- •Розділ 4. Охорона праці.
- •4.1. Вступ.
- •4.2. Обов’язки, права та відповідальність розробника проекту щодо виконання вимог законодавчих і нормативно-правових актів на своєму робочому місці.
- •4.3. Фактори, що впливають на умови праці розробника проекту.
- •4.4. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту(роботи/ з метою визначення та забезпечення його оптимального значення).
- •4.5. Основні травмуючі фактори під час експлуатації системи, мережі чи іншого об’єкту, що проектується.
- •4.6. Висновки.
- •4.7. Література.
4.3. Фактори, що впливають на умови праці розробника проекту.
Під умовами праці розуміють сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу , які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків (ГОСТ 2293-99).
Умови праці з одного боку визначаються технологією виробництва і обладнанням, яке застосовується під час його реалізації, а з іншого боку – санітарно-гігієнічною обстановкою, в якій здійснюється виробничий процес.
Аналіх умов праці виконаний для кабінету, в чкому розробляється дипломний проект. Приміщення розташоване на другому поверсі і має довжину – 5 м, ширину – 4.5 м, висоту – 2.8 м.
Площа приміщення 22.5 м2, об’єм приміщення 63 м3, кількість працюючих n=3 осіб. Площа приміщення із розрахунку на одного працюючого (з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють) складає S/n=22.5/3 = 7.5 м2, об’єм V/n=63/3=21 м3, що відповідає вимогам ДСанПіН 3.3.3.007-98, оскільки, нормативне значення площі виробничого приміщення на одного працюючого мінімум S=6 м2, об’єм V=20 м3. Робоче комп’ютеризоване місце розробника проекта має глибину 800 мм, ширину 1400 мм, висоту робочої поверхні 700 мм. Висота простору для ніг 600 мм, ширина 500 мм , глибиною на рівні колін 450 мм, на рівні витягнутої ноги 650 мм, що відповідає мінімальним задовільним показникам згідно до ДСанПіН 3.3.3.007-98.
На робочому місці розташований портативний комп’ютер марки Dell з рідкокристалічним монітором 15.6”, що відповідає раціональному плануванню робочого місця. Категорія робіт 1а легка фізична робота, що відповідає, тому що не потребує фізичного напруження. Приміщення є “холодним” за СН 245-71, оскільки надлишкове тепло менше 20 ккал. Джерелом надходження тепла в робочу зону являється портативний комп’ютер. Джерела надходження шкідливих речовин відсутні. При міщення не є запиленим чи загазованим. Тому необхідна кількість повітря, яку потрібно подати у мприміщення Ln= 90 м3 /год на 3-х працівників.
Sв = 1.5*1*2=3 м2 – площа вікон.
Sств = 3*0.2=0.6 м2 – площа відкриваючих створок.
Під час дипломного проектування мали місце наступні чинники, які впливали на умови праці розробника проекту
фізичні:
підвищений рівень електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищений рівень шуму робочих місцях;
підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може вибутися через тіло людини;
підвищена яскравість світла;
психофізіологічні:
надмірні статичні та динамічні навантаження;
розумове неренавангаження;
монотонність праці;
надмірні емоційні навантаження;
4.4. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту(роботи/ з метою визначення та забезпечення його оптимального значення).
4.5
м
4
1
2
3
Рис.1 Схема розміщення робочих місць, джерел природного та штучного освітлення в робочій зоні розробника проекту: 1 – робочі місця; 2 – джерела природного освітлення; 3 – джерела штучного освітлення; 4 – шафа для документів.
Природне освітлення.
Для цього потрібно визначити:
систему природного освітлення;
характеристику зорової роботи відповідно до ДБН В.2.5-28-2006;
нормоване значення КПО ен1 за таблицею.
нормоване значення КПО еN для приміщення, що розглядається.
Всі необхідні значення визначаються за допомогою таблиць згідно ДБН В.2.5-28-2006.
1) Система природного освітлення - одностороннє бокове.
