12. Сутність методу навчання. Класифікація методів навчання.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Метод навчання – це спосіб, шлях реалізації поставлених навчально-виховних цілей

У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Складовою методу навчання є прийом навчання

Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу

Ознаки методу навчання:

• метод навчання представляє собою форму обміну науковою інформацією між тим, хто вчить, та тим хто вчиться (словесна, наочна, практична)

• метод навчання задає вид та рівень учіння, тобто рівень навчально-пізнавальної діяльності

• метод навчання задає певний логічний шлях, певну логіку в процесі учіння (виконання в тій чи іншій послідовності логічних операцій, розумових дій – аналіз, синтез, аналогія, порівняння, абстрагування і т.д).

• метод навчання виступає як спосіб стимулювання і мотивації учіння

• метод навчання виступає як певний спосіб управління пізнавальною діяльністю учнів.

Класифікація методів навчання.( за А. Алексюком)

1. За джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

2. За рівнем навчально-пізнавальної діяльності: проблемний виклад, проблемно-пошуковий, дослідницький, репродуктивний, пояснювально-ілюстративний, інформаційно-повідомляючий.

3. За логічним шляхом пізнання: аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, аналітико-синтетичний.

До словесних методів навчання відносяться

4. Розповідь

5. Пояснення

6. Лекція

7. Інструктаж

8. Бесіда

9. Диспут

10. Робота за підручником

До наочних методів відносять

• Метод ілюстрування

• Метод демонстрування

• Метод спостережень

• Досліди

До практичних методів навчання:

• Вправи

• лабораторна робота

• практична робота

13. Словесні методи навчання, їх різновид та характеристика.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

До словесних методів навчання відносяться

1. Розповідь

2. Пояснення

3. Лекція

4. Інструктаж

5. Бесіда

6. Диспут

7. Робота за підручником

Відрізняються ці методи об’ємом і складністю змісту матеріалу

Пояснення – словесне пояснення словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, прикладів. Завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей розвитку природи та суспільства. Пояснення характеризується доказовістю суджень, аргументованістю, послідовністю подачі конкретних фактів, доступністю. Використовується на всіх уроках при подачі нового матеріалу

Розповідь – це образний динамічний емоційний виклад інформації про різні явища і події. Характеризується відсутністю взаємних запитань, не значною тривалістю (в поч. школі 10-12 хв.), доступною формою викладу. Використовуючи розповідь, можна включити цитати, приклади, зіставлення, наочність.

Лекція – це інформативно-доказовий виклад великого за обсягом складного за логічною побудовою навчального матеріалу. Відрізняє лекцію від інших методів її науковість, обсяг та тривалість.

У школі лекцію використовують тільки в старших класах з пізнавальною метою. Викладається лекція науково, логічно, послідовно, чітко, виразно, з використанням наукових термінів.

Інструктаж – це короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання практичних завдань. Головна мета – показати якими способами і за допомогою яких засобів можна досягнути поставленої мети. Використовується на уроках практичного характеру: образотворче мистецтво, трудового навчання.

Бесіда – це діалогічний метод навчання що передбачає використання попереднього досвіду учнів та усвідомлення нових явищ і понять за допомогою запитань – відповідей. Бесіда використовується на всіх уроках та його етапах.

Значення бесіди:

1. спонукання учнів до актуалізації відомих знань.

2. активізація мислення учнів

3. засвоєння нових знань

4. діагностика засвоєних знань

Вимоги до запитань:

1. Запитання повинні бути чіткі, короткі, прості.

Знаходитись в логічній послідовності.

2. Однозначні за змістом та формою. Не носити підказки

3. Запитання повинні активізувати мислення учнів

Відповіді учнів повинні бути повними, аргументованими, точними, літературно правильно оформленими.

Запитання ставляться всьому класу, запитувати і пасивних учнів.

Диспут – вільний жвавий обмін думками, колективне обговорення питань що хвилюють його учасників. Мета диспуту – пошук істини, ставляться проблемні запитання які містять суперечку. Диспут вчить учнів науковому доведенню, вмінню відстоювати власну думку, критично підходити до власних і чужих суджень. Проводити диспут потрібно в делікатній формі, не засуджувати, не сміятись при висловлюванні дітей. Диспут повинен закінчуватись висновком або компромісом.

Робота з підручником – це організація самостійної роботи з друкованим текстом. Дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність учнів у навчанні.

Види роботи з підручником:

• читання тексту підручника

• відповіді на запитання

• заучування напам'ять

• розгляд і аналіз малюнків, схем, таблиць.

• Виписування з тексту

• Конспектування

• Розв’язування прикладів, задач

• Виконання вправ