Культурний (літературний) феномен Гоголя

Феномен М. Гоголя полягає не тільки у його творчості, а й у суперечливості, загадковості, містичності особистості. Микола Васильович Гоголь – один із найскладніших письменників світу. Його стиль (складні метафори, притчі, іронічні алегорії, блискучі порівняння, слова-новотвори) – найдивовижніший та найсвоєрідніший з-поміж найвідоміших майстрів слова.

Культурний феномен творчості Гоголя полягає в поєднанні двох різних стилів (2 періоди творчості письменника): українського романтизму та російського реалізму. Зокрема романтизм проявився у творах раннього періоду творчості, так званого диканського циклу, які характеризуються описами життя, побуту, традицій, культури українського народу. У цих творах присутні дві найприкметніші ознаки гоголівського художнього стилю — іскрометний комізм і тяжіння до фантастики, то веселої і життєстверджувальної, то похмурої і гнітючої.

Миргородський і Петербурзький цикли творів ознаменували перехід письменника на позиції реалізму. Цим творам характерні описи поміщицького та чиновницького середовищ, узагальнена картина петербурзької дійсності символізує всю Росію, мораль, звичаї, норми поведінки різноманітних прошарків тогочасного суспільства, підпорядкованого деспотичному режимові царської Росії. У циклі петербурзьких повістей Гоголь створює образ Петербурга. Велике столичне місто під його пером постає осереддям жахливих контрастів, соціальних і моральних конфліктів, місцем принижень і трагічної самотності «маленької людини», яка відчуває себе лише непомітним гвинтиком в бездушному механізмі велетенської державної машини, що нівечить людські долі, калічить душі, нищить благородні мрії та наміри своїх громадян. Так у творах М.Гоголя яскравий живий образ України, що постає з повістей диканського циклу, до певної міри сприймається і як прихована антитеза тьмяному і змертвілому світу петербурзького чиновництва та бюрократії.

Висновки: Отже, Микола Васильович Гоголь став загальнонародним культурним феноменом, що і досі продовжує цікавити науковців. В останнє десятиліття цей інтерес до письменника помітно виріс, а численні наукові дослідження і інтерпретації, що з’являються на різних мовах, засвідчують зростаючу цікавість до творчості Гоголя – мислителя і митця. Культурний феномен Гоголя полягає в поєднанні російських та українських мотивів у його творчості та актуальності проблем, які порушено у творах, у наш час. Художній та життєвий досвід Миколи Гоголя має прислужитися нам у роздумах над історичною долею України, її сьогоденням і прийдешнім.

Додатково:

Історичні передумови творчості м.Гоголя (і пол. Хіх ст.)

1. Поділ українських земель між двома імперіями (Російською та Австрійською), бездержавність, усунення українських автономних інституцій;

2. Деспотичний режим самодержавства, бюрократизм та чиновницьке свавілля;

3. Посилення кріпацтва, експлуатації та пригноблення народу;

4. Русифікація та відкидання всього українського;

5. Початок антифеодального (антикріпосницького) руху на українських землях;

6. Початок національного відродження (фольклорно-етнографічна стадія), поширення ідей романтизму.