2.4 Наслідки перенавчання ліворуких дітей

У сучасній педагогіці ставлення до шульг уже не є негативним. Навіть з’явилася відповідна громадська організація. Але, на жаль, у сучасних дошкільних закладах ще є педагоги, які вважають, що роблять добру справу, намагаючись зробити ліворуких дітей «нормальними», насильно привчаючи їх до «праворукого» світу. Проте у дошкільному віці можливе й не насильне перенавчання.

У віці 3-5 років, саме тоді, коли встановлюється напрямок «рукості», оволодіваючи новими діями, діти намагаються робити все так, як рекомендують значущі дорослі: брати ложку у праву руку, тримати олівець у правій руці. У результаті такого перенавчання до школи йде дитина з так званою прихованою ліворукістю. Таким чином, вихователі й батьки, втручаючись у моторну сферу ліворуких дітей, порушують функціональну організацію їхнього мозку, «змушуючи» півкулі змінити свою спеціалізацію. Від такого грубого вторгнення у тонкі механізми природних зв’язків і взаємодій півкуль головного мозку виникають різні нервово-психічні зриви, а інколи навіть певна затримка психічного розвитку ліворуких дітей. Тому 

наслідками перенавчання можуть стати порушення темпу і ритму мовлення (заїкання, швидке мовлення). Згідно зі статистикою кожна третя дитина із заїканням — це перенавчений шульга. Перенавчання також може призвести до серйозних змін в емоційному стані дитини. Вона стає запальною, капризною, дратівливою, неспокійно спить, знижується її апетит. Пізніше з’являються і більш серйозні порушення, а саме: головний біль, постійна млявість. Унаслідок цього розвиваються такі невротичні реакції, як нервові тики, енурез, порушується функціональний стан нервово-психічної сфери, розвиваються неврози, наприклад, графічний спазм, що виявляється у сильному треморі кисті руки під час малювання. Відомі певні прояви неврозів ліворуких дітей. Так, при астенічному неврозі помітні підвищена стомлюваність, швидка виснажуваність нервової системи, різке зниження працездатності. При перенавчанні може виникнути й невроз нав’язливих станів. Як правило це відбувається у сім’ях, де батьки тривожно ставляться до ліворукості. Це породжує у дітей очікування невдачі, а надалі й нав’язливі думки про свою неповноцінність.

Відомі й прояви істеричних неврозів, що виникають у результаті насильного перенавчання. Істеричний невроз може виявлятися у вигляді істеричної сліпоти і психомоторних нападів. При цьому спостерігаються певні статеві особливості неврозів. Так, для хлопчиків властива розгальмованість, непосидючість, а для дівчаток — зниження настрою, млявість, плаксивість.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

Визначення провідної руки у дитини можливе починаючи з 4-5 місяців і до 2 років у дитини відбуваються хвилеподібні зміни. З 2 до 4 років руки малюка практично рівноцінні і однаково активні, причому більша частина дій відбувається обома руками, і тільки після цього віку, тобто з 4-4,5 років, формується стійка перевага однієї руки над іншою. Існує декілька способів визначення ведучої руки: один з них — опитувальник, другий, — експериментальне тестування в діяльності при виконанні дітьми побутових і графічних дій.

Ми хочемо привести спрощений варіант тестування, запропонований співробітниками НДІ фізіології АПН СРСР М. Г. Князевою і В. Ю. Вільдавським. Ці тести містять ігрові завдання, підібрані з урахуванням способів маніпулювання, властивих дітям дошкільного і молодшого шкільного віку.

У сучасній психології вживається термін «індивідуальний профіль латеральности організації (ПЛО) функцій», який позначає певне поєднання сенсорної і моторної асиметрії людини. Але тільки сукупність усіх разом узятих асиметрій, що визначаються за допомогою вищенаведених тестів, більш точно відображає стан міжпівкульних асиметрій і межполушарного взаємодії.

Нами було проведено дослідження між профілями латеральності між правшами та лівшами

Досліджувані були опитані за допомогою методики, що давала можливість визначити індивідуальний профіль латеральності Методика складається з моторних (рука (5 варіантів), нога(4 варіанти)) та сенсорних(око(3 варіанти), вухо (2 варіанти)) проб, а також містить питання про наявність в сім‘ї опитуваних ліворуких родичів, що дає можливість спостерігати за спадковістю. За допомогою розрахунків стало відомо, що серед 15 опитуваних 10 з домінуванням правої асиметрії, 2 – з домінуванням лівої, 2 – невизначених асиметрій (амбідекстрів) і одна лівша. досліджуваних – з домінуванням правої та лівої асиметрії.

