21.Організація експериментально-пошукової роботи в дошкільному закладі

Експериментально-дослідницька діяльність сприяє формуванню у дітей пізнавального інтересу, розвиває спостережливість, розумову діяльність. На думку М. Подд'якова. у експериментально-дослідницькій діяльності дитина виступає як своєрідний дослідник, який самостійно впливає різними способами на навколишні явища і предмети для ефективнішого їх пізнання і освоєння. Під час експериментальної діяльності створюються ситуації, які дитина вирішує за допомогою досліду і, аналізуючи,робить висновок, самостійно пізнаючи той або інший закон чи явище. Головне завдання дошкільного закладу - підтримати і розвинути у дитини інтерес до досліджень, відкриттів, створити необхідні для цього умови.

Методичні рекомендації щодо проведення занять із використанням експериментування зустрічаються в роботах різних авторів: М. Подд'якова, Ф. Сохиної, С. Миколаєвом та ін. Вони пропонують організувати роботу так, щоб діти могли повторити дослід, який показав дорослий, могли спостерігати, відповісти на запитання, використовуючи результат дослідів. За такої форми організації діяльності дитина оволодіває експериментуванням як видом діяльності, і Ті дії мають репродуктивний характер. Експериментування не стає самоцінною діяльністю, оскільки виникає за ініціативи дорослого. Для того, щоб експериментування стало провідним видом діяльності, воно має виникати за ініціативи самої дитини.

За сучасними програмами, мета виховання і навчання дітей полягає в систематизації, поглибленні, узагальненні особистого досвіду дитини; в освоєнні нових складних способів пізнавальної діяльності; в усвідомленні зв'язків і залежностей, які приховані від дітей і вимагають для освоєння спеціальних умов і управління з боку педагога. Обов'язковим елементом життя дошкільників є участь у вирішенні проблемних ситуацій, проведенні елементарних дослідів, експериментуванні, виготовленні моделей.

Експеримент, який самостійно проводить дитина, дає змогу їй створити модель явища й узагальнити отримані дієвим шляхом результати, порівняти їх, класифікувати і зробити висновки щодо значення цих явищ для людини і самої себе. Для дошкільників експериментування нарівні з грою є провідним видом діяльності.

22.Суть поняття «інновація», «експеримент», «експериментальний майданчик». Етапи підготовки організації і проведення експерименту.

Педагогічна інновація (від лат. "новина", "оновлення", "зміна") — це:

ідея, яка є новою для конкретної особи; о ідея, для реалізації якої настав час;

результат творчого пошуку, оригінальних, нестандартних рішень;

процес створення та поширення нововведень для розв'язання педагогічних проблем.

Педагогічна інновація — це процес реалізації конкретною особою (або групою осіб) ідеї, яка є для неї (них) у цей час новою у навчально-виховному процесі, у результаті якого виникає творчий пошук оригінальних, нестандартних рішень.

Експеримент - це дослідницька діяльність, яка призначена для перевірки висунутої гіпотези, яка розгортається у природних або штучних умовах, результатом якої є нове знання, що включає виділення істотних чинників, які впливають на результати педагогічної діяльності.

Педагогічний експеримент — комплексний дослідницький метод, суть якого полягає в дослідженні педагогічного явища у спеціально створених умовах, організованих ситуаціях.

Надзвичайно важливо, щоб спеціально створені умови сприяли об'єктивному виявленню й аналізу досліджуваних явищ.

Педагогічний експеримент використовують з метою:

— встановлення причинно-наслідкових зв'язків між певними педагогічними впливами і досягнутими результатами;

— порівняння ефективності двох або кількох варіантів швів, умов і вибору з них оптимального з огляду на певнийкритерій (ефективність, затрачений час, засоби та ін.);

— виявлення необхідних умов для реалізації конкретних завдань відомими засобами;

— дослідження особливостей перебігу певного процесу в нових умовах тощо.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ МАЙДАНЧИК – затверджений відповідним органом державного управління освітою дошкільний, середній загальноосвітній, інтернатний, професійний, позашкільний, вищій або інших закладах освіти, його підрозділ, на базі якого відпрацьовуються нові соціально значущі педагогічні і наукові ідеї, технології та визначається їхня ефективність. Авторам соціально-педагогічної ініціативи може стати будь-яка особа (колектив) незалежно від місця роботи, освіти, віку й місця проживання. Реалізація ініціативи автора повинна забезпечувати вимоги держави щодо якості освіти, виховання й не завдавати шкоди здоров'ю учасників навчально-виховного процесу, статус експериментального майданчика надається після проходження спеціальної експертизи визначення відповідності ініціативи меті розвитку освіти, забезпечення оптимальних умов для реалізації ідей, що мають бути закладені в основу запропонованої ініціативи.

Етапи підготовки та проведення експерименту

I. Діагностичний етап

Аналіз ускладнень учителя, аналіз навчально-виховного процесу, виявлення та формулювання суперечностей, які можна вирішити за допомогою нововведення. Виявлення проблеми й обґрунтування її актуальності.

II . Прогностичний етап

Постановка цілей і завдань, формулювання гіпотези, прогнозування очікуваних позитивних результатів, а також негативних наслідків. Розробка програми експерименту.

III. Організаційний етап

Створення всіх необхідних умов для забезпечення розробки та засвоєння нововведень:

матеріальних (приміщення, ТЕО, меблі, база виховної роботи тощо);

кадрових;

науково-методичних (нові програми, технології, тести, анкети, дидактичний матеріал);

фінансових;

IV. Практичний етап

Констатуючі зрізи, відстеження результатів, моніторингові дослідження.

V. Узагальнюючий етап

Обробка даних, співвіднесення результатів експерименту з поставленою метою, коректування гіпотези, оформлення та опис ходу й результатів експерименту.

23. Атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу

1. Атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типів і форми власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України ( z1255-10 ), затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

2. За результатами атестації педагогічних працівників дошкільного навчального закладу визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, встановлюється його кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії), може бути присвоєно відповідне педагогічне звання вихователям - "Вихователь-методист", а вихователям-методистам - "Старший вихователь", учителям усіх спеціальностей - "Старший вчитель", "Вчитель-методист".