- •Предмет та завдання курсу іу. Періодизація укр. Історії.
- •2.Становлення і розвиток людського суспільства на території у.
- •6. Грецькі міста-держави в Пн. Причорноморї…
- •7. Проблема етногенезу словян.
- •8. Розселення східних словян на території у. Перші державні утворення східних словян
- •9.Теорії походження кр.
- •12. Християнізація кр та її значення.
- •13. Розквіт кр за часів Ярослава Мудрого
- •15. Кочові народи і Русь: хозари, печеніги, половці, монголо-татари
- •14. Політична децентралізація кр
- •16. Українські землі за часів монгольської навали.
- •17. Політичний устрій Київської Русі і соціально-економічний розвиток
- •19. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •22.Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої
- •24. . Створення кримського ханства та його експансія на українські землі
- •25. Передумови виникнення та процес оформлення українського козацтва. Теорії походження козацтва
- •26. Реєстрове козацтво…
- •27. Релігійні процеси на українських землях під владою Речі Посполитої. Берестейська унія 1596р. Та її значення в Історії України
- •28. . Запорізька Січ та її роль в суспільно-політичній Історії України
- •29. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок і татар (15-17 ст.).
- •30. Політика п. Конашевича-Сагайдачного
- •31. Козацько-селянські повстання першої половини XVI - XVII ст.
- •32. Причини,характер, рушійні сили та періодизація національної революції в Укр
- •33. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.)
- •35. Політико-правовий зміст Переяславської ради 1654р.
- •37. Доба руїни і втрата територіальної цілісності у наприкінці 17 ст.
- •38. Політичний курс гетьмана і. Виговського.
- •39. Гетьманування п. Дорошенко
- •41. Історичний портрет гетьмана і. Мазепи. Оцінки його діяльності і науковій літературі.
- •43. Конституція п. Орлика 1710 р. Та її історичне значення.
- •44. Гетьманування останніх мазепинців п. Полуботка та д. Апостола.
- •45.Українська політика КатериниІі. Скасування гетьманства.
- •46.Ліквідація Запорозької Січі та доля запорозького козацтва.
- •47. Національно-визвольний та антифеодальний рух на Правобережжі в другій половині XVIII ст
- •48. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст.
- •51. Особливості скасування кріпосного права в Наддніпрянській у.
- •52. Ліберальні реформи 60-70 рр. XIX ст.
- •53. Модернізація економіки Наддніпрянської у в пореформений період
- •54. Соціально- економічний розвиток українських земель в складі Австро-Угорської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •55,56. Суспільні рухи в Наддніпрянській і Західній у в другій половині хіх ст.
- •57. Політизація суспільного життя в у наприкінці хіх – на початку хх ст. Утворення перших політичних партій в у, їх програми.
- •58. Україна в роки першої російської реврлюції(1905-1907 рр.) і третьочервневої монархії(1907-1914 ррю)
- •59. Аграрна політика п. Столипіна в у та її економічні та політичні наслідки.
- •60. Україна в роки Першої світової війни.
- •61. Утворення уцр, її соціальна база і політична програма.
- •62. Перший та Другий Універсали цр
- •64. Проголошення радянської унр. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918 рр.).
- •65. Четвертий універсал. Брестенський…
- •70. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
53. Модернізація економіки Наддніпрянської у в пореформений період
Скасування кріпосного права призвело до виникнення ринку найманої праці — сотні тисяч безземельних і малоземельних селян, позбавлених знарядь праці, становили його основу. Вони змушені були йти в міста і продавати себе як робочу силу, щоб забезпечити своє життя. Процес розкладу натуральних господарств привів до формування ринку збуту для капіталістичного виробництва. Усе це створювало передумови швидкого розвитку капіталізму і завершення промислового перевороту. Каталізуючими факторами цього явища було пряме втручання держави в економіку та великі іноземні інвестиції в неї. Особливістю економічного розвитку України в цей період був двобічний розвиток капіталізму: інтенсивним та екстенсивним шляхами, тобто за рахунок розширення і поглиблення капіталістичного виробництва (промислового перевороту, впровадження техніки). Протягом 70-80-х років промисловий переворот в основному завершується. У найважливіших галузях: машинобудівній, металургійній, залізорудній створюються великі капіталістичні підприємства, які базуються на машинній техніці, нових технологіях, новому виді палива (вугіллі). Відбуваються зміни в структурі промисловості України — зростає питома вага добувної промисловості, металургії, машинобудування. Різко збільшується попит на метал (верстати, пароплави, паровози, залізниці, озброєння). Це спричинило відкриття металургійних заводів нового типу.У зв'язку з розвитком металургії посилився попит на криворізьку руду. Тут стали до ладу ряд потужних рудників.
Швидкий розвиток металургії та залізниць посилили попит на вугілля. Видобуток вугілля в Донбасі та його питома вага в кам'яновугільній промисловості імперії значно збільшились. Певні досягнення спостерігалися і в сільськогосподарському машинобудуванні, що зумовлювалося попитом на машини в поміщицьких маєтках і господарствах заможних селян України. Безпосередній значний вплив на розвиток економіки мав залізничний транспорт. Значення залізниць полягало не лише в тому, що вони з'єднували між собою віддалені господарські райони та мали військово-стратегічне призначення (перевезення військ та зброї), вони розширювали всеросійський ринок, сприяли швидкому розвитку фабрично-заводської промисловості. Спочатку залізниці будувалися з метою забезпечення експорту зерна через порти. Поряд з новими галузями виробництва розвивалися й старі. У кінці XIX ст., Україна давала 84% загальноімперського виробництва цукру, 58 % — спирту, 40% — тютюну.Швидко йшов процес урбанізації — зростання міст. У кінці століття в Україні їх було 130, з них 4 — мали більше 100 тис. населення.Урбанізація мало торкнулася українців.Лише трохи більше 5% українців проживало у містах, 38 % росіян, євреїв — 45 %. Сільське господарство України йшло так званим прусським шляхом, коли поміщицьке землеволодіння залишалось пануючим.Існувало дві системи господарювання: капіталістична (вільнонаймана праця, використання техніки й агротехніки); відробіткова, коли селяни, не маючи змоги вижити за рахунок своїх наділів, змушені були орендувати в поміщиків землі і за це відробляти на їхніх землях своїм інвентарем і худобою.Змінювалася структура сільськогосподарських культур, що вирощувались. Перевага надавалась тим, які йшли на експорт (пшениця, ячмінь, тютюн).У результаті швидкого розвитку промисловості зростала кількість робітників — людей, що жили на зарплату, отриману за продаж своєї робочої сили. У 1900 р. їх в Україні нараховувалось 2,5 млн. Характерними рисами пролетаріату були висока концентрація на підприємствах та багатонаціональний склад, нерівномірність формування в різних регіонах (наприклад, у Донбасі, Харкові — швидше).Інтенсивно йшов і процес формування класу буржуазії. Вона поповнювалась за рахунок купців, промисловців, лихварів, збагачення дрібних товаровиробників у місті і селі, «обуржуазнення» поміщиків.
Незважаючи на колоніальну політику імперських урядів, наприкінці XIX ст. Україна щодо промислового розвитку посіла в Російській імперії одне з перших місць.