Ліворукість є результатом одного із варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій.

Отже, примушувати ліворуку дитину писати правою рукою – означає пряме втручання у вже сформовану, побудовану складну функціональну систему. Якщо дитина пише лівою рукою, це означає, що процес писання (малювання) регулюється (хоча б частково) правою півкулею головного мозку. Тому, наполягаючи на тому, щоб вона писала правою рукою, дорослі створюють додаткове навантаження для систем лівої півкулі, які у процесі розвитку мозкових структур у такої дитини відповідають за інші функції та процеси.

ВИСНОВОК

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, положення в просторі, а також запах, смак тощо. З розвитком сенсорики в дитини з'являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі й суспільстві. Із сприйняттям предметів і явищ довкілля починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.

Сенсомоторний розвиток дитини - це процес як цілеспрямований, так і опосередкований. Звідси сенсомоторний розвиток може бути організований як на заняттях, так і в повсякденному житті.

У процесі всього життя у дітей накопичується сенсорний досвід, збагачується їхнє світосприйняття, активізуються позитивні емоції, пов'язані зі сприйняттям довкілля. Дитина пізнає предметний світ, а також явища природи, суспільне життя шляхом спостереження. Помилкове уявлення про те, що дитина сама все побачить, тому що вона зряча, і почує, тому що вона не глуха, призводить до того, що педагог не приділяє необхідної уваги розвитку цілеспрямованого сприйняття.

Ліворукість – це не примха дитини, а психофізіологічне явище, що зумовлено відмінностями у розподілі функцій між півкулями мозку. У медичній енциклопедії ліворукість розглядається як переважне користування лівою рукою при виконанні різноманітних дій. Як правило, ліворукість генетично зумовлена, але може бути пов’язана із враженнями головного мозку в антенатальному періоді, під час пологів та бути наслідком порушення нормального розвитку центральної нервової системи. Ліворукість є результатом одного із варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій.

Необхідно враховувати різноманітні причини ліворукості, а також диференціювати самі поняття “ліворукість” і “лівшество”. Ліворукість визначає тільки ведучу руку, тоді як лівшество - комплексна характеристика. Адже крім руки у людини є ведуче око, ведуча нога, ведуче вухо.

Впевнено можна стверджувати лише одне: мозок лівшей побудований деяким особливим способом. Більш того, функціональна організація мозку кожного лівші унікальна в порівнянні з такою ж у інших лівшей та амбідекстрів. Точно встановлено, що лівші не є “дзеркальним відображенням “ правшей.

Визначення провідної руки у дитини можливе починаючи з 4-5 місяців і до 2 років у дитини відбуваються хвилеподібні зміни. З 2 до 4 років руки малюка практично рівноцінні і однаково активні, причому більша частина дій відбувається обома руками, і тільки після цього віку, тобто з 4-4,5 років, формується стійка перевага однієї руки над іншою. Існує декілька способів визначення ведучої руки: один з них — опитувальник, другий, — експериментальне тестування в діяльності при виконанні дітьми побутових і графічних дій.

Ми хочемо привести спрощений варіант тестування, запропонований співробітниками НДІ фізіології АПН СРСР М. Г. Князевою і В. Ю. Вільдавським. Ці тести містять ігрові завдання, підібрані з урахуванням способів маніпулювання, властивих дітям дошкільного і молодшого шкільного віку.

У сучасній психології вживається термін «індивідуальний профіль латеральности організації (ПЛО) функцій», який позначає певне поєднання сенсорної і моторної асиметрії людини. Але тільки сукупність усіх разом узятих асиметрій, що визначаються за допомогою вищенаведених тестів, більш точно відображає стан міжпівкульних асиметрій і межполушарного взаємодії.

Нами було проведено дослідження між профілями латеральності між правшами та лівшами

Досліджувані були опитані за допомогою методики, що давала можливість визначити індивідуальний профіль латеральності Методика складається з моторних (рука (5 варіантів), нога(4 варіанти)) та сенсорних(око(3 варіанти), вухо (2 варіанти)) проб, а також містить питання про наявність в сім‘ї опитуваних ліворуких родичів, що дає можливість спостерігати за спадковістю. За допомогою розрахунків стало відомо, що серед 15 опитуваних 10 з домінуванням правої асиметрії, 2 – з домінуванням лівої, 2 – невизначених асиметрій (амбідекстрів) і одна лівша. досліджуваних – з домінуванням правої та лівої асиметрії.

