Структура та орієнтовний розподіл навчального часу

З урахуванням змісту сучасної системи знань про державно-правові явища та особливостей організації навчального процесу курс “Основи правознавства” складається з чотирьох частин: ч. 1. Основи теорії держави; ч. 2. Основи теорії права та правовідносин; ч. 3. Основи публічного права України; ч. 4. Основи приватного права України. У першій та другій частині розкривається загальнотеоретична характеристика держави і права як соціальних явищ, а частини третя і четверта присвячені характеристиці української держави та її правової системи.

104. Правове виховання учнів в сучасній школі.

За О.Ф.Скакун, правове виховання – це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Правова культура та правова свідомість є результатом правового виховання, тому від точного визначення мети та завдань правового виховання залежить культура особистості.

Правове виховання впливає не тільки на свідомість, а й формує переконання і потреби суворого дотримання закону, права, поваги до законних інтересів інших осіб і організацій, ініціативного використання кожним громадянином своїх прав і обов’язків. У кінцевому підсумку саме реальні справи, вчинки у сфері правових відносин стають критерієм і показником ефективності правового виховання.

Головна мета правового виховання – зацікавити учнів правознавством, озброїти їх уміннями діяти в життєвих ситуаціях відповідно до вимог правових норм, ознайомити з юридичною системою, роллю права в житті суспільства, формувати інтерс та мотивацію до застосування законодавства в різних правових ситуаціях, отже, формувати високий рівень правової свідомості.

Для досягнення цієї мети необхідно ознайомити учнів з юридичною системою, основними галузями права, сформувати інтерес до законодавства, забезпечити практичне розуміння права, прийняття правових цінностей та принципів у власний внутрішній світогляд. Сформувати знання понять таких, як права людини, законність та правопорядок, правові відносини, конституція України; сприяти вихованню активної громадської позиції та сформувати навички соціально-активної правомірної поведінки, навчити дітей вміти орієнтуватися в різних правових ситуаціях, користуючись нормами права, аналізувати політико-правові процеси та події в українському суспільстві.

Предметом правового виховання є формування правосвідомості та правової поведінки (правових стосунків) особистості і відповідна її готовність діяти в рамках закону.

Н.Н.Кондрашков, досліджуючи правове виховання, вважає, що воно, як і інші види виховання, здійснює три головні функції: пізнавальну, спрямовану на підвищення рівня юридичних знань, правової обізнаності, поінформованості; оцінну, пов’язану з оцінкою своїх поглядів у відношенні до норм права і спрямовану у кінцевому підсумку на формування поваги до закону; регулятивну, спрямовану на забезпечення правомірної поведінки, охорони і підтримки правопорядку. Звідси і завданнями правового виховання є: поширення юридичних знань, підвищення їх рівня, формування поваги до закону і досягнення правомірної поведінки, підтримка правопорядку і розвиток соціально-правової активності. Ці завдання пов’язані один з одним. Їх можна об’єднати в одне головне завдання – домагатися сплаву знань, переконань і дій.

Специфічною особливістю правового виховання у вищих педагогічних начальних закладах порівняно з іншими освітніми установами є те, що окрім глибоких і міцних правових знань, високого рівня правової свідомості і правомірної соціально-активної поведінки, майбутні учителі мають засвоїти прийоми, методи і форми правового виховання учнів, опанувати уміннями попереджувати злочинність серед неповнолітніх.

Стосовно право виховної роботи у вищих закладах освіти потрібно зазначити, що необхідно поєднувати портове і моральне виховання, бо ці поняття мають спільну основу. І право, і мораль спрямовані на врегулювання поведінки людей у відповідності із визначеними нормами та принципами поведінки. Так, принципи і норми моралі мають загальний характер, охоплюють всі сторони суспільного життя і регулюють взаємовідносини між людьми, їхнє ставлення до суспільства і держави. Ці моральні норми лежать в основі права і правових відносин. З іншого боку, приймаючи закони і підзаконні акти, наша держава поєднує в суспільній вимозі не тільки виконання правових норм, а й поважне до них ставлення, що є важливою складовою моральної поведінки.

Правове виховання учнів є невід’ємною складовою загального виховання і має на меті формування у них правової свідомості, правової культури, закріплення правової поведінки. Правове виховання учнів здійснюється відповідно до принципів науковості та систематичності і являє собою цілеспрямовану роботу по формуванню певної системи правових знань, вмінь і навичок, формуванню правового мислення, правових почуттів. До основних форм правового виховання належать правова освіта (навчання), просвіта, практика, популяризація, агітація і, як кінцевий результат, – формування правомірної соціально активної діяльності. Для досягнення мети використовуються традиційні методи правового виховання: методи систематичності, послідовності, доступності, науковості, поєднання теорії з практикою.

Під час навчально-виховного процесу формуються правові переконання у соціальній корисності нормативних актів, виховується установка правової відповідальності, соціально активна громадянська позиція.

Результати правового виховання будуть найбільш ефективними за умови співробітництва вчителів і учнів, проведення тематичних бесід, політико-правових дебатів, конкурсів на кращу наукову роботу з правової тематики, соціально-екологічний проект тощо.

З метою запобігання правопорушенням доцільно проводити цикли лекцій працівників правоохоронних органів. Під час годин спілкування слід роз’яснювати окремі положення чинного законодавства щодо формування в учнів відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків, як суб’єктів навчально-виховного процесу. З метою формування високого рівня правового інтелекту необхідно заохочувати учнів до безперервного отримання правової інформації, використовуючи інформаційні технології, мережу Інтернет.

Для досягнення правовиховних цілей необхідно переконувати учнів в значущості юридичних норм для досягнення законності та правопорядку в суспільстві. Необхідно включати в правові бесіди питання, що стимулюють міркування учнів над особистим значенням тієї чи іншої норми права, наприклад, можна запропонувати наступні питання: «Які норми права регулюють особисті права громадян?», «Які норми потребують удосконалення та механізми реалізації?»