- •61. Зв'язок витрат підприємства з ефективністю виробництва.
- •64. Назвіть основні концепції управління витратами.
- •62 Характеристика показників ефективності управління витратами.
- •63. Обґрунтування напрямків підвищення ефективності управління витратами
- •65. У чому полягає сутність концепції «Цільової собівартості»?
- •66 У чому полягає сутність концепції «Ощадливого виробництва»?
- •67. У чому полягає сутність концепції «Стратегічного управління витратами»?
- •68 У чому полягає сутність системи управління витратами «стандарт-кост»?
- •69. У чому полягає сутність системи управління витратами «кост-кліринг»?
- •70. У чому полягає сутність системи управління витратами «бенчмаркінг»?
- •71 Виробничі запаси та їх роль у забезпеченні операційної діяльності підприємства.
- •72 Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •73. Параметри, форми і механізм адаптації основного устаткування.
65. У чому полягає сутність концепції «Цільової собівартості»?
Сучасна концепція управління цільовою собівартістю (японська назва — Genkakikaku) походить від конкурентних розробок 1960—70 pp. японських промислових компаній (насамперед компанії «Тойота»), які стали відповіддю на нові вимоги споживчого попиту: посилення диференціації продукції та скорочення її життєвого циклу. В основу прогресивного методу формування та досягнення цільової собівартості покладено принципи ринкового ціноутворення та максимально повного врахування потреб споживачів уже на стадії розробки нової продукції.
Численні дослідження досвіду впровадження і використання концепції дозволили сформулювати ключові принципи таргет-костингу:
1. Ринковоорієнтоване ціноутворення. В ринковому середовищі успішність діяльності підприємства значною мірою залежить від його здатності відповідати споживчим вимогам та можливостям. Прогнозовані ринкові ціни на новий (модифікований) продукт у процесі таргет-костингу беруть за основу для визначення цільової собівартості.
2. Пріоритетне значення вимог споживача. Вимоги споживача щодо якості, вартості, надійності та швидкості (обслуговування) враховуються ще в процесі проектування і проведення функціонально-вартісного аналізу нового продукту. Споживча вартість будь-якої функції, інтегрованої в продукт, має бути порівняно більшою за вартість її реалізації— виготовлення відповідного елемента конструкції.
3. Ґрунтовне проектування. Контроль витрат та забезпечення цільової собівартості проводяться вже на стадії проектування нового продукту (науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок).
4.Поєднання досвіду фахівців різних сфер знань. Дослідно-конструкторські групи розробників функцій нового продукту, сформовані з фахівців різних сфер знань, відповідальні за єдиний (цілий) продукт від початку розроблення його концепції до запуску у виробництво.
5. Застосування концепції ланцюжка вартості (value chain). Постачальники, дистриб'ютори, сервісні центри та ін. — суб'єкти формування ланцюжка вартості — беруть активну участь у процесі управління цільовою собівартістю.
6. Орієнтація на витрати життєвого циклу продукту. Загальні витрати життєвого циклу продукту за використання технології таргет-костингу мінімізуються як для підприємства-виробника, так і для кінцевого споживача. Витрати життєвого циклу продукту складаються з вартості придбання продукту кінцевим споживачем, витрат на дистрибуцію, гарантійне та післягарантійне обслуговування, витрат на продукт під час його експлуатації, виводу продукту з ринку та його утилізації.
7. Використання точних методів калькулювання. Для досягнення цільової собівартості продукту необхідним є забезпечення точності та оперативності розрахунку фактичної собівартості — з метою оцінювання й контролю витрат.
66 У чому полягає сутність концепції «Ощадливого виробництва»?
Існує два підходи до оптимізації втрат – управлінський і технологічний.
При технологічному підході досягнення підвищення ефективності роботи підприємства відбувається, в першу чергу, за рахунок технологічних інновацій. Його недоліком є те, що впровадження сучасних технологій (закупівля сучасних, більш швидкісних ліній, суцільна автоматизація виробництва) не впливає на систему управління виробництвом.
Управлінський підхід розглядає оптимізацію виробництва, в першу чергу, з точки зору управління витратами і, тільки в разі необхідності, вимагає модернізації виробництва. Це означає, що навіть, якщо підприємству знадобляться будь-які технологічні новації, рішення про них повинно прийматися тільки після створення системи управління виробництвом і визначення дійсно критичних місць, які вимагають технологічних вдосконалень. Пов’язано це з тим, що оновлення технології і основних фондів – процес який дорого коштує, а тому вимагає детального опрацювання і точного розуміння навіщо він реалізується і який ефект буде досягнуто.
Створення концепції ощадливого виробництва є саме управлінським підходом.
