1. Яка допомога необхідна на дошпитальному етапі?

2. Спосіб уточнення нозологічного діагнозу.

3. Яка симптоматична операція, показана пацієнтці при безуспішності гемостатичних заходів?

1. Стан хворої з інфікованою раною стегна протягом тижня прогресивно погіршувався: розвилася слабкість, подальше підвищення температури тіла, важкість подиху. При огляді: стан хворий вкрай важкий, шкіра бліда, суха, холодна, відзначається цианоз губ, акроцианоз, ЧД - 32 за 1 хвилину, АТ - 60/30 мм рт. ст., пульс - 132 в 1 хв., нога набрякла, гіперемована на стегні.

Чим обумовлена важкість стану хворого?

2. У хворого 40 років із цирозом печінки - кровотеча з розширених вен стравоходу, геморагічний шок ІІ ст.

Який першочерговий невідкладний захід необхідно предприняти для зупинки кровотечі?

3. Хлопчик 16 років прийнятий у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку.

1. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,4-10 /л, гемоглобін - 120 г/л, кольоровий показник- 0,85, лейкоцити - 14,1 * 10⁹/л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні- 2 %, сегментоядерні - 62%, лімфоцити - 25 %, моноцити - 10 %, ШОЕ - 20 мм/год.

2. Клінічний аналіз сечі: колір - ясно-жовтий, рН - 6,0,питома вага - 1018 г/л, білок - немає, глюкоза - немає, кетонові тіла - немає, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-3 у полі зору, епітелій - перехідний (місцями), слиз - помірна кількість, бактерії - немає.

3. УЗД печінки:

На представленій ехограмі жовчний міхур з набряклими шаруватими стінками, слабко наповнений, у просвіті – ехопозитивне утворення без акустичної тіні. Висновок – холецистит, камінь жовчного міхура.

Укажіть патологічні зміни в дослідженнях і назвіть патологію, для якої вони можуть бути характерні.

4. Хвора 46 років, доставлена в приймальне відділення. Об'єктивно: хвора захлинається червоною кров'ю, що струменем виділяється з рота, ціанотична. Пульс 102 уд. за хв., АД 80/60 мм рт. ст., Ro-графія ОГК: ателектаз нижньої частки правої легені. Збільшення лімфотичних вузлів середостіння праворуч. Зроблена бронхоскопія - верхньодолевий бронх праворуч повністю обтурований дрібногорбистою пухлиною, з рясною кровотечею з-під неї.

Про яку патологію, ускладнену геморагічним шоком, можна думати на підставі даної ендоскопічної картини?

1. Під час проведення гемотрансфузіі (850 мл) при підключенні другого флакона з одногрупною ерітроцитарною масою пацієнт відчув слабкість, біль за грудиною та у попереку. При огляді – покритий холодним потом, блідий. Артеріальний тиск - 50/20 мм.рт.ст., пульс на променевих артеріях не вислуховується, на соній – до 130 за одну хвилину.

Яке можливе ускладнення мало місце? Яка лікувальна тактика?

2. Стан постраждалого 34 років у ДТП важкий, у свідомості, різко загальмований, зіниці розширені, рівні, фотореакція жива, подих поверхневий, ЧДД - 28 за хв., шкірні покрови бліді, покриті липким потом. Виражений акроціаноз. АТ - 60/40 мм рт. ст. Пульс на променевих артеріях не визначається. ЧСС - 130 ударів за хв.

Передбачаються закриті переломи костей тазу, правого стегна й костей обох гомілок, травматичний шок ІІІ ст.

Який обсяг допомоги на місці ДТП?

3. Хлопчик 7 років доставлений у клініку дитячої хірургії через 2 години після падіння з гойдалки й удару лівої частини живота об камінь. Стан важкий, пульс 140 ударів у хвилину, нитковидний. Живіт різко болючий, напружений, виражені симптоми подразнення очеревини. Дитина прагне сісти (с-м «Ваньки-встаньки»). При УЗД визначається рідина (кров) у черевній порожнині. На рентгенограмі вільного газу в черевній порожнині не виявлено. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 2,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові мають місце? Для травми якого паренхіматозного органа характерна дана картина?

4. Хворий 48 років доставлений у лікарню зі скаргами на профузний кривавий стул. На момент госпіталізації АД 100/60 мм рт. ст., пульс 90 уд. за хв. Після гемостатичної терапії даних за маніфестацію кровотечі немає. Проведена фіброезофагоскопія, на 22 см. від верхніх різців визначається верхній полюс екзофітного утворення, циркулярно звужуючий просвіт стравоходу, частково прикритий згустком крові.

Який діагноз можна встановити на підставі цих даних? Яка лікувальна тактика?

1. Хворий 47 років, доставлений в ургентному порядку і скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, болі в лівому боці живота. 2 години назад, під слизнувшись, впав, і вдарився лівим боком об бордюр тротуару. Шкіряні покриви бліді. Пульс - 110-112 уд. за 1 хв, АТ 90/60 мм. рт. ст. Живіт м’який, різко болючий в лівому підребер’ї та в нижніх відділах. Нв 85 г/л. При пальцьовому ректальному дослідженні відмічається нависання і болючість передньої стінки прямої кишки. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини вільного газу і чаш Клойбера не виявлено. Встановлений діагноз закрита травма живота.