2) Характеристику зорової роботи – високої точності (ІІІ розряд), найменший розмір об’єкту розрізнення 0,3 – 0,5 мм.
3) Нормоване табличне значення КПО – ен1=1.2 %.
Значення КПО = еN для приміщення, що розглядається визначимо за формулою:
Sв = 1.5*1*2=3 – площа світлових прорізів за бокового освітлення, м2;
Sn =5*4.5=22.5– площа підлоги приміщення, м2;
Кз = 1.2 – коефіцієнт запасу, приміщення суспільної споруди з нормальними умовами;
ηв = 18 – світлова характеристика вікон;
τ0 – загальний коефіцієнт світло проникнення:
τ1 = 0.8 – коефіцієнт світло проникнення матеріалу;
τ2 = 0.75 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу;
τ3 = 1 – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях (при боковому освітленні τ3 = 1);
τ4 = 1 – коефіцієнт, що враховує втрати у сонцезахисних пристроях;
τ5 = 0.9 – коефіцієнт, що враховує втрати у захисній сітці, що встановлюються під фонарями, приймається рівним 0.9;
r1 = 1.7 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок світла, яке відбивається від поверхонь приміщення.
Kбуд = 1 коефіцієнт, що враховує затінення вікон будинками навпроти.
Розраховане значення еN = 0.565, тобто у 2,12 рази менше, ніж нормоване значення КПО – ен1=1,2 %. Природного освітлення приміщення недостатньо для нормальної роботи. Приміщення потребує постійної роботи джерел штучного освітлення, тобто під час роботи на ЕОМ обов’язково потрібно використовувати суміщене освітлення (одночасно і природнє і штучне).
Штучне освітлення. В приміщенні
розробника проекту використовувалось
штучне робоче рівномірне освітлення.
Визначимо чи встановлена достатня
кількість світильників в приміщенні.
Використовуються люмінесцентні лампи
ЛБ потужністю 40 Вт, світовим потоком
2680 лм. Приміщення має наступні параметри:
довжина – 5 м, ширина – 4.5 м, висота –
2.8 м. Характеристику зорової роботи –
високої точності (ІІІ розряд). Нормована
освітленість – 300 лк. Знайдемо висоту
підвісу світильників
м, над робочою поверхнею розробника
проекту за формулою:
,
де Н = 2.8 м – висота приміщення;
hp = 1.1 м – висота від підлоги до освітлюваної поверхні;
hc = 0,072 м – висота від селі до світильника.
Визначимо необхідну відстань між світильниками:
L = λ ∙ h,
де λ = 1.2
1.4 – коефіцієнт, що враховує перерозподіл
світлового потоку у просторі в залежності
від типу КСС (КСС – це крива світла, що
впливає на оптимальну відстань L
між світильниками), тоді
L = λ ∙ h = 1.2 ∙ 1.628 = 1,95 м
Визначимо індекс приміщення І:
Визначаємо коефіцієнт використання
світлового потоку
за таблицею ДБН В.2.5-28-2006.
.
Довжина світильника 1250 мм, ширина 175 мм,
кожен світильник містить по дві
люмінесцентні лампи. Світловий потік
випромінюємий світильником дорівнює
.
Визначимо число світильників:
S = 22,5 м2 – площа приміщення;
– коефіцієнт запасу, що враховує зниження
освітлення через забруднення та старіння
ламп;
Е = 300 лк – нормоване значення освітленості робочої зони розробника проекту;
– коефіцієнт нерівномірності освітлення;
– кількість ламп у світильнику;
– світловий потік лампи;
– коефіцієнт використання світлового потоку.
Схема розміщення світильників в робочій зоні розробника проекту показана на рис. 2.
1 м
0,175 м
1,1 м
1,95 м
1,25 м
0,31 м
0,31 м
Рис. 2 Схема розміщення світильників в робочій зоні розробника проекту
Розрахункова кількість світильників співпадає з фактичною, яка складає 6 світильників.
Згідно зі зробленими розрахунками приміщення відповідає вимогам будівельних норм України ДБН В.2.5-28-2006.
