- •2.Визначення, структура та компетенція публічної адміністрації.
- •3.Особливості організації державної служби у Франції.
- •4. Особливості організації контролю за діяльністю публічної адміністрації у Франції
- •Розвиток та становлення адміністративного права в англосаксонській правовій сім'ї.
- •Роль прецеденту у формуванні сучасного адміністративного права Великобританії.
- •11. Взаємодія правових систем Великобританії та єс в гармонізації механізмів державного управління.
- •15. Поняття та джерела адміністративного права Великобританії
- •18. Система квазісудових органів сша,що здійснюють функції публічної адміністрації
- •19.Поняття децентралізованих федеральних агенств сша:їх статус,функції,компетенція та порядок взаємодії з федеральними державними органами.
15. Поняття та джерела адміністративного права Великобританії
На думку американських юристів, адміністративне право США регулює функції, повноваження та діяльність адміністративних установ, а також судовий контроль над діяльністю адміністративних органів. Організація адміністративної системи окремих установ не належить до об'єктів регулювання цієї галузі права. Традиційно адміністративне право США регулює три об'єкти: адміністративну нормотворчість, адміністративну квазісудову діяльність та контроль судів над адміністрацією.
З огляду на те, що адміністративне право здебільшого зосереджене на взаємовідносинах адміністративних установ з приватними особами, частина галузі права, яка стосується внутрішньої структури адміністрації, застосовується лише у разі подання юридичної допомоги приватним особам. Тобто з точки зору юристів США, адміністративне право є правом, яке контролює діяльність адміністрації, а не правом, що створюється самою адміністрацією.
Щодо джерел адміністративного права США існує своя специфіка, яка пов'язана з державним устроєм цієї країни. Тобто до джерел належать конституції, закони федерації та штатів, судова практика й акти адміністративних установ. У конституціях закріплено загальні положення, які окреслюють коло повноважень законодавчих органів під час формування норм адміністративного права. У США окремі федеральні закони щодо адміністрації зібрано у Зведення законів США за назвою "Урядова організація і службовці". До нього, зокрема, було включено закон 1946 р. про адміністративну процедуру та деякі інші закони. Зрозуміло, що велика роль у формуванні матеріальних і процесуальних норм адміністративного права належить судам США, які наділені правом контролю за діяльністю адміністрації.
16.Порядок організації діяльності публічної адміністрації у США.
На рівні федерації в систему органів виконавчої влади входять президент , департаменти , урядові корпорації , незалежні відомства та інші установи. Згідно з Конституцією виконавча влада покладена на президента. Президент спільно з Конгресом формує апарат виконавчої влади: створює федеральні установи , призначає глав департаментів , керівників незалежних відомств , керує їх діяльністю. Крім виконавчих повноважень президент наділений адміністративною владою . Йому делеговані нормотворчі повноваження , в тому числі і такі , за допомогою яких він може змінювати правовий статус приватних осіб. Виконавче управління Президента відіграє помітну і зростаючу роль в політичному житті , нерідко відтісняючи на другий план адміністративні установи . Адміністративні установи в США є найбільш важливими з усіх органів виконавчої влади. Вони виконують функцію проведення в життя політичних рішень , прийнятих , законодавчими органами , а також вступають в безпосередній правовий контакт з приватними особами . Шляхом видання нормативних приписів та вирішення спорів вони приводять у дію федеральне право , виносять рішення про права і обов'язки конкретних осіб , які в подальшому можуть бути змінені або скасовані тільки судами. Адміністративні установи можна поділити на три групи: політичні ( комісія з цивільних прав , федеральна комісія з виборів ), економічні (федеральна торговельна комісія , поштова служба ) і соціальні ( відомство з охорони навколишнього середовища). Статус виконавчих департаментів і незалежних відомств досить різний . Особливість відомств - велика ступінь їх самостійності по відношенню до Президента. Діяльність адміністративних установ в США протікає в основному в двох формах : у вигляді розробки та прийняття нормативних актів і у вигляді розгляду окремих справ конкретних осіб і винесення по них рішенні ( індивідуальних актів) . Ті установи виконавчої влади, які не є адміністративними , здійснюють дослідні,дорадчі , координаційні функції всередині системи виконавчої влади. Не є адміністративними установами також органи, що входять до складу Виконавчого управління Президента : служба Білого Дому , рада національної безпеки . 17. Контроль за діяльністю публічної адміністрації у США. Види контролю.
У кожній розвинутій демократичній державі існують особливі установи, контролюючі діяльність осіб, що виконують ті, або інші функції державного управління. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки існують так звані незалежні установи , діяльність яких полягає в контролі над усіма виконавчими відомствами (крім «закритих» ) і глави яких не підпорядковані президенту. Ці установи створюються спеціальними актами конгресу і працюють на постійній основі. Особливу увагу слід звернути на ряд державних органів, що займаються питаннями організації державної служби , насамперед , на службу управління персоналом . Ця установа зайнята розробкою правил для державних службовців, які працюють в органах виконавчої , законодавчої та судової влади. Для підвищення якості публічної служби в 1978 р. був прийнятий закон про реформу цивільної служби . Пізніше було створено установу - Управління по захисту «системи заслуг » (з відділеннями в усіх штатах ) , що контролює діяльність державних службовців та наділена в рамках його компетенції необхідними слідчо-судовими функціями. Велику роботу з контролю діяльності органів державної влади в США виконує також Центральне управління з контролю над витратами на чолі з Генеральним контролером. Це установа була створена в 1921 р. для ведення законодавчого контролю над парафіями , витратами і використанням громадських коштів . Управління наказує федеральним відомствам порядок витрачання виділених їм коштів і, відповідно до Закону про процедуру прийняття бюджету ( 1950 р.) , здійснює щорічну ревізію фінансової діяльності державних установ. Контролююча функція Управління поширюється на всі штати (у кожному штаті є відділення даного управління ) і практично на всі урядові програми. Ну і, нарешті, одним з найвпливовіших видів контролю є судовий контроль, що здійснюється судовими органами.
Для розгляду спірних питань між адміністрацією та приватними особами передбачено адміністративну (квазісудову) та судову процедуру за можливості обрання будь-якого способу приватною особою. Судовий контроль за діяльністю адміністрації розмежовується на статутний (передбачений законом) і нестатутний (накази, які були успадковані американською системою правосуддя від англійських судів справедливості й передбачають такий контроль). Окрім розгляду спірного питання, можливим є відшкодування шкоди, завданої особі діями чи рішеннями держави (відповідальність адміністрації за шкоду), щоправда, за існування підстав для можливого "оминання" закону: "приватних законів", застережень про виконання господарських функцій, конституційних положень про вилучення приватного майна для загальних потреб, страхування, відшкодування службовцю суми позову, задоволеного проти останнього судом, добровільної виплати вартості шкоди самою установою
