80. Особисті немайнові права автора.

Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

81. Суміжні права: поняття та види.

Суміжні права — тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу.

Підґрунтям для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхом розповсюджений.

Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу їх вираження є:

• будь-які способи виконання творів літератури і мистецтва, включаючи твори фольклору;

• запис будь-якого виконання або інші звуки на фонограмі;

• сповіщення програм шляхом трансляції в ефір і по проводах;

• відеограми.

До первинних суб'єктів суміжних прав цивільне законодавство відносить:

· виконавців (актори, співаки, музиканти, диригенти, танцюристи та інші особи, які виконують роль, співають, декламують, особи, які виконують естрадні, лялькові номери);

· виробників фонограм (фізичні або юридичні особи, які вперше здійснили запис будь-якого виконання чи інших звуків на фонограмі — плівці, кіноплівці, магнітофонній стрічці тощо);

· організації мовлення (юридичні особи, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх передачах як в ефірі, так і по проводах — телерадіоорганізації).

82. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок.

Винахід, корисна модель і промисловий зразок — це основні об'єкти права промислової власності, яка є результатом науково-технічної діяльності. У свою чергу діяльність є основною рушійною силою, яка рухає науково-технічний прогрес будь-якого суспільства.

Для визнання заявленої пропозиції винаходом вона повинна мати світову новизну, тобто ніде в світі такого рішення ще не було. Новизна пропозиції перевіряється за всіма доступними джерелами Інформації. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, — до дати її пріоритету.

Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке характеризується явно вираженими просторовими формами. Така форма повинна характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, а й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням. Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до подання заявки. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Установи.

Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом. Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий І промислово придатний. Він визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою до подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет — до дати її пріоритету.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки є передусім їх безпосередні творці — винахідники і автори промислових зразків. Ними можуть бути лише фізичні особи незалежно від віку. Досить солідну групу суб'єктів інтелектуально-правових відносин становлять заявники зазначених об'єктів. Ними можуть бути як самі творці — первинні суб'єкти, так й Інші фізичні і юридичні особи, які правом на подання заявки наділені за законом або воно перейшло до них на підставі договору чи закону. Заявниками передусім є роботодавці.