Вкажіть ускладнення, що викликало вищевказаний стан? Яка діагностична програма та лікувальна тактика?

2. Хворий 32 років доставлений у стаціонар з інтенсивною легеневою кровотечею, геморагічним шоком ІІ ст. В анамнезі фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів. Рентгенологічно в обох легенях на тлі фіброзу у верхніх відділах товстостінні порожнини, різної інтенсивності осередкові тіні.

Яка невідкладна допомога в даному випадку найбільш ефективна?

3. Дівчинка 7 місяців надійшла у клініку дитячої хірургії ургентно зі скаргами на різке періодичне занепокоєння. Дитина вкрай збуджена, не дає себе оглянути. Неспокійна протягом 4 годин. Батьки дитини відзначили наявність крові у випорожненнях (малинове желе). При дачі діагностичного наркозу в правій клубовій області визначається рухливе пухлиноподібне утворення. Копрограма: консистенція – кашкоподібна, колір – малиновий, слиз – помірна кількість, кров – свіжа, сполучна тканина – відсутня, нейтральний жир – велика кількість, жирні кислоти – велика кількість.

Які патологічні зміни копрограми мають місце? Яка гостра хірургічна патологія дітей раннього віку має таку симптоматику?

4. Хвора 52 років терміново госпіталізована в хірургічну клініку в тяжкому стані з поліклінічного прийому зі скаргами на масивне кровохаркання, кашель, загальну слабкість, запаморочення. В анамнезі хронічний бронхіт. 7 місяців тому вперше з’явилось кровохаркання. Під час огляду хворої при черговому нападі кашлю виділилось до 700 мл крові одночасно, АТ 80/60 мм рт. ст., ЧСС – 120 ударів за 1 хв., еритроцити – 3,1х10¹²/л, ДЦК – 1000 мл. В зв’язку з масивною легеневою кровотечею хвора терміново госпіталізована в реанімаційне відділення.

1. Який попередній діагноз?

2. Першочергові заходи невідкладної допомоги на догоспітальному етапі при даному невідкладному стані?

3. Які методи діагностики доцільно використати в даному випадку?

4. Яка лікувальна тактика у хворої?

1. Хворий 47 років, доставлений в ургентному порядку і скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, болі в животі. Після прийняття алкоголю і жирної їжі нудило. Самостійно визвав блювання, після чого з’явилась загальна слабкість. Блювотні маси набули колір «кофейної гущі». При ендоскопії шлунка виявлені два лінійних розриви слизової в кардіальному відділі шлунку довжиною до 3-х см. Пульс – 100 уд. хв.., АТ – 100/60 мм рт. ст..

Чим обумовлений описаний симптомокомплекс? Яка лікувальна тактика?

2. В ургентному порядку доставлено пацієнта 22 років, який катаючись на ковзанах, отримав поранення медіальної поверхні лівого стегна. Виникла кровотеча пульсуючою цівкою крові червоного кольору. Пульс 90 уд. хв., АТ 90/60 мм рт. ст., Нв - 95 г/л.

Вкажіть об'єм екстреної допомоги травмованому на догоспітальному етапі?

3. Хлопчик 10 років надійшов у клініку дитячої хірургії в ургентному порядку. З метою зниження температури за день прийняв 3 таблетки аспірину. Після прийому 3-ї таблетки з'явився різкий біль у епігастрії, багаторазове дьогтеподібне випорожнення, блювання «кавовою гущою». Аналіз крові: еритроцити – 3,8·10¹²/л, гемоглобін – 97 г/л, кольоровий показник – 0,68, лейкоцити – 4,3·10⁹/л, еозинофіли – 2 %, паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 65 %, лімфоцити – 21 %, моноцити – 8 %, тромбоцити – 120·10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Які патологічні зміни в аналізі крові ви бачите, який генез кровотечі передбачається у дитини? Яка лікувальна тактика?

4. Пацієнт 16 років, надійшов у приймальне відділення зі скаргами на рясну кровотечу з пухлини в нижній третині правого стегна. З анамнезу: близько 2 років тому оперован із приводу остеосаркоми правого стегна, зроблена резекція пухлини з ендопротезування правого колінного суглоба, одержав 5 курсів поліхіміотерапії, близько 6 місяців назад з'явилося пухлиноподібне утворення в нижній третині правого стегна, що збільшується в розмірах. Близько 0.5 годин назад, упав, відчув різкий біль, і відкрилася кровотеча пульсуючим струменем червоних кольорів. Об'єктивно: У нижній третині правого стегна, по задній поверхні пухлиноподібне утворення 7х8х5 див, через дефект шкіри пульсує червона кров. На пов'язці не менш 600 мол крові. Ro-графія ОГК: У паренхімі обох легенів множинні кулясті ніжні тіні до 3 див у діаметрі.