Ліворукість є результатом одного із варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій.

Отже, примушувати ліворуку дитину писати правою рукою – означає пряме втручання у вже сформовану, побудовану складну функціональну систему. Якщо дитина пише лівою рукою, це означає, що процес писання (малювання) регулюється (хоча б частково) правою півкулею головного мозку. Тому, наполягаючи на тому, щоб вона писала правою рукою, дорослі створюють додаткове навантаження для систем лівої півкулі, які у процесі розвитку мозкових структур у такої дитини відповідають за інші функції та процеси.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безруких М.М., Ефимова. Знаете ли вы своего ученика? - М.: Просвещение, 1991. - с.176;

2. Безруких М.М. Ліворука дитина в школі і удома. – Єкатеринбург, 2004. – с.300;

3. Безруких М.М. Простые тесты для непростой диагностики [Как определить ведущую руку у ребенка]//Школьний психолог. - 1999. - №7(февраль). - с.12-13;

4. Бєляєва О. Поговоримо про ліворукість [Текст]/О.Бєляєва// Психолог. - 2008. - №40 (жовтень) - с.33 – 34;

5. Богданов Н. Переучивать или непереучивать?: [Обучение леворуких детей]//Школьный психолог. – 1999. - №7(февраль). - с.7;

6. Винокурова И. Посланники дьявола или дети богов?: [Жизнь левшей в праворуком мире]//Техника молодежи. -2006. - №11. - с.38-40;

7. Волошенко О. Ліворука дитина: яка вона?: Сучасний погляд на проблему ліворукості//Психолог. - 2003. - №39 (жовтень). - с.25-32;

8. Дідківська І. Ліворукі діти потребують постійної уваги і підтримки//Освіта України. - 2002. - 15 березня. - с.5;

9. Захаров А. “Правые” и “левые”: кто они такие?// Семья и школа.- 1990.- №3.- С.30-37;

10. Иншакова О. Б. Леворукий ребёнок// Воспитание и обучение детей с нарушениями развития.-2004.-№1. –с. 145-150

11. Ефремов К. Левий-правий мозг: леворукие дети//Нар. образование. - 2002. - №9. - с.226-230;

12. Ефремова Н. Записки моей левой рукой//Знание-сила. - 2002. - №8. - с.62-66;

13. Краткий психологический словарь/Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат,1985. – 431 с.;

14. Маркина. Мозг правшей и левшей – в чем разница?//Наука и жизнь. – 2001. - №6. – с.140;

15. Марченко Л. Особливості мисленнєвих операцій ліворуких дітей під час навчального процесу//Діти-батьки-суспільство: взаємодія та інтеграція: Зб. Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. 16-17 березня 2007. - Чернігів. 2007. - с.99-100;

16. Марченко Л. Особливості навчання ліворуких дітей//Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Шевченка. Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи: Зб. матер. міжвуз. студ. Наук.-практ. конф., присвяченої 90-річчю ЧДПУ 13 квітня 2006 р. - Чернігів, 2006. - с.18-20;

17. Николаева Е. Леворукий ребенок: обучение и воспитание/ Е.Николаева// Школьный психолог. - 2008. - №5 (1-15 марта) - с. 21-32;

18. Семенович А. Дети правого полушария: как воспитывать и обучать левшу?//Первое сентября. – 2007. - №13-14 (14 июня). - с.17-18;

19. Сенсорное воспитание в детском саду / Под ред. Н.П. Сакулиной, Н.Н. Поддьякова. - М.: Просвещение, 1969. - C.5;

20. Сиротюк А. Адаптація ліворукої дитини в "праворукому" світі//Психолог. - 2002. - травень 17(17). - с.23-25;

21. Смирнова Н. Недаремно Лівша блоху підкував: Спеціалісти не радять перевчати дітей, які вправніше орудують лівою рукою//Україна молода. - 2002. - 2 квітня. - с.12;

22.Спрингер С., Дейг Г. Левый мозг, правый мозг.- М., 1983.]

23. Шорох-Троцкая М. Не переучивайте левшу!//Наука и жизнь. - 2002. - №8. - с.65-72;

24. Шумкина М.А. Личностно-ориентированый подход в обучении леворуких детей младшего школьного возраста//Нач.шк.-2006.-№9.-с.11-15

25. Юдин Н. О феномене леворукости/Н.Юдин, А.Мугалимова//Шк. и пр-во. - 2003. - №4. - с.17-19;

26. Юдин Н. Психокорекционная робота с леворукими детьми//Воспитание школьников. - 2003. - №2. - с.34-37.