Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція № 6. ВИДИ ТА ФОРМИ ІМУНІТЕТУ. ІМУННА СИС...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
191 Кб
Скачать
☆

6. Не­спе­ци­фі­чні фак­то­ри захисту та імунна ре­ак­тив­ність

Нижче наводяться основні фактори захисту організму від інфекційних та неінфекційних чужорідних агентів. Ми поділяємо їх на фактори неспецифічного захисту і фактори імунної реактивності (табл. 6.2).

Таблиця 6.2. ФАК­ТО­РИ ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ

Не­спе­ци­фі­чні фак­то­ри

захисту

Імунна ре­ак­тив­ність

Не­про­никливість по­кри­вів

Бак­те­ри­цид­ність по­кривів

Травні со­ки

Гід­ро­лі­ти­чні фер­мен­ти

Лі­зо­цим

Про­пер­дин

Бе­та-лі­зини, Х-лі­зи­ни

Ту­бер­ку­льо­ста­ти­чний фак­тор

Ін­тер­фе­рон

С-ре­ак­тив­ний про­те­їн та ін.

1. Син­тез ан­ти­тіл

2. Гі­пер­чу­тливість

негайного ти­пу (ГНТ)

3. Гіпер­чутливість

у повільненого ти­пу (ГУТ)

4. Імуно­ло­гі­чна па­м’ять

5. Імуно­ло­гі­чна

то­ле­рант­ність

6. Ідіо­тип-ан­тиідіо­типові

взає­мо­дії

к о м п л е м е н т

ф а г о ц и т о з

(беруть уча­сть як в не­спе­ци­фі­чному захисті,

так і в імун­ній ре­ак­тив­но­сті)

У таб­ли­ці пе­релічені да­ле­ко не усі, а тіль­ки головні фак­то­ри захисту організму. Ми не мо­жемо на першій лек­ції з імуно­ло­гії докладно го­во­рити про фор­ми імун­но­го реагування організму на ан­ти­ген, під­креслимо лише, що у більшості доступних для вас підручниках цей ма­те­рі­ал поданий без нових наукових даних. Усі шість форм імун­но­ї відповіді бу­дуть нами обговорені детальніше на наступних лекціях.

У наведеній таблиці перелічені також фактори неспецифічного захисту організму від інфекційних агентів. Першим бар’єром на шляху патогенного мікроорганізму є шкіра та слизові оболонки.

Ми маємо зупинитися ще на од­ному важ­ливому питанні - про співвідношення неспецифічних фак­то­рів захисту та імунологічної ре­ак­тив­но­сті.

Важливо чіт­ко зрозуміти, що несприйнятливість до ін­фек­ці­й­них захворювань, як і функ­ція імуно­ло­гічного нагляду над ге­не­ти­чною стабільністю власних клітин організму забезпе­чу­ється спільною дією спе­ци­фі­чних та не­спе­ци­ф­ічних фак­то­рів захисту, тобто ме­ха­ніз­ма­ми ім­уноло­гі­чної ре­ак­тив­но­сті та ме­ха­ніз­ма­ми не­спе­ци­фі­чної ре­зи­стент­но­сті.

Імуно­ло­гічна ре­ак­тив­ність проявляється у спе­ци­фі­чній відповіді організму на ан­ти­ген. Необхідно одра­зу зрозуміти головне по­ло­же­ння імуно­ло­гії - специфічність імун­ної відповіді. Воно оз­на­ча­є, що ан­ти­ті­ло або ан­ти­ген­ре­ак­тив­на клітина, сфор­мо­вані в організмі у відповідь на певний ан­ти­ген і мо­жуть реа­гу­вати тіль­ки з цим ан­ти­ге­ном. Це - за­кон, якого не­ухильно дотримуються в імунології (про ­мож­ливі відхилення ми по­го­во­римо піз­ніше).

Не­спе­ци­фічні фак­то­ри захисту - не­спе­ци­фіч­ні по від­но­ше­нню до ан­ти­ге­нів, вони рів­ною мірою с­прямовані про­ти різ­них речовин та клітин, відмінність залежить від хі­мі­чного складу клітин та здатності їх про­ти­сто­яти дії фак­то­рів ре­зи­стент­но­сті організму.

Не­спе­ци­фі­чні фак­то­ри захисту - перший бар’єр на шляху збудника. Звичайно цей бар’єр є не­переборним для не­па­то­ген­них мікроорганізмів, па­то­ген­ні мікроби його переборюють. То­ді вмикают­ься імуно­ло­гі­чні ме­ха­ніз­ми. Од­на­к, їх вмикання проявляється пізніше, ко­ли збудник вже викликає по­шкодження в організмі, іно­ді та­ке за­пізнення виявляється фа­таль­ним.

Крі­м то­го, са­мі по со­бі імуно­ло­гі­чні ме­ха­ніз­ми звичайно не забез­пе­чу­ють знищення та виведення з організму па­то­ген­но­го мікроба-збудника. Роль імун­них ме­ха­ніз­мів частіше за все зво­дить­ся до виявлення «чу­жо­го» та «позначення» його для ме­ха­ніз­мів не­спе­ци­фі­чного захисту - фагоцитозу та комплементу. Ми вже го­во­ри­ли про ро­ль ан­ти­тіл в ак­ти­ва­ції фагоцитозу та комплементу. Та­ким чином, роль імун­них ме­ха­ніз­мів час­то виражається в ак­ти­вації не­спе­ци­фі­чних захис­них ме­ха­ніз­мів, які й забез­пе­чу­ють знищення ін­фек­ці­й­но­го аген­ту а­бо чужорідних клітин. Звичайно, уча­сть імун­них ме­ха­ніз­мів у захисті складніша та глибша.

У зв’язку з викладеним, не­об­хі­дно вне­сти яс­ність у тер­мі­но­ло­гію. На думку а­каде­мі­ка Р. В. Пет­ро­ва, провідного імуно­ло­га країн СНД, не можна го­во­рити про «не­спе­ци­фі­чний імунітет», необхідно використовувати тер­мін «не­спе­ци­фі­чна ре­зи­стент­ність», «не­спе­ци­фі­чний захист», «природна несприйнятливість», «ви­до­ва несприйнятливість». Використання терміна «імунітет», «імуно­ло­гі­чний» вказує на спе­ци­фі­чний про­цес.

Мабуть, з цим мож­на погоджуватись, в той же час треба пам’ятати, що обидва ме­ха­ніз­ми, спе­ци­фі­чний та не­спе­ци­фі­чний, взаємозв’язані та спрямовані, ко­ж­ний по-сво­єму, на виріше­ння за­вдань нагляду над ге­не­ти­чною стабільністю внут­рішнього сере­довища організму.