чітку тенденцію підвищення розміру податкової соціальної пільги, та відношення розміру мінімальної заробітної плати після оподаткування до прожиткового мінімуму, що має позитивний характер.
Динамічне зростання надходжень ПДФО і високий рівень виконання планових показників забезпечується, головним чином, податком із заробітної плати. Це зумовлено значним переважанням її частки у структурі об’єкту оподаткування, а також більш суворим контролем і відповідно найвищим рівнем сплати, оскільки відбувається утримання податку у джерела отримання доходу. Роль податку з інших доходів в наповненні місцевого бюджету залишається другорядною.
Аналіз структури об’єкту оподаткування та податку з доходів фізичних осіб показав суттєві диспропорції між частками окремих доходів та питомою вагою податку з них. Насамперед це стосується доходів від операцій з об’єктами власності, фінансових інвестицій, виграшів, подарунків та призів. Першопричиною такого становища є неналежний контроль за формуванням доходів фізичних осіб в зазначених сферах. Що дає можливість уникати оподаткування.